Реферат

Психологія бізнесу як міждисциплінарна наука.

Психологія бізнесу як міждисциплінарна наука.

Психологія бізнесу – це наука, яка займається вивченням психологічних закономірностей діяльності підприємця та досліджує поведінку особистості при використанні матеріальних і людських ресурсів, а також міжособистісних стосунків, які складаються в процесі виробництва і реалізації продукту. Вона тісно пов’язана з психологією управління, психологією мотивації, психологією професійної комунікації.

Психологічні теорії підприємництва.

теорія ’ вроджених здібностей ’, згідно з якою генетичну схильність до підприємництва виявляє не більше ніж 5-7% людей. Хоча інші вчені кажуть, що компенсувати відсутність природної схильності до підприємництва у змозі освітні заходи, системи професійної та психологічної підтримки.

Теорія ’рис‘ намагається відкрити і описати окремі особистісні риси, що відрізняють особу підприємця, його поведінку і дії від дій інших категорій людей. Вчені намагаються побудувати психологічний профіль підприємця. Недоліком теорії є те , що розглядаються окремо взяті риси, які не прив’язують до конкретного виду діяльності та не надають значення зв’язкам підприємця з оточуючим світом.

Психодинамічна теорії Кетса де Враєса стверджує те, що формування особистості підприємця є наслідком трагічного психологічного спадку. Однак, якщо зважати на те, що важке дитинство може виховати схильність до автономності, впевненість у собі, стійкість перед труднощами, навряд чи трагічний життєвий спадок можна вважати передумовою появи мотиву підприємництва.

Теорія Девіза Мак-Клелланда аналізує проблему схильності суспільств до підприємництва. Потреба в досягненнях є стійким чинником, який відповідає за економічне зростання або економічний занепад.

3.Загальна характеристика психологічних ознак підприємництва.

- активність – реалізується в системі цільових установок, ціннісних відносин, ціннісних орієнтацій, що визначаються мотиваційну сферу особистості, спрямованість її інтересів, нахилів, вибір способів діяльності й спілкування.

- ризик – це ключова ознака підприємництва. Загалом у психологічних дослідженнях ризику сьогодні можна виділити три основні напрямки:

ризик як ситуативна характеристика діяльності підприємця, що виражають невизначеність ситуації та можливі несприятливі наслідки;

ризик як ситуація вибору між напрямками прийняття рішення;

ризик як взаємозв’язок індивідуальної і групової поведінки. Встановлено, що колективне прийняття рішення зменшує почуття відповідальності в індивідів за негативні наслідки.

- лідерство – характеризує поведінку і позицію людини в системі між особових відносин. Це вплив одних індивідів на інших в умовах спільної життєдіяльності.

- реалізація творчого компоненту особистості – це інноваційна природа підприємництва.

Проблема ризику в підприємництві.

Ризик – це ключова ознака підприємництва. Загалом у психологічних дослідженнях ризику сьогодні можна виділити три основні напрямки:

ризик як ситуативна характеристика діяльності підприємця, що виражають невизначеність ситуації та можливі несприятливі наслідки;

ризик як ситуація вибору між напрямками прийняття рішення;

ризик як взаємозв’язок індивідуальної і групової поведінки. Встановлено, що колективне прийняття рішення зменшує почуття відповідальності в індивідів за негативні наслідки.

Класифікація ризику:

за масштабом – глобальний і локальний;

щодо аспектів – психологічний, соціальний, економічний, юридичний, комбінований;

за рівнем обґрунтованості – раціональний, нераціональний, авантюрний;

щодо чисельності – індивідуальний і груповий;

щодо мотивації – мотивований і немотивований.

5. Інноваційний процес та його ознаки.

Інноваційний процес – це діяльність , спрямована на створення і поширення нових видів виробів, технологій. Загалом інновацію пов’язують з впровадженнями нововведень. Шумпетер зазначив, що виробництво – це комбінація сил і засобів, а головне завдання підприємця полягає в тому, щоб своєчасно і правильно їх комбінувати. Такі нові комбінації(інновації) підприємець у своїй дільності здійснює і п’яти напрямках:

виробництво невідомого споживачам продукту(нові товари);

нові технології виробництва товарів;

засвоєння нових ринків збуту(нові ринки);

залучення нових джерел сировини та напівфабрикатів;

введення нових організаційних форм.

Види підприємців по ставленню до інновацій:

інноватори (ініціатори нововведень);

прихильники нововведень( швидко і легко сприймають нове;

мінливі стосовно нововведень(не розуміють значущість чогось нового);

нейтральні

скептики

консерватори(намагаються протидіяти нововведенням).

6. Психологічні вимоги до особистості бізнесмена.

Підприємці повинні мати високорозвинену потребу в досягненні. Вони мають покладатися на власні сили і в разі невдачі повинні розуміти причини негативних наслідків, а не винити когось чи щось в цьому. Важливими є такі характеристики: готовність взяти на себе відповідальність у ситуаціях невизначеності; розгляд ситуації досягнення як приваблюваного чинника; впевненість в успіху справи; велика наполегливість при зіткнені з труднощами; прагнення до розумного ризику; здатність не розгубитися в ситуації змагання або перевірки своїх здібностей; отримання підвищеного задоволення від цікавих завдань.

7. Підприємець та менеджер: спільне та відмінне.

Менеджер орієнтується на закріплення досягнутого, а підприємець зорієнтований на реалізацію нововведень та розширення можливостей. Менеджер може делегувати управлінську функцію комусь, а підприємець – ні. Менеджер ризикує втратити роботу, а підприємець – фірму. Менеджер розмежовує власну працю і діяльність організації загалом, а підприємець бачить у діяльності фірми сенс свого життя. Менеджер прагне досягнути влади та авторитету, а підприємець – конкретного результату.

8. Загальна характеристика організацій.

Організація виступає певною соціальною структурою і вносить впорядкованість у певні відносини між предметами, явищами і визначає чіткі умови тої чи іншої роботи. Отже, організація – це група людей, діяльність яких свідомо корегується для досягнення загальної мети. Основні ознаки організації:

наявність хоча б двох людей, які вважають себе частиною групи;

наявність кінцевої мети або стану, який сприймають спільно всі члени групи;

наявність певної рольової структури, яка об’єднує людей для досягнення спільної мети.

Етапи створення організації:

Розробка підприємницької ідеї або задуму.

Прийняття рішення підприємцем про започаткування власної справи.

Організація процесу роботи і підготовки виробництва.

Побудова структури виробництва і вихід на ринок.

Форми організації:

малі (до 50чол.) або дрібні (до 20чол.)

середні (50-300чол.)

великі (понад 300чол.)

Функції організації:

ф.об’єднання ресурсів( матеріальних, соціальних, психологічних);

ф. розподілу обов’язків;

ф. забезпечення стабільності доходів;

ф. соціального захисту та гарантій майбутнього;

ф. зв’язку з іншими організаціями;

ф. втілення приватного інтересу власника або групи власників.

9. Підприємницька активність та її рівні.

Оскільки підприємництво є однією з форм людської діяльності,