Для виділення психодіагностичних критеріїв оцінки особистісних проблем дітей було проведено психодіагностичне дослідження. Нами були використані такі проективні рисункові методики: “Будинок – Дерево – Людина”, “Неіснуюча тварина”, “Кінетичний малюнок родини”. Кількість випробуваних – 150 дітей старшого дошкільного віку. З батьками цих дітей було проведено тест-опитувальник “Батьківського ставлення” А.Я. Варгі, В.В. Століна, щоб оцінити ставлення батьків до дитини. За допомогою цих методик було виявлено значення 23 параметрів, які охоплюють як особистісні проблеми дитини, так і особливості її сімейної ситуації. Потім піддослідним дітям була запропонована методика “Конструктивний тест родини”, в якій було виявлено значення 40 параметрів.

В результаті проведеного нами кореляційного аналізу з'ясувалися зв'язки між параметрами методики “Конструктивний тест родини” та інших застосованих методик. Так було отримано 14 показників оцінки особистісних проблем дитини дошкільного віку, а також її сімейної ситуації: 1) тривожність; 2) незахищеність; 3) впевненість у собі; 4) агресивність; 5) труднощі у спілкуванні; 6) депресивність; 7) недовіра до себе; 8) конфліктність у сімейній ситуації; 9) почуття меншовартості в сімейній ситуації; 10) ворожість у родині; 11) сприятлива сімейна ситуації; 12) знехтування батьками дитини; 13) симбіотичні відносини батьків з дитиною; 14) ставлення батьків до дитини як до маленького невдахи.

Система інтерпретації методики подана в переліку симптомокомлексів, що ґрунтуються на тих гіпотезах, які підтвердилися в результаті кореляційного аналізу.

Заключною частиною даного етапу була перевірка “Конструктивного тесту родини” на ретестову надійність, конструктну і критеріальну валідність. Перевірка на ретестову надійність виявила її достатність (для проективних методик). Так, наприклад, коефіцієнт кореляції за четвертою шкалою (труднощі в спілкуванні) дорівнює r=0,49; за сьомою шкалою (впевненість у собі) r=0,50; за восьмою шкалою (сприятлива сімейна ситуація) r=0,53; за одинадцятою шкалою (ворожість у сімейній ситуації) r=0,50; за чотирнадцятою шкалою (ставлення до дитини як до маленького невдахи) r=0,65. Критеріальна валідність визначалася шляхом зіставлення експертних оцінок, що стосуються особистісних проблем дітей (тривожність, незахищеність, агресивність, труднощі в спілкуванні, недовіра, депресивність), і оцінок цих проблем, виявлених за допомогою методики “Конструктивний тест родини”. Так, наприклад, коефіцієнт кореляції за третьою шкалою (агресивність) дорівнює 0,51; за п'ятою шкалою (недовіра) r=0,50. Для перевірки конструктної валідности був проведений кореляційний аналіз, щоб виявити зв'язки між параметрами нашої методики і параметрами таких методик як “Неіснуюча тварина”, “Кінетичний малюнок родини”, “Будинок – Дерево – Людина”. Вибірка охоплювала дітей старшого дошкільного і молодшого шкільного віку в кількості 150 осіб. В результаті для кожного параметра нашої методики було виявлено низку параметрів малюнкових методик, з якими вищевказані параметри мають значущу кореляцію.

Отже, нами доведено, що методика “Конструктивний тест родини” є досить надійною і валідною, тому її можна застосовувати для діагностики особистісних проблем дитини старшого дошкільного і молодшого шкільного віку, а також для оцінки тієї сімейної ситуації, у якій існує дитина.

Висновок

Аналіз отриманих результатів дозволив зробити ряд важливих теоретичних і практичних узагальнень і висновків.

Дошкільне дитинство - великий відрізок життя дитини. Умови життя в цей час стрімко розширюються: рамки родини розсовуються до меж вулиці, міста, країни. Дитина відкриває для себе світ людських відносин, різних видів діяльності і суспільних функцій людей. Він випробує сильне бажання включитися в це доросле життя, активно в ньому брати участь, що, звичайно, йому ще недоступно. Не менш сильно дитина прагне і до самостійності.

У дошкільному віці пам'ять включається в процес формування особистості. Третій і четвертий роки життя стають роками перших дитячих спогадів.

Дошкільне дитинство - період пізнання світу людських відносин. Дитина моделює їх у сюжетно-рольовій грі, що стає для нього провідною діяльністю. Граючи, він учиться спілкуватися з однолітками.

Дошкільне дитинство - період творчості. Дитина творчо освоює мову, у нього з'являється творча уява. У дошкільника своя, особлива логіка мислення, що підкоряється динаміці образних уявлень.

Це також період первісного становлення особистості. Центральними новотворами цього періоду можна вважати супідрядністю мотивів і самосвідомість.

У дошкільному дитинстві в основному завершується довгий і складний процес оволодіння мовою. До 7 років мова стає засобом спілкування і мислення дитини, а також предметом свідомого вивчення, оскільки при підготовці до школи починається навчання читанню і писанню. Як вважають психологи, мова для дитини стає дійсно рідною.

Сприйняття в дошкільному віці утрачає свій початковий афективний характер: перцептивні й емоційні процеси диференціюються. Сприйняття стає осмисленим, цілеспрямованим. У ньому виділяються довільні дії - спостереження, розглядання, пошук. Значний вплив на розвиток сприйняття робить у цей час мова - те, що дитина починає активно використовувати назву якостей, ознак, станів різних об'єктів і відносин між ними. Називаючи ті чи інші властивості предметів і явищ, він тим самим і виділяє для себе ці властивості; називаючи предмети, вона відокремлює їх від інших, визначаючи їхній стан, чи зв'язки дії з ними, - бачить і розуміє реальні відносини між ними.

Основна лінія розвитку мислення - перехід від наочно-діючого до наочно-образного і наприкінці періоду - до словесного мислення. Основним видом мислення, є наочно-образне, що відповідає репрезентативному інтелекту (мисленню в представленнях) у термінології Жана Піаже. Дошкільник образно мислить, він ще не придбав дорослої логіки міркувань, але незважаючи на це він може правильно міркувати і вирішувати