4. Основним джерелом емоцій у молодших школярів є учбова та ігрова діяльність. Формуванню почуттів сприяють успіхи і невдачі в учінні, взаємини в колективі, читання художньої літератури, сприймання телепередач, інтелектуальні ігри і т.п.

Розділ 2. Психолого-педагогічні засади корекції емоційної сфери молодшого школяра

2.1. Організація та проведення емпіричного вивчення особливостей емоційної сфери молодших школярів з різним рівнем внутрішнього плану дій.

Основним джерелом емоцій у молодших школярів є учбова та ігрова діяльність. Формуванню почуттів сприяють успіхи та невдачі в учінні, взаємини в колективі, читання художньої літератури, сприймання телепередач, кінофільмів, інтелектуальні ігри і т.п. Проте, як свідчать результати досліджень багатьох вчених, ігрова діяльність, навчання, взаємини молодшого школяра з учителями, однолітками, в свою чергу, в значній мірі залежить від його особистісного розвитку, зокрема, від рівня сформованості відповідних вікових новоутворень. Саме завдяки їм психіка дитини досягає необхідного для навчання в середній школі рівня розвитку. Важливим новоутворенням молодшого шкільного віку є внутрішній план дій. Знання можуть бути повноцінно засвоєні дитиною тільки при виконанні нею відповідних предметних і мислиннєвих дій, які спеціально у неї формуються. Разом з тим при реалізації дій, націлених на вирішення відповідних задач, людина оволодіває не тільки конкретними знаннями, але і психічними особливостями і способами поведінки.

Тому в цьому розділі важливим є дослідити:

1) рівень розвитку внутрішнього плану дій;

2) емоційні особливості учнів молодшого шкільного віку.

Проведення дослідження передбачало розв’язання наступних завдань:

Оцінки характеристик розвитку внутрішнього плану дій досліджуваних як рівня їх здатності виконувати операції вербального та невербального (математичного) характеру;

Встановити особливості емоційної сфери досліджуваних, зокрема рівня їх шкільної тривожності, настрою учнів в процесі відвідування ними навчальних занять.

Виявити характер взаємозв’язку досліджуваних параметрів.

З даною метою нами було проведено дослідження, в якому взяли участь 16 учнів 3-А класу ЗОШ №12 м. Івано-Франківська. З них – 8 хлопчиків і 8 дівчаток. Середній вік досліджуваних 9 років.

З метою вивчення рівня розвитку внутрішнього плану дій як міри здатності індивіда здійснювати в ідеальному плані математичні та лінгвістичні операції, нами було використано ряд завдань (складених автором). Перелік завдань подано в додатку А.1. Завдання були складені таким чином, щоб виявити здатність учнів вирішувати математичні та лінгвістичні задачі як в умі (внутрішній план дій), так і шляхом викладу думок письмово.

Завдання подавались досліджуваним у порядку зростання їх важкості (що забезпечувалось збільшенням кількості виконуваних операцій в умові задачі). Інтерпретація результатів здійснювалась із врахуванням правильності виконання досліджуваними поданих типів завдань письмово (на папері) та їх здатності вирішити даний тип завдання в умі (внутрішній план дій).

Таким чином, результати виконання даних завдань дозволили прорангувати досліджуваних за їх здатністю виконувати математичні та лінгвістичні операції у внутрішньому плані дій та письмово (на папері).

З метою вивчення емоційного стану учнів нами було застосовано методику на визначення шкільної тривожності (7-11 років) [40].

Дана методика включає в себе 60 речень. У кожному з них є виділені слова, досліджувані мають вибрати ті ,які їм найбільше підходять. Дана методика дає можливість визначити 7 чинників: 0 чинник. Загальний шкільний страх; 1. Страх соціальних контактів з ровесниками; 2. Страх соціальних контактів з учнями; 3. Страх перевірки знань; 4. Страх самовираження; 5. Страх не відповідати очікуванням оточуючих; 6. Низький фізіологічний опір шкільним страхам. За 1-6 чинниками можна визначити також рівень страху: відсутність страху; підвищений страх; високий страх. За 0 чинником може бути відсутній загальний шкільний страх; підвищений загальний шкільний страх; високий загальний шкільний страх.

Дана методика відноситься до опитувальників. Основний недолік даних методик – це залежність отриманих даних від особливостей суб’єктного відображення досліджуваними тих чи інших аспектів об’єктивної дійсності, яка цікавить дослідника. Зокрема, методика не дає можливості контролю соціально-бажаних відповідей учнів.

Тому, в якості додаткового методу дослідження та з метою виявлення неусвідомлених учнями характеристик їх емоційного стану, їм було запропоновано протягом одного тижня оцінювати свій настрій після кожного з уроків з допомогою певного кольору. Таким чином, ми отримали кольорову гамму, яка відповідала емоційному стану учня після кожного уроку.

Інтерпретація результатів була здійснена із врахуванням існуючої інтерпретації кольорів, поданої психологами Т. Титаренко та Д. Парфеновою [47] (див. додаток А.3). Поряд з цим, при інтерпретації результатів нами було також враховано співвідношення учнями свого настрою та використаної ними кольорової гамми. З цією метою учням перед початком дослідження було запропоновано позначити, якому кольору може відповідати певний їх настрій (бланк завдання див. додаток А.2).

2.2. Результати дослідження

За результатами проведеного нами дослідження на базі ЗОШ №12 м. Івано-Франківська було виявлено взаємозв’язок рівня сформованості внутрішнього плану дій та особливостей емоційної сфери учнів молодшого шкільного віку. Вибірка становила 16 осіб: 8 чоловічої та 8 жіночої статі. Вік досліджуваних 9 років. Дослідження проводилось протягом лютого-березня 2009р.

Високий рівень сформованості внутрішнього плану дій констатувалось нами у випадку, коли учні здатні правильно виконувати різні завдання з математики або української мови як письмово, так і усно. Учні з середнім рівнем внутрішнього плану дій можуть допускати незначні помилки при виконанні завдань усно і давати переважну кількість правильних відповідей при виконанні даних завдань письмово. Учні, у яких низький рівень внутрішнього плану