Реферат

Психологія релігії

1.Страх, потреби переживання власної скінченності як фактор релігійної особистості.

Часто страх чи відчуття загрози запускають процеси релігійного становлення. Існують різні види страху:

-звичайний життєвий страх- обумовлюються фруструючими ситуаціями(тими, які перешкоджають) задоволенню потреб. В таких ситуаціях людина, як правило, потребує почуття захищеності і контакту з більш сильним началом. В таких ситуаціях релігійна віра виконує функцію захисту;

-екзистенційний неспокій- виникає в зв’язку з необхідністю поставити питання про сенс життя, смертність людини та абсурдність людського буття;

-моральний неспокій- виростає з почуття провини і почуття свого боргу перед кимось.

Переживання скінченності та обмеженості власних можливостей. Зустріч людини з тим, що її можливості в певних ситуаціях достатньо слабкі, часто обумовлює потребу у контакті з Богом. При цьому поки вона виробляє цю позицію можливі три основні реакції на сам факт не всесильності: заперечення, уникання, прийняття.

2.Психологічні витоки потреби людини в релігії за Е.Фроммом.

Е.Фромм пише, що немає такої людини, у якої б не було релігійної потреби у системі орієнтації і об’єкті для служіння і поклоніння. Людина може поклонятися тваринам, деревам, ідолам, Богові, предкам, нації, грошам, успіху, любові, владі. Тобто питання не в релігії чи її відсутності, а в тому, яка в людини є релігія, вона розвиває її чи паралізує.

3.Функції релігійності. Основні типи релігійності. Риси персональної релігійності за О.Яворським.

Функції релігійності: 1) задоволення потреби в почутті безпеки; 2)задоволення потреби в стабільності (незмінний Бог); 3)забезпечує відчуття власної тотожності (релігійна само ідентифікація); 4)забезпечує духовне безсмертя; 5)задоволення потреби в трансценденції (підняття над тваринним рівнем своєї природи); 6)забезпечення системи моральних понять (опираючись на яку, людина впорядковує та оцінює свій світ); 7)уникнення абсолютизації власного Я; 8)задоволення потреби в спільноті; 9)психотерапевтична функція релігії.

Типи релігійності: зовнішня – служить для здобуття безпеки та суспільних позицій, свої обов’язки людина виконує поверхнево. Внутрішня – пронизує ціле життя людини.

Риси персональної релігійності: 1) активність; 2) спонтанність і творчість; 3)відкритість до контакту з іншими течіями; 4) автономність релігійного життя; 5)почуття свободи й відповідальності; 6)усвідомлення мети свого буття; 7)ставлення у центрі не себе, а Бога; 8)стійкість релігійних переконань.

4.Особливості розвитку релігійності в ранньому дитинстві, в дошкільному та в молодшому шкільному віці. Особливості розвитку в підлітковому віці та період ранньої юності.

Період раннього дитинства. 1)Фаза релігійності «за матір’ю».Ця фаза охоплює другий рік життя після народження, під кінець її дитина може наслідувати простіші молитви. 2)Початок індивідуальної релігійності. На третьому році життя дитина може вивчити такі конкретні поняття як Бог, Ісус Христос, Марія, а також назвати деякі місця і символи, пов’язані з релігією. У вихованні малих дітей слід звертати увагу на те, щоб не посилювати страху, не переносити його на Бога і не деформувати Його образ. Про Бога слід говорити в простій і сердечній формі.

Дошкільний період Бурхливе пробудження уяви, образне сприйняття світу, як повного несподіванок і таємниць, справляє велике враження на дитину й схиляє її до прийняття вищої сили. Спостерігається сильний вплив на дітей християнської іконографії та біблійних оповідань. Під кінець передшкілля діти вже сприймають Бога як істоту нематеріальну, яка все може і лише частково подібна до людини. Зростає цікавість до релігійних актів та обрядів, у зв’язку з чим можна пропонувати молитву в різних місцях і обставинах.

Молодший шкільний вік. Одночасно з початком навчання в школі формується нове ставлення до світу. Приблизно в 9 років зникає наївний образ Бога, а натомість, з’являється розуміння Його як Духа, що має ряд особливих рис, як всюди присутність, доброта, справедливість. Бога ще не порівнюють з джерелом і ціллю морального життя, але скоріше з охоронцем

Середній шкільний вік (підлітковий) Стрімкий розвиток почуттів і поява розуміння своєї статі створює різноманітні проблеми й відчуття розгубленості. Зростає неспокій у світогляді, з’являються критичні оцінки деяких виявів релігійності. В останніх класах середньої школи концепція Бога забарвлюється суб’єктивними й чуттєвими елементами: Бог являється як найвища любов, яку слід прославляти і якому довіряється як джерелу моральних виборів. В цей час у загальних рисах формується автономна релігійність, яка стає основою.У зв’язку з психологічною важливістю цього періоду розвитку для подальшого формування релігійності, рекомендується зосереджувати увагу на етичних наслідках переконань і підкреслювати необхідність внутрішньої релігійності найближчого оточення.

Старший шкільний вік (рання юність) Цей час є періодом « бурі і натиску». Зростає потреба в пізнаннях і зацікавленість філософією. Іде боротьба за власний світогляд, тим більше, що ще сильніше дають про себе знати протилежні погляди, які побутують у світському середовищі. Окрім конфліктів з дорослими, особливо батьками, що може призвести до відторгнення репрезентованої ними релігійності, існують тривоги, пов’язані з першим сексуальним досвідом, що не узгоджується з релігійними нормами. Конфлікт сумління, який виникає в подібних випадках, може стати причиною відходу від віри або й навіть негативного та агресивного ставлення до неї. Щоб допомогти людям цього віку, слід пояснювати, що їхня жвавість і сила не суперечать релігії, але знаходять у ній нове й глибше наповнення.

5.Особливості розвитку релігійності в період юності, ранньої, середньої та пізньої дорослості.

Період юності: у цей період у молодих людей менше емоційної поспішності та більше роздумів і поважності у ставленні до духовної дійсності. Виникає прагнення до чистої релігії, яка б відкривала сенс життя. З’являється бажання вдосконалюватися через цілковиту довіру до Христа як основи життя.

Рання дорослість: це час релігійної стабілізації. Цей період характеризується найменшою релігійною активністю. Певне