Біоенергія

Під час роботи з м’язевими защемленнями Райх виявив, що вивільнення хронічно защемлених м’язів часто породжує особливі фізичні відчуття – відчуття тепла та холоду, зуд чи емоційне піднесення. Він вважав, що ці відчуття виникають внаслідок вивільнення вегетативної чи біологічної енергії, яка є основою реалізації сексуального збудження. Вивів формулу розрядки біоенергії, властивої усім живим істотам:

механічне напруження > біоенергетичний заряд > біоенергетичний розряд > механічне розслаблення.

Оргонна енергія

Райх дійшов висновку, що біоенергія – лише один із аспектів універсальної енергії, властивої усім живим істотам, присутньої у всіх речах. На його думку, саме вона лежить в основі фрейдівської теорії лібідо. Розробці теорії оргону він присвятив усе своє життя: відкрив органне випромінення в атмосфері та ґрунті; пізніше спроектував акумулятори органної енергії й вважав, що з їх допомогою можна лікувати рак, стенокардію, епілепсію та ін. важкі захворювання.

Оргонна енергія володіє такими властивостями:

1) вільна від маси, не має ні енергії, ні ваги;

2) присутня усюди, хоча й у різній концентрації;

3) є субстратом більшості фундаментальних природних феноменів;

4) знаходиться у постійному русі.

Органна енергія природно тече вверх та вниз по тілу, паралельно хребту. Кільця м’язевого панциру формуються під прямим кутом до цих потоків й перешкоджають їх руху. М’язеві защемлення обмежують як вільний потік енергії, так і вільне вираження емоцій у людини. Те, що спочатку виникає як захист проти бурхливих почуттів напруження і збудження, стає фізичною та емоційною «в’язницею».

Психологічний ріст

Психологічне, особистісне зростання, самовдосконалення людини В.Райх трактував як процес розщемлення, розслаблення психологічного та м’язевого панциру, і як наслідок її поступове становлення як більш вільної, відкритої істоти, як здобуття здатності насолоджуватись повноцінним життєвим задоволенням.

У розщемленні панцира використовують з типи засобів:

ь накопичення у тілі енергії завдяки глибокому диханню;

ь прямий вплив на хронічні м’язеві защемлення (тиск на них та ін.);

ь підтримка співробітництва з пацієнтом, коли відкрито розглядаються виявлені супротиви та емоційні обмеження.

Навчитись звільнятись від перебільшених і недоречних защемлень, які блокують почуття, – це лише один аспект психологічного зростання особистості. Другий істотний фактор – вміти врівноважувати і співвідносити самоконтроль і свободу самовираження.

В.Райх розробив спеціальні прийоми для розслаблення м’язевого панциру, які зараз застосовуються психологами для надання допомоги людям.

Лікування Райх розглядав як послаблення цього панциру, яке має 7 захисних сегментів: в ділянці очей, роту, шиї, грудей, діафрагми, живота і тазу.

Вчений вважав, що такі ділянки тіла стримують відповідні реакції:

ь очі – плач;

ь рот (надто стиснута чи неприродно розслаблена нижня щелепа) – плач, крик, гнів;

ь шия – гнів, крик, плач;

ь груди, плечі, руки – сміх, гнів, сум і пристрасть;

ь діафрагма – сильний гнів;

ь м’язи спини – страх нападу;

ь м’язи живота – злість, неприязнь;

ь таз (напруження) – гнів і відчуття сексуального задоволення.

З точки зору Райха, пережити позитивні почуття неможливо, поки не відбулось розрядки негативних емоцій.

Пригнічення сексуальності

Ще однією перешкодою зростанню є соціальне та культурне пригнічення. природних інстинктів і сексуальності в індивідуумі. Райх вважав це основною причиною неврозів. Це пригнічення відбувається протягом 3 основних фаз життя: у ранньому дитинстві, у період статевого дозрівання, протягом дорослого життя. Райх стверджував, що індивідууми, вирощені в атмосфері заперечення життя і сексу створюють у собі страх задоволення, представлений м’язевим панцирем. Єдність культури і природи, роботи і любові, моралі і сексуальності, до чого постійно прагне людина, будуть нереалізованими поки людина буде відкидати задоволення своїх біологічних вимог природної сексуальності.

3. Біоенергетика О. Лоуена.

Біоенергетику О.Лоуена називають ще нео-райхіанською терапією. Вона була створена одним із учнів Райха, Олександром Лоуеном й центрована на ролі тіла в аналізі характеру й терапії. Лоуен використовує більш прийнятну термінологію: біоенергія замість оргону. Біоенергетика включає райхіанську теорію дихання, більшість із райхіанських технік розкріпачення (пацієнтам дозволяється плакати, кричати, бити кушетку та ін.). Лоуен використовував також напружені пози для енергитизації частин тіла, які були заблоковані. У цих позах збільшується напруження у постійно защемлених частинах тіла, поки не стає таким великим, що людина вимушена врешті-решт розслабити м’язи.

Від райхіанської його теорія відрізняється тим, що він не ставить за мету послідовне розслаблення від голови до п’ят розслаблення блоків м’язевого панциру. Крім того, він не поділяє поглядів В.Райха щодо сексуальної природи неврозів. На його думку, причиною неврозів, депресії і психосоматичних розладів є пригнічення почуттів, яке супроводжується м’язевим напруженням, що перешкоджає вільному потоку енергії у тілі людини й призводить до зміни його функціонування. Він наголошував, що ігнорування і нерозуміння власних почуттів призводить до захворювань, а почуття, які людина переживає від власного тіла, є ключем до розуміння власного емоційного стану. Через розслаблення тіла людина здобуває свободу від м’язевого напруження, що супроводжується вільною циркуляцією життєвої енергії, що веде до глибинних змін особистості. Зріла особистість, на його думку, може як вмикати самоконтроль, так і віддаватись спонтанності. Вона може вільно переживати як приємні, так і неприємні почуття. О. Лоуен вважає, що ставлення людини до життя