природничою основою сучасної психології.
ХХІ ст. – це час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства, у якому якість людського потенціалу, рівень освіченості і культури всього населення набувають вирішального значення для економічного і соціального поступу країни. Інтеграція і глобалізація соціальних, економічних і культурних процесів, які відбуваються у світі, перспективи розвитку української держави на найближчі два десятиліття вимагають глибокого оновлення системи освіти, зумовлюють її випереджувальний характер.
Окремої і найпильнішої уваги потребує питання національного виховання. Наша освіта має бути гуманістичною і спрямованою на формування конкретної людини – громадянина України, який би пишався тим, що живе у незалежній, національній та високоосвіченій державі!
Тезаурус
1. Психіка — це здатність мозку відображати об'єктивну дійсність у формі відчуттів, уявлень, думок та інших суб'єктивних образів об'єктив-ного світу.
2.Здібність - сукупність уроджених анатомофізіологічних і набутих регуляційних властивостей, що визначають психічні можливості людини в різноманітних видах діяльності.
3.Психічний стан - це загальний функціональний рівень психічної активності в залежності від умов діяльності людини і її особистісних особливостей.
4.Безумовні рефлекси — це стереотипи поведінки, набуті людиною у постійних умовах зовнішнього середовища, які формувалися в про-цесі всієї попередньої історії розвитку і передаються у спадковість.
5.Умовні рефлекси — це поведінка, яку набувають у результаті навчання або у разі дій, які часто повторюються, особливо якщо послідовність їх виконання довго залишається незмінною.
6. Психічні властивості — сталі душевні якості, що утворюють-ся у процесі життєдіяльності людини і характеризують її здатність відповідати на певні дії адекватними психічними діями (темпера-мент, досвід, характер, здібності, інтелект тощо).
7. Пам'ять — це здатність людини фіксувати, зберігати і відтво-рювати інформацію, досвід (знання, навички, вміння, звички). Людська пам'ять утримує два види інформації: генетичну (видову) та набуту. (прижиттєву).
8. Миттєва пам'ять — це форма збереження інформації впродовж незначної миті; інформацію не можна затримати в пам'яті, відтворити. Час збереження сліду інформації в миттєвій пам'яті — 10...60 с..
9. Поведінка за навичками — це дії, які склалися і застосовуються у навчанні до автоматизму або шляхом спроб і помилок, або шляхом тренувань. Як наслідок людина виробляє навички, у неї формуються звички і під контролем свідомості (тренування), і без нього (спроби і помилки).
10. Мислення — це особлива ідеальна діяльність людини, яка виникає, формується, розвивається в суспільстві, коли людина перебуває у певному соціокультурному середовищі і вступає в багатогранні відношення з природним і соціальним світом, що її оточує.
11. Інстинктивна поведінка — це дії, вчинки, які успадковуються видом «Homo sapiens». На цьому рівні концентрується вся інформація, нагро-маджена у ході еволюції людства. До відомих дій та вчинків інстинк-тивної поведінки людини належать ті, які пов'язані з самозбережен-ням, продовженням роду тощо.
Література
1.Атватер Й.Я. Я вас слушаю . Пер. с англ. - М.: Экономика, 1988.
2.Головаха Є.І., Паніна Н.В. Психологія людського взаєморозуміння. - Київ, 1989.
3.Грехнев В.С. Культура педагогического общения. - М.: 1990.
4.Кан-Калик В. Культура делового общения. - Грозный, 1988.
5.Леонтьєв А.А. Умейте спушать партнера по общению. - М., 1987.
6.Лунева 0.В., Хорошилова Е.А. Психология делового общения. - М., 1987.
7.Панасюк А.Ю. Управленческое общение: практические советы. -М.: Экономика, 1990.
8. Петровская Л.А. Компетентность в общении. - М.: МГУ, 1989.
9.Общая психология //Под ред. В.В.Богословского. – М.: Просвещение, 1981.
10.Общая психология //Под ред. А.В.Петровского. – М.: Просвещение, 1976.
11.Кон И.С. Открытие «Я», М.: Политиздат, 1978. – 267 с.
12.Немов Р.С. Психология. Книга 1. - М.: Просвещение, 1998. – 304с
13.Орлов Ю.М. Восхождение к индивидуальности, Москва,1991
14. Немов Р.С. Психология: В 2 кн. – М., 1994.
15.Психологія. Підручник / За ред. Трофімова Ю.Л. – К., 2000.
16.Словник-довідник психолога. – К., 1999.