Дипломна робота

на тему:

"Психолого-педагогічні особливості становлення емоційної сфери молодшого школяра"

Зміст

Вступ ………………………………………………………………………… | 3–6

Розділ І. Психолого-педагогічні чинники становлення особистості молодшого школяра ……………………………………………………… |

7–48

1.1. Особливості емоційної сфери молодшого школяра……………… | 7–22

1.2. Конструктивний та деструктивний характер емоцій в становленні особистості молодшого школяра……………………………...… |

22–32

1.3. Чинники становлення особистості молодшого школяра та його емоційної сфери ………………………………………………………… |

32–48

1.3.1Соціальна ситуація розвитку молодшого школяра…….......... | 32–35

1.3.2.Провідна діяльність молодшого школяра…………............... | 35–40

1.3.3.Основні новоутворення молодшого шкільного віку…….…. | 40–48

Висновки до 1 розділу …………………………………………………..… | 49

Розділ. 2. Психолого-педагогічні засади корекції емоційної сфери молодшого школяра ……………………………………………………… |

50–79

2.1. Організація та проведення емпіричного вивчення особливостей емоційної сфери молодших школярів з різним рівнем внутрішнього плану дій ………………………………………………………………… |

50–52

2.2 Результати дослідження …………………..………………………. | 52–66

2.3 Психолого-педагогічні прийоми та техніки формування емоційної сфери молодшого школяра………………………………………… |

66–79

Висновки до 2 розділу ……………………………………………………. | 80–81

ВИСНОВКИ………………………………………………………………… | 82–84

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ………………………….. | 85–88

ДОДАТКИ

Вступ

Діяльність людини, її поведінка завжди викликають позитивне або негативне ставлення до неї. Ставлення до дійсності відображається в мозку й переживається як задоволення або незадоволення, радість, сум, гнів, сором.

Початок навчання у школі є одним з найскладніших та найвідповідальніших періодів у житті дитини. Докорінно змінюються режим, умови її життєактивності [27], з’являються додаткові обов’язки, пов’язані з навчальною діяльністю та набуттям якісно нового статусу, ускладнюється соціальна ситуація розвитку, істотно збільшуються розумові, емоційні та фізичні навантаження. Все це часто призводить до нервово-психічного перенапруження молодшого школяра, до виснаження його адаптаційних ресурсів, що як наслідок, викликає появу цілої низки негативних психічних станів.