Вірогідно, що екзаменаційне навантаження здійснює суттєвий вплив на адаптаційні можливості організму студентів, негативно впливають на стан їхнього здоров’я [24].

Емоційно-стресові переживання, в основі яких лежать соціально-економічні, вікові, статеві, особистісні та інші не благо-приємні фактори провокують у студентської молоді межові стани у 40% та психічні порушення у 11%, що потребує застосування існуючих чи реалізації нових в тому числі нетрадиційних психорегулюючих та психофармакотерапевтичних засобів.

Глибокі зміни соціальних стереотипів, породжених докорінною реконструкцією способу життя в нашій державі, різко підвищували психологічні навантаження і вимогливість до механізмів стресо стійкості у всього населення і, особливо, у молодих людей, що пов’язано з підвищеною в період дорослішання вимогливістю до впливів факторів внутрішнього і зовнішнього середовища та процесами підліткової інтенсивної соціалізації [1].

В наш час у вітчизняній медичній науці велика увага приділяється проблемі оцінки психічного здоров’я і ранньої діагностики початкових форм соціальної дезадаптації, особливо, у молодих людей з існуючою у них малою психологічних проблем. У молоді відбувається виражений зсув ситуативної тривожності, доречно, залежить від статі індивідуальних і особистісних властивостей, значимості і сили психоемоційного навантаження, яке приводить до виникнення стійких труднощів в між особових взаєминах та провокує психоемоційну дезадаптацію у молодих людей, що значно погіршує їх соціальне функціонування. Тому дана проблема не може залишатися без належної уваги всього суспільства, через те що є досить серйозною щоб її не помічати чи ігнорувати [22].

Тому з цією метою в Буковинському державному медичному університеті на кафедрі нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С.М. Савенка було проведено дослідження в якому взяло участь 73 особи. Середній вік досліджування – 17,6±1,2 роки. В процесі дослідження були застосовані клініко-психопатологічні, експериментально-психологічні та статистичні методики. Клініко-психопатологічні дослідження проводили за допомогою клінічного методу, а саме опитування внаслідок чого отримувалася інформація про наявність, частоту виникнення та ступінь вираженості психопатологічних симптомів невротичного психологічного кола. Результат досліджень довів, що емоційно-стресові переживання, як у тих які захворіли, так і у осіб з типовими станами, в основі яких лежать соціально-економічні, вікові, статеві, особистісні та інші фактори, багато в чому несуть загальний відбиток сучасних життєвих реалій студентського сьогодення. Відсутність у них досвіду при дії ірраціональних, незнайомих і, особливо, небажаних і неочікуваних впливах, які потребують швидких і нестандартних рішень, породжують особливі ситуації, що травмують психіку, які обумовлюють чи самі по собі є безпосередньою умовою розвитку емоційних розладів. Адаптуватися до неординарних стресо травм в яких ситуацій не завжди можливо, однак назвати їх, передбачити їх виникнення та готувати молодь до їх подолання було і залишається не сьогоднішній день актуальним психорегулюючим потребам діяльності лікарів, психіатрів, соціологів з метою реалізації нових, в тому числі нетрадиційних організаційних рішень [24].

Вченим Прикарпатського національного університету кафедри фізичної реабілітації Левандовським О.С., проводилось дослідження про методику корекції вегетативної дисфункції у студентів. Проведено опитування 249 студентів за спеціально розробленим опитувальником для виявлення несприятливих щодо можливого виникнення серцево-судинної патології факторів анамнезу, стилю життя, шкідливих звичок і одночасно детектування ознак вегетативних порушень.

В цілому, на підставі опитування ознаки вегетативної дисфункції виявили в 75%. Внаслідок узагальнення поданих скарг у обстежених студентів виділено суб’єктивні ознаки наступних синдромів: астенічного (у 92% випадків), кардіалгічного (у 82% випадків), цефалічного (у 75% випадків), поліартралгічного (у 27% випадків), нейроендокринного (у 23%), диспепсичного (у 23%), аритмічного (у 9%), гіпервентиляційного (у 7%), у 6% обстежених відзначалися син копальні стани.

Проведений впродовж року комплекс реабілітаційних заходів сприяв нівелюванню дисбалансу між окремими ланками ВНС, що привело до вірогідного покращення якості життя обстежених студентів [19].

Отже на основі вище сказаного можна зробити такий висновок. На якість життя студентів здійснює вплив значна кількість факторів. Серед них у першу чергу слід відмітити стан здоров’я, умови навчання, матеріальний стан сім’ї. Існуючий психологічний дискомфорт у студентському середовищі, що приводить у осіб з емоційною нестійкістю до порушень та психотичного реєстру. Сучасна студентська молодь з реально існуючими психочинними переживаннями внаслідок підвищення та впливу інших не благо-приємних факторів, не завжди попадають в поле зору лікарів. У зв’язку з чим, існуючі проблеми без реальної допомоги покладають свій відбиток на особистісні риси молодих людей, що є поштовхом до поведінкових порушень то виникнення психотичних і психічних розладів. Тому піклуючись про стан здоров’я студентів, вуз, як зацікавлена сторона, повинен виступати ініціатором та організатором цілеспрямованої й ефективної роботи щодо збереження та поліпшення стану здоров’я студентського колективу й, відповідно, підвищення якості їх життя [1,12].

1.2 Оцінка власного стану здоров’я студентами

Здоров’я людини визначаються як один з найважливіших соціальних чинників, що свідчить про загальне здоров'я суспільства, сприятливі екологічні умови, ефективність систем виховання, освіти та організації виробництва [9].

Під здоров’ям