Через брак спеціалізованих методик, які могли б бути використаними у досліджені материнства в цілому, та теми: “Цінність материнства у юнацькому віці” зокрема, нами було застосовано проективні методики.

З метою стимуляції емоційного наповнення поняття цінності материнства ми запропонували респондентам відреагувати на візуальні стимули — фотографії (додаток В). На яких відображено материнство в різних його проявах: вагітність, народження, годування та інші. Такий авторський підхід дав змогу глибоко проникнути в поняття цінності материнства.

Другий етап: Організація проведення дослідження та підбір експериментальної вибірки досліджуваних.

Дослідження проводилося на базі Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника м. Івано-Франківська ( 2009р.) на добровільній основі. Об’єм вибірки становив – 50 осіб. Дівчата віком – від 17 до 25 років. Середній вік опитуваних становив — 21р. Серед них— 38 проживають у місті. У вибірці 36 досліджуваних неодружені, решта — 12 одружені (перебувають у шлюбі від 1 місяця до 5років), 10 з яких уже мають першу дитину, віком від 1,4 до 4 років.

Під час організації та проведення експерементально-діагностичного дослідження ми не зіштовхнулися зі значними труднощами у формування експериментальної вибірки, більшість (85%) респондентів надавала нам активну допомогу, а після проведення дослідження цікавилася своїми індивідуальними результатами, але й були такі, хто з числа потенційних претендентів відмовлялися брати участь у дослідженні, обгрунтовуючи це браком часу або взагалі небажанням брати участь у “різного роду таких акціях”.

Третій етап: Статистична обробка результатів дослідження. Узагальнення та інтерпретація отриманих результатів. Формулювання висновків проведеного дослідження.

3.2. Аналіз цінності материнства в юнацькому віці

В результаті використання комплексу психодіагнотичних методик ми мали змогу діагностувати феномен цінності материнства у юнацькому віці та проаналізувати його складові.

Методика Фанталової О.Б. “Рівень співвідношення цінності та доступності в різних життєвих сферах”, дала змогу побачити, які з ціннісних орієнтацій переважають у досліджуваних (табл. 3.1)

Таблиця 3.1

№ | Назва цінності | Одружені | Неодружені

1 | Активне, діяльне життя | 5% | 8,6%

2 | Здоров'я (фізичне і психічне) | 16,5% | 12,5%

3 | Цікава робота | 65% | 4,2%

4 | Краса природи і мистецтва (переживання прекрасного). | 3,2% | 3%

5 | Любов (духовна і фізична близькість з любимою людиною) | 11,5% | 19%

6 | Матеріально забезпечене життя | 9,5% | 10%

7 | Наявність хороших і вірних друзів | 8% | 4,4%

8 | Упевненість в собі (свобода від внутрішніх суперечностей, сумнівів) | 4,7% | 1,7%

9 | Пізнання | 5,8% | 12%

10 | Свобода як незалежність у вчинках і діях. | 6,5% | 2,3%

11 | Щасливе сімейне життя. | 22,3% | 21%

12 | Творчість (можливість творчої діяльності) | 1% | 1,3%

Загальну вибірку ми поділили на 2 групи: : перша — одружені (28%), друга — неодружені (72%). На першому місці стоїть цінність “щасливого сімейного життя” як у досліджуваних першої групи (22,3%), так і у досліджуваних другої групи (21%), на другому місці—“здоров’я (фізичне і психічне)”(16,5%) у досліджуваних, які перебувають у шлюбі, а у другій групі— “любов (фізична і духовна близькість з любимою людиною)” (19%), на третьому— “любов (фізична і духовна близькість з любимою людиною)” у досліджуваних першої групи ( 11,5%) та “здоров’я (фізичне і психічне)” у респондентів третьої групи (12,5%).

Для наочноті зміни порядоку розташування цінностей за значущістю

першої — одружені (28%), другої — неодружені (72%) групи див. рис. 3.1 та

ри. 3.2.

Розподіл основних цінностей досліджуваних

Рис. 3.1 Неодружені респонденти

Розподіл основних цінностей досліджуваних

Рис. 3.2 Одружені респонденти

На нашу думку, така відмінність у відповідях одружених і неодужених досліджуваних, зумовлена проходженням першими періоду вагітності, виношуванням та тяжкістю родів дитини, актуалізацією відчуття відповідальності за дитину, за її здоров’я. Пізніше наші висновки, були підтверджені самими досліджуваними під час проведеної з ними бесіди.

Отже, на основі одержаних результатів, ми можемо побачити, що цінність щасливого сімейного життя займає не просто значне місце у структурі цінностей особистості, а посідає перше місце із переліку 12 запропонованих. Щасливе сімейне життя, також, включає в себе почуття любові та відчуття здоров’я як фізичного так і психічного. Такі результати відображають розуміння важливості створення та підтримки гармонійної, щасливої сім’ї, в якій особистість прагне функціонувати. Створення сім’ї виступає важливою потребою вже у юнацькому віці, до того ж не просто створення сім’ї, а створення щасливої повноцінно функціонуючої сім’ї.

Проаналізувавши творчу роботу досліджуваних на тему: “Любов, шлюб, сім’я, материнство” . Нами було визначено такі категорії контент-аналізу(див. табл. 3.2) .

Таблиця 3.2

№ | Любов | Шлюб | Сім’я | Материнство

1 | “основа” | “продовження” | “опора” | “сенс”

2 | “початок” | “узаконення” | “терплячість” | “xочу”

3 | надія | “формальність” | “розрада” | “Я не уявляю життя без…”

4 | розуміння | “обов’язок” | “затишок” | “щастя”

5 | “без неї неможливе…” | “важливість” | “піклування” | “відповідальність”

6 | “повинна бути…” | “невід’ємна частина…” | “захист” | “готовність”

7 | “підтримка” | “кожен” | “становлення” | “обов’язок”

Контент-аналіз як метод систематизованої фіксації та квантифікації смислових одиниць у досліджуваному матеріалі дозволив виявити позиції, установки досліджуваних, які стосуються сім’ї, шлюбу та материнства.

Із всієї кількості представлених робіт, більшість (90%) текстів досліджуваних відображає розуміння значущості цих понять:

“Для кожного, побудова щасливої сім’ї виступає важливим завданням у житті, принаймі для мене — це так. Адже, що може бути важливіше і прекрасніше за сімейне щастя, я