Дипломна робота

Тема: «Психотерапія – наука, професія та послуга XXI століття»

Зміст роботи

0. Самомотивація до написання контрольної роботи. 3

1. Рольі місце психотерапії у сучасному суспільстві. 3

1.1. Визначення психотерапії. 4

1.2. Психотерапія у всеоб’ємному, широкому та у вузькому розумінні. 4

1.3. Основні психотерапевтичні напрями, визначені ЄАП. 5

1.4. Психотерапевтичні товариства у світі. 6

2. Позитивна психотерапія. Історія та сучасний стан. 7

2.1. Позитивна психотерапія. Теорія. 8

2.2. Позитивна психотерапія. Особистості та організації. 10

2.3. Міжнародний статус. 11

2.4. Подібність та відмінності позитивної психотерапії та інших напрямів. 12

3. Особистість психотерапевта як інструмент. Вимоги до особистості психотерапевта у

позитивній психотерапії. 14

4. Власні зміни і досвід використання позитивної психотерапії у повсякденному житті. 16

5. Досвід роботи (3 зустрічі) з клієнтом (протокол, аналіз актуального конфлікту і базового конфлікту, 5-ти кроковий алгоритм). 18

6. Технічні прийоми, які були використані для роботи з актуальним і базовим конфліктом

по 4-х моделях наслідування. 19

7. Труднощі та успіхи в контексті позитивної психотерапії (клієнти, теорії, особисті труднощі). 19

Рефлексія написання контрольної роботи 19

Протоколи інтервізійних зустрічей 20

Творчість 24

Список використаних джерел 36

0.

Самомотивація до написання контрольної роботи.

Навіть не знаю, що сказати про мотивацію чи можливо про її відсутність. В мене була інша мотивація – створити щасливу сім'ю, стати дбайливою дружиною та хорошою господинею тай на роботі завали, тому позитивка відійшла на задній план.

І зараз я ображена на себе і на весь світ за те, що дочекалася останніх днів до здачі роботи, адже мені набагато легше і краще виходить писати поступово. Та цього разу я взагалі не впевнена, що здам роботу вчасно, можливо взагалі принесу на наступну сесію.

В мене було багато змін за цей період життя і толком не вистачало часу навіть на зустрічі з друзями, але як то кажуть кого цікавить чуже горе, роботу треба написати. Дякувати Богу в мене не було горя, а тільки радості.

Я виправдовую себе браком часу, але як говорить ірландська мудрість: коли Бог створював час, Він створив його достатньо. Значить в мене було достатньо часу, напевне просто внутрішня свиня виконала свій обов’язок.

Але зараз мотивацією виступає бажання здати роботу хоч на сесії, тому що мені ніяк не хочеться писати дві роботи на наступну, тай взагалі мені б було дуже соромно.

1.Роль і місце психотерапії у сучасному суспільстві.

Прийшов той час, коли психотерапія набуває ширших розмахів в нашому суспільстві (в Україні, в Європі вона давно розвинена) і це має два полюси. З одної сторони це позитивно, адже людина має до кого звернутися за допомогою, з ким поспілкуватися, більше пізнати себе та розвинути свої ресурси. Але з іншого це свідчення того, що люди, як мурашки завжди кудись поспішають, не вміючи притормозити, щоб побачити красу навколишнього світу, щоб відчути промінчики сонця чи краплинки дощу на своєму обличчі, щоб просто порадуватися даруваннями цього дня, щоб пожити для себе тут і тепер, щоб перествати бути байдужими та проявляти любов. Люди перестали щиро ту душевно спілкуватися зі своїми близькими, друзями та просто знайомими, все менше віддають та отримують любов, а це безаперечна запорука психологічного здоров’я.

«Тому психотерапія бачиться вже не тільки як професія, але як суспільне явище. Мабуть що це дійсно гірко, що задля того, щоб знову стати щирим і відкритим, як з іншими так і з самим собою, ми люди сучасної цивілізації, звертаємося не до друзів, батьків, вчителів, коханих, а змушені оплачувати послуги психотерапевта. Але реальність така, що кожні 10 років в розвинутих країнах стає рівно в 2 рази більше людей, які страждають від депресії, тобто тих, хто втратив контакт з самим собою, залишається все менше людей, які б були не заражені недугом штучності, недугом втрати себе і, що особливо лякає, часто не усвідомлюючи цього, аж поки не виникає та ж сама депресія чи інші психічні і психосоматичні хвороби, хвороби душі в якій залишається все менше місця для душевного.

Психотерапія протистоїть цьому недугові. Чи достатньо її, щоб оздоровити сучасне суспільство? Безумовно, що ні. Але, в основному, достатньо, щоб допомогти окремій людині знову відчути справжність себе і світу[1]».

У Світі і в Європі практика відвідування психотерапевта існує вже кілька століть. З покоління в покоління передається інформація про те, як важливо, щоб твій внутрішній світ був збалансований та здоровий. Всьому грамотному людству вже давно зрозуміло, що неможливим є здоров’я тіла та щастя у житті без здоров’я психіки (врівноваженості та гармонії душевних станів).

В Україні якраз відбувається розквіт психологічних наук. Попит на психотерапевтів збільшується, кількість справжніх та майбутніх клієнтів зростає у геометричній прогресії. Досить багато людей вже можуть похвалитися тим, що «мають власного психотерапевта». Ще більше потенційних клієнтів знаходяться у пошуку такого професіонала, який би став справжнім провідником у світ життєвої гармонії та балансу[3].

1.1. Визначення психотерапії.

Два золотых правила психотерапии.

Правило первое. Мелкие тревоги - это пустяк.

Правило второе. Все тревоги - мелкие.

Буквальне значеня терміну «психотерапія» зв’язано з двома його тлумаченнями, які базуються на перекладі грецьких слів psyche – душа і therapeia – піклування, лікування, догляд: «зцілення душі» або «лікування душі». Сам термін «психотерапія» був введений в 1872 році Д. Тьюком в книзі «Ілюстрації впливу розуму