Психологічні стани дітей дошкільного віку
Курсова робота
Дослідження етнічної соціалізації особистості дошкільника
Зміст
Вступ………………………………………………………………………………….3
Розділ 1. Психологічна структура дошкільного віку…………………………..5
1.1 Психологічні особливості дітей дошкільного віку……………………...5
1.2 Діагностична ознака дошкільного віку………………………………….7
Розділ 2. Дослідження етнічної соціалізації особистості дошкільника………11
2.1. Основні поняття соціалізації……………………………………………..11
2.2. Моделі та етапи соціалізації особистості……………………………….14
2.3. Використання гри для визначення рівня соціалізації дітей
дошкільного віку…………………………………………………………20
2.4. Дослідження з використанням «конструктивного тесту родини»……28
Висновок…………………………………………………………………………….33
Список використаної літератури……………………………………………….36
Вступ
Актуальність теми дослідження. Упродовж усього періоду дошкільного дитинства (від трьох до семи років продовжується інтенсивне дозрівання організму дитини, що створює необхідні передумови для більшої самостійності, засвоєння нових форм соціального досвіду внаслідок виховання та навчання.
Характерне для раннього віку стрімке збільшення росту та ваги дещо сповіль-нюється (прискорюючись знову наприкінці дошкільного віку). Важливого зна-чення набуває окостеніння скелета при збереженні хрящової будови окремих його ланок, збільшення ваги м'язів (розвиток загальної мускулатури випереджає формування функцій дрібних м'язів руки). Удосконалюється діяльність серцево-судинної системи.
Відбуваються подальші морфологічні зміни в будові головного мозку, зростає його вага, посилюється регулятивний вплив кори великих півкуль на функціо-нування підкірки, виникають складні умовні рефлекси, в яких провідну роль віді-грає слово, тобто інтенсивно формується друга сигнальна система.
Дошкільний вік характеризується виникненням нової соціальної ситуації розвитку. У дитини вже з'являється коло елементарних обов'язків. Змінюються взаємини з дорослими, набуваючи нових форм: спільні дії поступово змінюють-ся самостійним виконанням дитиною вказівок дорослого.
З'являється можливість систематичного навчання згідно з певною програмою, хоча останню можна реалізувати лише в тій мірі, в якій вона стає власною програмою дитини (Л.С. Виготський).
Внутрішня позиція дошкільника стосовно інших людей характеризується пе-редусім усвідомленням власного "Я" та своїх вчинків, величезним інтересом до світу дорослих, їхньої діяльності та взаємин.
Особливості соціальної ситуації розвитку дошкільнят виражаються в характер-них для них видах діяльності, передусім у сюжетно-рольовій грі, яка створює сприятливі умови для доступного в цьому віці освоєння зовнішнього світу.
Практична значимість позначеної проблеми в єдності з недостатньою розробленістю її теоретичних аспектів і визначають її актуальність.
Основна мета курсової роботи складалася у вивченні етнічної соціалізації собистості дітей дошкільного віку з 3 до 7 років у процесі їхньої життєдіяльності.
Для досягнення поставленої мети в дипломній роботі вирішені такі завдання:
-
встановлено психологічні осбливості дошкільного віку;
-
визначено діагностичну ознаку дошкільного віку;
-
визначено роль гри у психологічному розвитку дітей дошкільного віку;
-
проведено аналіз соціалізації особистості дитини дошкільного віку;
-
зроблено висновки і запропоновані рекомендації по дослідженій проблемі.
Об'єкт дослідження: виховно-освітній процес у дошкільній освітній установі.
Предмет дослідження: соціалізація особистості дошкільника.
Теоретичною, методологічною та практичною основою роботи послужили періодичні публікації провідних вітчизняних та зарубіжних пихологів.
Структура роботи. Курсова робота складається із вступу, двох розділів та висновку. У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, визначається мета, предмет та об’єкт дослідження. Основна частина присвячена дослідженню поставленої проблеми. У висновках сформульовано основні результати дослідження.
Розділ 1. Психологічна структура дошкільного віку
1.1. Психологічні особливості дітей дошкільного віку
У психології і педагогіці прийнято описувати структуру дошкільного віку в термінах педагогічної періодизації, заснованої на хронологічному віці (роки життя): молодший дошкільний вік (до 4 років), середній (4-5 років) і старший (з 5 років). Надходження дитини в школу також визначається хронологічним віком, встановленим у його країні. Подібним же чином формулюються ідеї, пов'язані з наявною в даний час тенденцією до зниження хронологічного віку, у якому діти починають одержувати освіту: принаймні "двадцять три держави вже мають законопроекти про забезпечення освіти для 4-літніх дітей" [16, с.83].
Психологічні особливості дошкільників кожного року життя досліджуються вченими і враховуються при розробці педагогічних програм і методів. Проте, існує проблема психологічної структури дошкільного віку, оскільки педагогічна періодизація "не має належних теоретичних основ", "не в змозі відповісти на ряд істотних практичних питань" (наприклад, "коли треба починати навчання в школі"), не пов'язана "з вирішенням питання про рушійні сили розвитку дитини" [17, с.37]. Хронологічний, "паспортний вік дитини не може служити надійним критерієм для встановлення реального рівня його розвитку": цей рівень визначається стадією розвитку ("віком") і "фазою усередині даного віку, що зараз переживає дитина" [4, с.125].
Зовнішні границі дошкільного віку (із кризами 3 і 7 років) і його внутрішні границі (між фазами) у сукупності визначають психологічну структуру даного віку. Діагностичні ознаки цих границь потрібні для з'ясування реального рівня розвитку, установлення якого - "необхідна задача при вирішенні всякого практичного питання виховання і навчання дитини" [4, с.260-261]. "Визначення стадій психічного розвитку ... дитини, які мають свої специфічні особливості", входить у число "центральних теоретичних проблем, які вирішує вікова психологія" [6, с.15-16]. Однієї з пріоритетних задач зараз є "розробка теоретичних основ дошкільної освіти" [8, с.15], до яких, мабуть, належить і психологічна структура дошкільного віку.
У своїй "віковій періодизації" Л.С. Виготський розділив сукупність стадій дитячого розвитку на 2 групи - (стабільні) "віки" і "кризи" [6. с.190]. Для виявлення діагностичних ознак зовнішніх границь стабільного віку (у тому числі дошкільного) застосовні введені Л.С. Виготським поняття "соціальна ситуація розвитку", "відносна важковиховуваність", "психологічне знаряддя" [7; с.250, с.258-260].
Соціальна ситуація розвитку є "специфічне для даного віку ... відношення між дитиною і навколишньою його дійсністю, насамперед соціальною", що "складається" уже "до початку кожного вікового періоду" [4, с.248], тобто віку. Соціальна ситуація розвитку "являє собою вихідний момент для всіх динамічних змін, що відбуваються в розвитку протягом даного періоду" [4, с.248], тобто аж до кінця віку, коли відбувається "анулювання соціальної ситуації розвитку, закінчення даної епохи розвитку" [4, с.250]. Таким чином, стабільний вік починається, коли соціальна ситуація розвитку вже склалася, і закінчується, коли