Пояснення, яке б задовольнило всіх, навряд чи знайдеться. Емоційний світ людини надзвичайно складний, особливо у сфері пізнання самої себе і навколишнього середовища. Адже, якщо говорять про людину добре, то вживають такі слова: “душевний, сердечний,” а коли погано, то згадують зовсім протилежне: “бездушний, безсердечний, черствий ” і т. п. Мабуть це дуже важлива характеристика людських якостей. Належачи до так званої “емоційно – вольової ” сфери діяльності людини вона не залишає байдужим як тих, про яких говорять. У ній часом відбуваються катаклізми, “вулкани” пристрастей. У цій же сфері може панувати радісний затишок. Тут можуть критися найбільш підступні й жорстокі наміри і безкорисна велична самопожертва [18].

Літератури і рекомендації з питань аутогенного видається багато. Однак результати поки що скромні. По-перше, є такі люди, які не бажають оволодіти аутогенним тренуванням. Дехто просто не вірить в успіх такого лікування і т. п.

Людина здатна навчитися відпочивати, розслаблюючись за допомогою аутогенного тренування. Той, хто володіє його методами, може:

використовувати розслаблення м’язів як фактор зниження рівня бадьорості, за допомогою слів, звернених до себе, створювати стан душевної рівноваги і фізичного спокою;

керувати тонусом скелетних м’язів, тобто розслабляти, а коли потрібно, то напружувати їх;

керувати такими властивостями своєї психіки, як увага, сприйняття, що в першу чергу благотворно впливає на пам'ять, поліпшує психофізичні властивості мозку;

впливати на функцію вегетативної нервової системи опосередковано, через відтворення у пам’яті образних уявлень [23].

Релаксація є одним із визначальних компонентів аутотренінгу. Це вольове розслаблення м’язів. Воно, як правило, має подвійний результат: зменшується емоційне напруження і виникає природний стан гальмування ЦНС (організм готується до сну). Природне розслаблення м’язів звичайно викликається позитивними емоціями. Всі ми знаємо, що, відпочиваючи людина розслаблює м’язи, відчуваючи ж неприємні емоції, напружує їх. Цей зв’язок між м’язовою і нервовою системами використовується в процесі аутотренінгу. При систематичному застосуванні релаксації закріплюється умовний рефлекс, який допомагає зберегти емоційну рівновагу у випадку емоційного напруження, уникати дистресу.

З допомогою аутогенного тренування людина може навчитися значною мірою розвивати і зміцнювати силу волі, керувати своїми почуттями, настроєм, контролювати діяльність внутрішніх органів(змінювати ритм серцевої діяльності, глибину і частоту дихання та ін.) При бажанні за допомогою аутогенного тренування можна позбутися багатьох функціональних розладів центральної нервової системи – нав’язливих страхів, ідей, думок, подолати порушення сну [20].

Аутогенне тренування застосовується при лікуванні алкоголізму, різних форм неврастенії, при початкових стадіях гіпертонії, стенокардії, при деяких захворюваннях шкіри.

Крім методів психологічної саморегуляції, які впливають на рівень емоційного напруження, підвищують стійкість людини до стресу Існує інша група методів підвищення психічної стійкості до стресів – це методи психологічної корекції. Методи психологічної корекції спрямовані на зміну тих рис характеру і способів поведінки людини, які сприяють виникненню і підтримці емоційного напруження.

Іноді комусь може здатися, що людські пороки забрали з собою у минуле літературні герої М.В.Гоголя. Однак на перевірку виявляться, що бути самим собою дуже складно. Для цього треба неустанно і систематично працювати над вдосконаленням самого себе. Це тяжка невидима робота не тільки над усвідомлення внутрішньої суті свого “Я”. Це також робота над використанням свого страху, заздрощів і т. п. Адже для того, щоб щось здобути, часто доводиться чимось поступатися. Теоретично це виглядає зовсім просто, а на практиці вимагає значних зусиль і робиться для того, щоб здобути віру в себе, у свої можливості.

“Не думайте словами, думайте про слова” – говорить індійська народна мудрість. Видатний російський лікар О.С.Залманов відзначав, що людина чудово захищена від сильного холоду, від мікробів, але вона залишається беззахисною проти жорстокості, заздрості, проти нерозумності людей [23].

2.2 Пневмотерапія, як нетрадиційна дихальна практика

У китайській народній медицині широко використовується гімнастика дихання – “ці-гун”. З лікувальною і профілактичною метою вона застосовується вже багато тисяч років. Прийоми гімнастики дихання (пневмотерапії) детально описані в багатьох книгах з народної медицини і в книгах про даосизм.

Китайські медики лікують пневмотерапією майже 20 захворювань. Хворий під керівництвом лікаря оволодіє її прийомами. Для пневмотерапії не потрібне якесь особливе обладнання. Вона передбачає самостійний контроль, є економічним і простим методом лікування. Гімнастику дихання виконують у відповідному положенні: лежачи на боці або на спині; сидячи на стільці; сидячи на підлозі, схрестивши ноги. Кілька хвилин слід дихати рівномірно, у звичайному ритмі, а потім переходити до виконання гімнастики дихання [23].

Як зазначається в усіх керівництвах з гімнастики дихання, перед початком занять слід заспокоїтися і сконцентрувати свою увагу на чіткому виконанні вправ на дихання, повністю розслабити м’язи, закрити очі і відключитися від навколишнього оточення.

У випадку виконання вправ у положенні лежачи на боці необхідно мати тверде дерев’яне ліжко, застелене ковдрою. На нього кладуть зручну подушку. Якщо у приміщенні холодно, то ноги вкривають ковдрою. Лежачи на правому боці або лівому боці, голову трохи нахиляють вперед. Очі прикривають повіками так, щоб світла майже не було видно. Слід примусити себе не сприймати звуки. Рот вільно закритий. Дихати через ніс. Рука, яка лежить зверху, випрямлена без напруги. Долоня повернута вниз і знаходиться на кульшовому суглобі. Друга рука лежить на подушці за кілька сантиметрів від голови, долонею догори. Верхня частина тулуба відкинута назад. Ногу, яка лежить зверху, треба зігнути під кутом 120 градусів. Вона