Висновки до ІІ-го розділу :

Потреба в дітях — це стійке соціально-психологічне утворення особистості, обумовлене, по-перше, прагнення мати типове для даного суспільства число дітей в сім'ї і дати їм не гірше типового за якістю виховання; по-друге, любов’ю до дітей (тобто глибоко засвоєними установками по відношенню до дітей взагалі), що виявляється в тому, що без дітей або певного числа їх людина відчуває труднощі в самореалізації себе як особистості. Успішність виконання материнських функцій залежить від змісту материнської сфери.

Сім’я виступає первинним та домінуючим інститутом у формуванні особистості дитини. У ранньому юнацькому віці з’являється усвідомлення незворотності часу, що змушує серйозно замислюватися над сенсом життя, своїми перспективами, життєвими цілями, життєвим шляхом. Характерною рисою ранньої юності є формування життєвих планів. Життєвий план виникає, з одного боку, в результаті узагальнення цілей, які ставить перед собою особа, як наслідок побудови “піраміди” її мотивів, становлення стійкого ядра ціннісних орієнтації, які підпорядковують собі приватні, скороминущі прагнення. З іншого боку — це результат конкретизації цілей і мотивів. Життєва перспектива для більшості юнаків є оптимістичною, вони впевнені, що очікувані події відбудуться у визначений термін. Це стосується і перспективи сімейного життя.

Рольова структура сім’ї пов’язана з виконанням кожним членом сім’ї певних ролей, а також із системою їх рольових сподівань. Така структура характеризує систему взаємодій і відносин членів сім’ї відповідно до традицій та звичаїв, що існують у суспільстві в цілому, найближчому соціальному оточенні і закріплених в особистісному досвіді членів сім’ї. Рольова взаємодія не завжди відбувається гармонійно, інколи вона супроводжується суперечностями. Якщо рольові очікування і рольові переживання не відповідають одне одному, то виникає рольови-й конфлікт. Шлюбно-сімейні настанови сучасної молоді у більшості спрямовані на егалітарний рольовий розподіл у сім’ї, та все ж є й прибічники традиційного. Молоді люди відчувають необхідність реалізовувати себе в різних сферах життєдіяльності, більшість з них намагається розподіляти обов’язки залежно не від статі, а від особистісних прагнень.

Розділ ІІІ: Експерементально – діагностичне дослідження цінності материнства в юнацькому віці

3.1. Програма експерементально – діагностичного дослідження та обґрунтування психодіагностики явища цінності материнства в юнацькому віці

Тема, об’єкт, предмет та первинна постановка проблеми дослідження зумовили напрям першої частини нашої роботи, а саме теоретичного огляду надбань сучасної науки у напрямі вивчення цінностей особистості та психології материнства.

Емпірична частина роботи складається з таких етапів:

Перший етап: Підбір експериментального інструментарію.

Переставлена психодіагностична методика Фанталової О.Б. “Рівень співвідношення цінності та доступності в різних життєвих сферах”(додаток А), передбачає діагностику основних ціннісних орієнтації особистості та виявленя внутрішніх конфліктів, викликаних розходженням “бажаних” і “доступних” цінностей. У методиці використані термінальні цінності, виокремлені М.Рокичем. На спеціальному бланку запропоновані 12 понять, які означають різні життєві цінності. Потрібно провести їх попарне порівняння цих понять на спеціальних матрицях реєстраційного бланку: перший раз на основі більшої привабливості (матриця 1), другий раз — доступності (матриця2). Опрацювання результатів здійснюється на основі підрахунку скільки раз кожне

поняття було вибране із переліку запропонованих, після цього використавши метод рангування від найбільшої кількості вибраної цінності до найменшої, можна побачити переважання тих чи інших цінностей у особистості. Такий підрахунок здійснюється за “цінністю”(Ц) і за “доступністю цінності”(Д). Після цього відбувається порівняння рангів Ц і Д, і визначаються величини розходжень між ними. В результаті підраховується інтегральний показник методики, що дорівнює сумі розходжень зо модулем для всіх 12 понять: Ц –Д.

Чим більшою є сума розходжень між Ц і Д, тим більше виражений внутрішній конфлікт у досліджуваного внаслідок нереалізованості життєвих цінностей.

У зв’язку з особливостями нашої теми: “Цінність материнства у юнацькому віці”, ми використовували дані отримані при обробці отриманих результатів для діагностики основних ціннісних орієнтації особистості, без виявлення рівня конфліктності між ними.

Для виявлення значущості у житті молодих людей, таких понять як: “Любов”, “Шлюб”, “Сім’я”, “Материнствo” ми запропонували їм написати творчу роботу на тему: “Любов, шлюб, сім’я, материнство”. При поданні інстукції для його написання ніяких рамок не ставилося, з метою стимуляції максимального особистого підходу до розуміння теми завдання. Це дало свої результати, які будуть описані у третьму етапі нашого експерементально-діагностичного дослідення. Твори були піддані аналітичній обробці методом контент-аналіз. Контент-аналіз (від англ. contens зміст) — метод якісно-кількісного аналізу змісту документів з метою виявлення або вимірювання різних фактів і тенденцій, відображених в цих документах. Досліджуваний зміст дозволив задати однозначне правило для надійної фіксації потрібних характеристик (принцип формалізації), а також елементи змісту зустрічалися з достатньою частотою (принцип статистичної значущості). Було визначено категорії аналізу — найбільш загальні, ключові поняття. Категорії контент-аналізу вичерпні (охоплювать всі частини змісту), взаємовиключні (одні і ті ж частини не належать різним категоріям), надійні і доречні (відповідають поставленому завданню і досліджуваному змісту). Встановлено одиницю рахунку— частота їх появи у тексті.

Також, для більш повного вивчення цієї прблеми, нами було розроблено авторську анкету (додаток Б). Вона містить 16 запитань, всі запитання відкритого типу, щоб не обмежувати досліджуваних у варіативності відповідей. Питання анкети стосуються ставлення досліджуваних до сім’ї, дітей, бажання їх мати взагалі,