З.До людей похилого віку | 0 | 0 | 73,3 | 26,7 | 3,3 | 46,67 | 50 | 0

4.До дітей | 0 | 26,4 | 66,9 | 6,7 | 10 | 50 | 40 | 0

5.До героїв худ. творів | 0 | 23,3 | 76,7 | 0 | 6,7 | 26,4 | 66,9 | 0

6.До незнайомих | 0 | 6,7 | 80 | 13,3 | 10 | 36,7 | 53,3 | 0

7.3агалом | 0 | 16,4 | 63,3 | 13,3 | 0 | 70 | 30 | 0

Згідно таблиці 4 серед опитуваних, що характеризуються дезадаптацією у школі найбільше виражені показники середнього рівняемпатії (63,3%). Також проявляються високий (16,4%) та низький (13,3%). Для середнього рівня емпатії найактуальнішим є емпатія до тварин (90%), до людей похилого віку (73,3%), до героїв художніх творів (76,7%), до незнайомих (80%).

Серед дітей, які не характеризуються шкільною дезадаптацією, переважає високий рівень емпатії (70%), який і вважається найбільш оптимальним для спілкування для даного рівня емпатії найбільш актуальними є наступні види емпатії: до батьків (66,7%), до дітей (50%), до людей похилого віку (50%), до тварин (50%). У 30% даної групи опитуваних – середній рівень емпатії.

Загалом серед дезадаптованих дітей характерний середній рівень емпатії, який найбільше проявляється у наступних видах: до незнайомих тварин, до людей похилого віку, до героїв художніх творів). Існує велика кількість опитуваних із низьким та високим рівнем емпатії. Серед підлітків, що не характеризуються шкільною дезадаптацією, домінує високий рівень емпатії, який ми розглядаємо як найбільш оптимальний для спілкування.

Система цінностей особистості являє собою основний канал засвоєння духовної культури суспільства, перетворення культурних цінностей в стимули і мотиви практичної поведінки людей.

Формування ціннісних орієнтацій сприяє розвитку особистості в цілому. Ціннісні орієнтації відображаються у всіх сферах людської діяльності. Зокрема, існуюча система цінностей надає спрямованості комунікативному процесу, визначає його мотиваційну основу, стиль, рівень спілкування, комунікативну культуру загалом. Коли мова йде про учнів як об'єкт дослідження даної проблеми, то система цінностей знайде своє відображення і у поведінці особистості у ситуації навчального закладу, у відношенні до однокласників та вчителів, до навчальної діяльності загалом.

Простежимо загальний стан ієрархії ціннісних орієнтацій в дезадаптованих та нормальних дітей (таблиці 5 та 6).

Нормальні діти серед термінальних цінностей надають перевагу здоров'ю (1), впевненості в собі (2), коханню (3), щасливому сімейному життю (4), наявності хороших і вірних друзів (5), матеріальному забезпеченню (6). Наступні ранги займають активна діяльність (7), свобода (8), цікава робота (9), життєва мудрість (10), розвиток (11), продуктивне життя (12). Останніх позицій в ієрархічній системі цінностей займають творчість (13), пізнання (14), щастя інших (15), розваги (16), суспільне визнання (17), краса природи та мистецтва (18).

Загалом, домінуючими серед термінальних цінностей у дезадаптованих дітей виявились здоров'я, впевненість в собі, кохання, щасливе сімейне життя, наявність хороших і вірних друзів, матеріальне забезпечення. Серед інструментальних цінностей переважають чесність, життєрадісність, відповідальність, незалежність, чуйність та вихованість.

Таблиця 5

Динаміка термінальних цінностей в системі ціннісних орієнтацій дезадаптованих та нормальних дітей

Термінальні цінності | Дезадаптовані діти | Нормальні діти

середній ранг | ранг | сер. ранг | ранг

Здоров'я | 5,5 | 1 | 2,6 | 1

Кохання | 7,2 | 3 | 5,9 | 2

Життєва мудрість | 9,5 | 10 | 6,8 | 3

Активна діяльність | 7,9 | 7 | 7,3 | 4

Впевненість в собі | 5,6 | 2 | 7,4 | 5

Розвиток | 9,9 | 11 | 7,8 | 6

Пізнання | 11,6 | 14 | 8 | 7

Щасливе сімейне життя | 7,3 | 4 | 8,1 | 8

Матеріально забезпечене життя | 7,8 | 6 | 8,2 | 9

Творчість | 11,4 | 13 | 8,6 | 10

Продуктивне життя | 10,1 | 12 | 9,5 | 11

Цікава робота | 8,7 | 9 | 10,2 | 12

Наявність хороших і вірних друзів | 7,5 | 5 | 11,5 | 13

Свобода | 8,5 | 8 | 12,5 | 14

Краса природи і мистецтва | 13,6 | 18 | 14,5 | 15

Суспільне визнання | 12,9 | 17 | 13,8 | 16

Щастя інших | 12,7 | 15 | 13,9 | 17

Розваги | 12,8 | 16 | 14,5 | 18

Система ціннісних орієнтацій відображає відношення особистості до того чи іншого виду діяльності, зокрема до спілкування, визначає її спрямованість. Вивчення ієрархії цінностей дозволяє вивчити ставлення суб'єкта до комунікативної та пізнавальної активності. Серед усього набору цінностей, запропонованого автором методики, нами виокремлено їх 2 групи. Перша включає ті, що відображають життєві плани в рамках навчання в школі та подальшого професійного становлення (цінності навчання та пізнавальної активності): життєва мудрість, цікава робота, активна діяльність, свобода дій і вчинків, розвиток, пізнання, продуктивне життя, творчість (термінальні цінності). До другої групи належать комунікативні засоби реалізації вищевказаних планів (комунікативні якості як цінності, що відображають комунікативну активність): вихованість, відповідальність, чесність, незалежність, життєрадісність, непримиримість до недоліків в собі та інших, самоконтроль, тверда воля, сміливість у відстоюванні своєї думки, своїх поглядів, раціоналізм, терпимість, широта поглядів, освіченість (інструментальні цінності).

Згідно результатів таблиці 6, цінності, що відображають відношення до навчання та пізнавальної діяльності не виявились домінуючими для опитуваних, що характеризуються ознаками шкільної дезадаптації. Зокрема, виходячи з даних, активна діяльність займає 7 позицію, свобода дій і вчинків - 8, цікава робота - 9, життєва мудрість - 10, розвиток -11,