Аналіз результатів рангування цінностей-комунікативних якостей показав, що рангування ціннсостей дезадаптованих дітей відображають наступну ієрархію цінностей-комунікативних властивостей: відповідальність (1), чесність (2), життєрадісність (3), вихованість (4), незалежність (5), чуйність (6), освіченість та терпимість (8,5), тверда воля (10), раціоналізм (11), самоконтроль (12), широта поглядів (14), сміливість (15), непримиримість (18).

Таблиця 6

Динаміка інструментальних цінностей в системі ціннісних орієнтацій

Інструментальні цінності | Дезадаптовані діти | Нормальні діти

середній ранг | ранг | сер. ранг | ранг

Чесність | 5,7 | 2 | 6,6 | 1

Самоконтроль | 9,6 | 12 | 6,7 | 2

Життєрадісність | 6,6 | 3 | 7,8 | 3

Відповідальність | 5,3 | 1 | 7,9 | 4

Освіченість | 8,9 | 8,5 | 8,4 | 5

Тверда воля | 9,1 | 10 | 8,6 | 6

Раціоналізм | 9,2 | 11 | 8,7 | 7

Незалежність | 8 | 5 | 8,6 | 8

Широта поглядів | 10,7 | 14 | 9,2 | 9

Чуйність | 8,6 | 6 | 9,7 | 10

Акуратність | 8,7 | 7 | 9,8 | 11

Ефективність у справах | 10,2 | 13 | 9,9 | 12

Терпимість | 8,9 | 8,5 | 10 | 13

Сміливість | 10,8 | 15 | 10,1 | 14

Вихованість | 7,7 | 4 | 11,1 | 15

Ретельність | 14,8 | 17 | 12,6 | 16

Високі запити | 12,8 | 16 | 13 | 17

Непримеримість до недоліків в особі та інших | 12,8 | 18 | 14,9 | 18

Загалом, для дезадаптованих підлітків, що відображають пізнавальну активність, не виявились домінуючими. Серед них найвищі ранги одержали активна діяльність, свобода дій і вчинків, цікава робота. Творчість, розвиток, пізнання, продуктивне життя є мало актуальними для студентів. Серед цінностей-комунікативних характеристик для опитуваних мають значення чесність, життєрадісність, відповідальність, незалежність, чуйність та вихованість. Цінності, що відображають пізнавальний аспект спілкування (освіченість, широта поглядів, раціоналізм) не є важливими для учнів.

Ефективність спілкування певною мірою залежить від конкретних методів, способів і засобів реалізації комунікативної активності особистості в певній ситуації спілкування. Тобто, мовиться про індивідуальний стиль спілкування, що відображає особливості здійснення комунікативної активності.

Стиль участі особистості у спілкуванні висвітлює домінуючі особистісні мотиваційні установки у комунікативному процесі, а також характеризує різноманітність та неповторність особистостей, включених у спілкування. Тому при розгляді проблеми комунікативних особливостей учнів ми звертали увагу на індивідуалізований формат взаємодії у групі, що проявляється у адекватному ситуації навчання та особистості стилі спілкування.

Аналіз результатів тестової карти комунікативної діяльності відображає дослідження оцінки стилю спілкування кожним учасником опитування, що характеризує, як учні сприймають існуючий формат взаємодії.

2.4. Рекомендації

Людина не народжується особистістю, а стає нею, тому однією із центральних проблем, безпосередньо пов’язаних з питаннями про сутність особистості, її становлення та розвитку, є процес, у ході якого людська істота з певними біологічними задатками набуває якостей, необхідних для її життєдіяльності в суспільстві. В такому розумінні соціалізація — це процес розвитку людини як соціальної істоти, становлення її як особистості.

Підлітковий вік називають перехідним віком, тому що протягом цього періоду відбувається своєрідний перехід від дитячого до дорослого стану, від незрілості до зрілості. У цьому змісті підліток –напівдитина і напівдорослий: дитинство вже пройшло, але дорослість ще не наступила. Перехід від дитинства до дорослості пронизує всі сторони розвитку підлітка: і його анатомо-фізіологічне, і інтелектуальне, і моральний розвиток – і усі види його діяльності.

Формуючи особистість підлітка, учитель повинний спиратися на надзвичайно характерне для підлітка емоційно пофарбоване прагнення активно брати участь у житті колективу. Придбання досвіду колективних взаємин прямим образом позначається на розвитку особистості підлітка. У колективі розвивається почуття боргу і відповідальності, прагнення до взаємодопомоги, солідарності, звичка підкоряти особисті інтереси, коли це потрібно, інтереси колективу. Думка колективу однолітків, оцінка колективом вчинків і поводження підлітка для нього дуже важливі. Як правило, суспільна оцінка класного колективу значить для підлітка більше, ніж думка чи вчителів батьків, і він звичайно дуже чуйно реагує на дружний вплив колективу товаришів. Тому пред'явлення вимог до підлітка в колективі і через колектив — один зі шляхів формування його особистості.

Які ж особливості формування особистості в підлітковому віці? Тут насамперед варто виділити ряд найважливіших напрямків, по яких йде розвиток особистості. Це інтенсивне формування і розвиток: а) морального (морального) свідомості, б) самосвідомості, в) почуття дорослості, г) діяльності спілкування.

Як наслідок поступового придбання досвіду суспільного поводження, росту моральної свідомості і соціальних переконань, вивчення основ наук у школі, формування теоретичного мислення в підлітків починає складатися світогляд.
Що стосується особливостей розвитку особистості, то слід зазначити наступне. Самосвідомість підлітків здобуває якісно новий характер, вона зв'язане з потребою усвідомити й оцінити морально-психологічні властивості своєї особистості вже в плані конкретних життєвих цілей і устремлінь. Підліток оцінює себе стосовно до сьогодення.

Специфічна риса морального розвитку в такому віці — посилення ролі моральних переконань, моральної свідомості в поводженні. Саме тут формується уміння вибирати правильну лінію поводження в різних умовах і обставинах, потреба надходити, діяти відповідно до власного морального кодексу, зі своїми моральними установками і правилами, свідомо керуватися ними у своєму поводженні.

В окремих випадках у результаті неправильного виховання, вплив людей у деяких юнаків і дівчин можуть складуться моральні омани і навіть далекі нашому суспільству моральні принципи й установки, що визначають появу моральної розбещеності, цинізму, неповаги до навколишніх, нездорового скептицизму, егоїзму.

Причинами значних труднощів у навчанні дітей можуть