Слово “health” (здоров’я) походить від англійського “whole” (хул – цілий, цілісний), що означає завершеність, досконалість організації, тобто життєву надійність, гармонію функцій, енергію і свободу від будь-яких порушень, ситуацій.

Вивченням здоров’я людини тісно пов’язане з її професією, фізичною активністю, харчуванням, звичками, характером відпочинку, психоемоційним станом, тобто її способом життя [26,28].

Здоров’я – це гармонійне поєднання біологічних, психічних та трудових функцій людини, які забезпечують повноцінну, необмежену його участь у різних видах трудового та суспільного життя. Становлення здоров’я визначається взаємодією великого числа факторів – соціальних, біологічних, зовнішніх і внутрішніх, матеріальних і духовних, які складно та взаємодіють один з одним. До умов, які вступають збереження здоров’я слід віднести і фізичну культуру.

Підвищення ефективності процесу фізичного виховання студентської молоді в плані покращення стану їх здоров’я є надзвичайно актуальним завданням. В останні роки дослідження стану здоров’я молоді займалося ряд вчених. Була встановлена постійна тенденція до зниження рівня здоров’я у більшості студентів ВНЗ України внаслідок порушення режиму праці і відпочинку, негативних звичок. Погіршення здоров’я студентів – головного і найбільш продуктивного носія генофонду нації може призвести до демографічної катастрофи [10].

Здоров’я студентів – основний показник стану фізичної культури у ВНЗ. Якісна прибудова вищої шкали становить підвищені вимоги до покращення фізичних можливостей і рівня здоров’я студентської молоді. Проблема здоров’я одна з провідних проблем не тільки в медичній, філософській а й педагогічній науці. Специфіка навчання студентів у ВНЗ ставить до її організму підвищені вимоги [12,15].

Початковий період навчання (I-II курси) є дуже відповідальними як в соціальному так і в фізіологічному відношенні моментам в житті студента. Нові умови навчання, побуту і складність теоретичних і практичних дисциплін створюють передумови розвитку перевтоми і захворювань.

Результати досліджень багатьох авторів засвідчують чітку залежність між здоров’ям, руховим режимом і організацією і методикою навчання. Не дивлячись на те, що в літературі є достатня кількість наукових праць, які присвячені здоров’ю студентської молоді, проблема здоров’я студентів ВНЗ до сьогоднішнього часу вивчена не достатньо [5,11]

Згідно досліджень, які проводились у ВНЗ України ,в яких взяло участь 120 студентів I-II курсів спеціальності “Технічна і обслуговуюча праця” було встановлено, що аналіз результатів вивчення фізичного розвитку студентів і порівняння їх з літературними нормативами, які встановлені для студентів ВНЗ, в цілому, можна оцінити, як задовільні. Зазначили, що позитивним є те, що у студентів II курсу рівень фізичного розвитку вищий ніж у студентів I курсу.

За методом Г.А.Апанасенка, на основі експрес-оцінки індексів і мало ростового, життєвого, силового та функціональних показників серця та дихання визначався рівень соматичного здоров’я був оцінений як “низький”, у II курсу – як середній.

При оцінці індивідуальних даних виявлено, що у 37% студентів рівень соматичного здоров’я низький і нижче середнього, у 45% середній і лише у 18% - вище середнього рівня.

Дослідження, які проводились із студентами 1-2 курсів (60 студенток) за методикою В.П. Войтенка показали, що 18,3% досліджуваних мають ідеальний стан здоров’я. Більше половини опитаних має добрий стан здоров’я – 45,5%, по середньому стан свого здоров’я оцінили – 27,3% студенток. Також є такі, які оцінюють свій стан здоров’я задовільним – 9%.

Для прогнозування розвитку серцево-судинних захворювань використовували опитування за методикою С.О. Душаніної. Було виявлено, що у більшої половини опитаних – 83% - відсутній розвиток серцево-судинних захворювань. У 11% опитаних існує мінімальний ступінь розвитку таких захворювань. У 6% - виявився вираженим ступінь розвитку серцево-судинних захворювань.

З метою визначення рівня соматичного здоров’я студенток використовували діагностичну експрес-систему Г.А. Апанасенка, що включає комплекс антропометричних та функціональних показників. В результаті дослідження було виявлено, що лише 5% та 10% досліджень мають відповідно високий та вище середнього рівні фізичного здоров’я [14].

На основі отриманих даних можна зробити такий висновок, що лише 15% з усіх досліджуваних мають так званий “безпечний рівень соматичного здоров’я”, який гарантує відсутність клінічних проявів хвороби. Особи у яких виявився рівень фізичного здоров’я від середнього до індивідуального конструювання здоров’я, через оптимізацію рухової активності з акцентом на фізичні вправи переважно аеробної спрямованості у відповідності з функціональними можливостями [12].

Прийнято вважати, що ворогом психічного здоров’я є стрес, з чим і більшість студентів погоджується. Цей термін міцно увійшов у всі умови світу з легкої руки відомого канадського фізіолога дослідника стресу Ганса Сель’є.

Г.Сель’є визначив стрес як неспецифічну відповідь організму на будь-які впливи або ситуації (стресори), які потребують пристосування до них. Стресори активують в організмі фізіологічні механізмі, відповідальні за емоційне збудження. Стан стресу може виникати під впливом найрізноманітніших життєвих умов починаючи з повсякденних турбот і закінчуючи екстремальними ситуаціями.

Зважаючи на те, що у людини існують неусвідомлені потяги до додержання не тільки позитивних, але й негативних емоцій, є припущення що індивідуальні відмінності емоційного сприйняття подібних ситуацій створюють різний баланс збудливості систем позитивної і негативної мотивації [24].

У 60-ті рр. психологи Холм і Рей узагальнили відомості про фактори які можуть викликати стрес і створили шкалу даних за бальною системою. Вони також з’ясували, що при кількості більше 150 балів, накопичених упродовж останнього року, виникає 50-й ризик захворювань у зв’язку зі стресом [11].

Найбільш деструктивні емоційні впливи на стан власного самопочуття студенти визначають такі події:

погіршення здоров’я, розлади в сім’ї, ускладнення у стосунках з коханими;

проблеми у навчанні (поява академічної заборгованості, нарікання збоку викладачів, загальна