Дипломна робота

на тему:

"Психолого-педагогічні особливості становлення емоційної сфери молодшого школяра"

Зміст

Вступ ………………………………………………………………………… | 3–6

Розділ І. Психолого-педагогічні чинники становлення особистості молодшого школяра ……………………………………………………… |

7–48

1.1. Особливості емоційної сфери молодшого школяра……………… | 7–22

1.2. Конструктивний та деструктивний характер емоцій в становленні особистості молодшого школяра……………………………...… |

22–32

1.3. Чинники становлення особистості молодшого школяра та його емоційної сфери ………………………………………………………… |

32–48

1.3.1Соціальна ситуація розвитку молодшого школяра…….......... | 32–35

1.3.2.Провідна діяльність молодшого школяра…………............... | 35–40

1.3.3.Основні новоутворення молодшого шкільного віку…….…. | 40–48

Висновки до 1 розділу …………………………………………………..… | 49

Розділ. 2. Психолого-педагогічні засади корекції емоційної сфери молодшого школяра ……………………………………………………… |

50–79

2.1. Організація та проведення емпіричного вивчення особливостей емоційної сфери молодших школярів з різним рівнем внутрішнього плану дій ………………………………………………………………… |

50–52

2.2 Результати дослідження …………………..………………………. | 52–66

2.3 Психолого-педагогічні прийоми та техніки формування емоційної сфери молодшого школяра………………………………………… |

66–79

Висновки до 2 розділу ……………………………………………………. | 80–81

ВИСНОВКИ………………………………………………………………… | 82–84

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ………………………….. | 85–88

ДОДАТКИ

Вступ

Діяльність людини, її поведінка завжди викликають позитивне або негативне ставлення до неї. Ставлення до дійсності відображається в мозку й переживається як задоволення або незадоволення, радість, сум, гнів, сором.

Початок навчання у школі є одним з найскладніших та найвідповідальніших періодів у житті дитини. Докорінно змінюються режим, умови її життєактивності [27], з’являються додаткові обов’язки, пов’язані з навчальною діяльністю та набуттям якісно нового статусу, ускладнюється соціальна ситуація розвитку, істотно збільшуються розумові, емоційні та фізичні навантаження. Все це часто призводить до нервово-психічного перенапруження молодшого школяра, до виснаження його адаптаційних ресурсів, що як наслідок, викликає появу цілої низки негативних психічних станів.

Проблема сутності емоцій і почуттів, їх функцій, з’ясування певних аспектів емоційного розвитку дітей шкільного віку була предметом вивчення багатьох психологів, зокрема Л. С. Виготського, В. К. Вілюнаса, Б. І. Додонова, О. М. Леонтьєва, Г. С. Костюка, Я. Рейковського, К. Ізарда, С. Л. Рубінштейна, Л. А. Венгера, Г. О. Люблінської, Л. І. Божович та інших науковців.Однак, загальні тенденції розвитку емоційної сфери в дитячому віці, що поширені в масиві різнорідних досліджень, ще вимагають уточнення [24, С.171-177].

Важливість вивчення вікових особливостей емоційної сфери визначається їх роллю в процесі формування особистості. Багаточисленні праці психологів (В. Штерн, Л. Виготський, Л. В. Запорожець та ін.) показали органічний зв'язок між процесами формування особистості та становленням емоційної сфери.

Проте, проблема визначення факторів, які можуть мати вплив на становлення емоційної сфери, прояви емоцій, почуттів молодшого школяра, як регуляторів його діяльності і поведінки потребує подальшого вивчення, зокрема, на нашу думку, конкретизації характеру впливу на емоційний стан індивіда його особистісних характеристик та соціальної ситуації розвитку. Тому нами було обрано тему дослідження «Психолого-педагогічні особливості становлення емоційної сфери молодшого школяра».

Мета дослідження полягає у виявленні основних чинників становлення емоційної сфери молодшого школяра та у виокремленні необхідних психолого-педагогічних заходів її корекції.

Об’єктом дослідження виступає емоційна сфера молодшого школяра.

Предмет дослідження – основні чинники становлення та методи психолого-педагогічної корекції особливостей емоційної сфери молодшого школяра.

Гіпотеза: становлення емоційної сфери молодшого школяра зумовлюється віковими чинниками та соціально-психологічними, зокрема, педагогічними умовами його розвитку.

Для досягнення вищезазначеної мети були поставлені такі завдання:

Дослідити особливості емоційної сфери молодшого школяра.

Визначити конструктивні та деструктивні тенденції емоцій у становленні особистості молодшого школяра.

Виявити чинники особистісного розвитку молодшого школяра, які можуть мати вплив на його емоційну сферу.

Дослідити взаємозв’язок показників внутрішнього плану дій та емоційної сфери молодшого школяра.

На основі теоретичного аналізу та емпіричного дослідження виявити фактори становлення емоційної сфери молодшого школяра, запропонувати можливі психолого-педагогічні методи та прийоми формування емоційної сфери молодшого школяра.

Методологічну і теоретичну основу дослідження склали принципи єдності свідомості та діяльності, розвитку та системності при аналізі психічних явищ (К. А. Абульханова-Славська, Б .Г. Ананьєв, Л .С. Виготський, О .М. Леонтьєв, Б. Ф. Ломов, С. Д. Максименко, С. Л. Рубінштейн); соціального научіння (А. Бандура), ідентифікації з батьками (З. Фройд, А. Фройд), культурно-історичної теорії формування вищих психічних функцій (Л. С. Виготський), відтворення у своїх родинних взаєминах звичних моделей стосунків із інтерналізованими в дитинстві об’єктами (В. Фейрбейрн); концепції сімейних взаємин (Е. Берн, Г. Бейтсон, М. Боуен, В. Фейрбейрн та ін.), а також положення та закономірності впливу родинних стосунків на формування особистості дитини (Т .В. Андрєєва, А. Н. Захаров, І. С. Кон, О. І. Пенькова, Л. Б. Шнейдер та ін.).

Методи дослідження. Для перевірки гіпотези і розв'язання поставлених завдань використовувався комплекс взаємодоповнюваних методів, адекватних об'єкту, предмету і меті дослідження: теоретичні – аналіз, порівняння, узагальнення і систематизація основних положень теоретико-методологічних підходів до вивчення досліджуваної проблематики та отриманих в їх рамках емпіричних даних; психодіагностичні (опитування, психометричні тести)..

У ході розв’язання поставлених завдань використовувались такі конкретні методики дослідження: тест шкільної тривожності для дітей 7–11 років, проективна методика оцінки учнями свого емоційного стану, авторська методики – виявлення рівня правильності виконання учнями мисленнєвих операцій у внутрішньому плані дій.

Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилось протягом лютого-березня 2009 р. на базі ЗОШ № м. Івано-Франківська. В емпіричному дослідженні взяли участь 16 учнів (9 років).

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає у тому, що: обґрунтовано і емпірично підтверджено взаємозв’язок емоційного стану молодшого школяра (особливостей настрою) та рівня здатності виконання останнім мисленнєвих операцій у внутрішньому плані дій; поглиблено розуміння проблем розвитку емоційної сфери молодшого школяра; виявлено вікові, гендерні, соціальні чинники формування емоційної сфери молодшого школяра.

Практичне значення роботи. Отримані результати дослідження можуть бути використані в процесі створення програм, спрямованих на профілактику та психокорекцію негативних емоційних станів молодших школярів. Апробовано систему діагностики особливостей становлення емоційної сфери молодшого школяра, що допоможе шкільним психологам, вчителям, особам, які працюють з дітьми даного віку, діагностувати вищезгадані