В 1992 році Н. Пезешкіан відвідав Україну та провів ознайомлювальні семінари в Києві, Полтаві, Черкасах.

1992-1995 році – проведено серію навчальних семінарів в Черкасах за базовими програмами першого рівня. На протязі цих років організована психотерапевтична і консультативна практика в системі навчання і охорони здоров’я.

В травні 1997 року українська делегація взяла участь в роботі І Міжнародного конгресу по Позитивній Психотерапії, який відбувся в Санкт-Петербурзі.

В 1997 році в Черкасах утворений Українсько-Німецький Центр Позитивної Психотерапії (УНЦПП) при підтримці Міжнародного Центру Позитивної Психотерапії (МЦПП) і Черкаської Академії Менеджменту.

З 1998 року розпочалась реалізація навчальних програм першого і другого рівня за стандартами Міжнародного Центру Позитивної Психотерапії.

У 1999 році Українсько-Німецький Центр Позитивної Психотерапії включено в міжнародний реєстр центрів Позитивної Психотерапії як рівноправного представника України. У цьому ж році відбулося офіційне визнання методу Позитивної психотерапії в рамках Українського Об’єднання Психотерапевтів (УОП), на основі секції Позитивної психотерапії в складі УОП.

В 2000 році – участь української делегації в роботі ІІ Міжнародного Конгресу по Позитивній Психотерапії у Вісбадені (Німеччина).

В червні 2001 року відбувся перший в Україні випуск дипломованих психотерапевтів по „Позитивній психотерапії”.

Липень 2002 р. - участь української делегації в Міжнародному тренінгу для тренерів під супервізією Вісбаденськой Академії післядипломної освіти по психотерапії і сімейній терапії у Відні, Австрія.

Липень 2003 р. - організація роботи секції Позитивної психотерапії УСП в 11-м Конгресі ЕАП "Психотерапія: ідентичність та суперечності", м. Львів.

Вересень 2003 р. - участь української делегації в Міжнародному тренінгу для тренерів і Міжнародної конференції по Позитивній психотерапії, м. Варна, Болгарія.

Вересень 2004 р. - організація і проведення в Україні Міжнародного тренінгу для тренерів по Позитивній психотерапії, м. Одеса[8].

Протягом 2002-2006 р.р. на основі методології Позитивної психотерапії та сучасних моделей менеджменту в Україні було розроблено і адаптовано навчальну програму післядипломної освіти “Коучінг та організаційне консультування”. З 2006 р. дану програму було сертифіковано в ICPP, і вже з 2007 р. було продовжено її реалізацію з видачею сертифікату.

В травні 2007 року знову Україну відвідав Носсрат Пезешкіан.

2.1. Позитивна психотерапія. Теорія.

Позитивна психотерапія – це конфлікт-центрована сфокусована короткотермінова психотерапія, що базується на позитивному підході, змістовній моделі та п`ятиступеневій стратегії самодопомоги. Вона розвивається на основі міжкультуральних досліджень більш ніж 20 культур з усіх 5 континенів.

Основною її ціллю є зміна точки зору клієнта на своє захворювання і як наслідок – нові можливості в пошуку резервів у боротьбі із захворюванням. А так як позитивна психотерапія виходить із того, що в основі багатьох психологічних і психосоматичних захворюваннях лежить конфлікт, то зміна точки зору на симптом або синдроми дозволяє психотерапевту (і клієнту) більш диференційно підходити до конфлікту. Іншими словами, психотерапевт, виявивши, що депресія – це перш за все «здібність людини глибоко, емоційно реагувати на конфлікт», дальше буде працювати не стільки із депресією, скільки з конфліктом, який стоїть за цим синдромом[2].

Позитивна Психотерапія вірить, що людське існування – це єдність тіла, розуму, емоцій і духу. Метою консультаційного процесу є розвиток людиною здібностей, які вона усвідомлює і не усвідомлює та гармонізація її повсякденного життя. Психотерапевт, який працює в напрямку Позитивної психотерапії не прагнутиме «поставити діагноз», а буде намагатись зрозуміти людину в її життєвих ситуаціях, в яких у неї з’являються порушення, захворювання. Він вважає, що людині дані ресурси і здібності, за допомогою яких вона зможе перебороти труднощі і розв’язати свої проблеми. А Позитивна Психотерапія дає можливість психотерапевту відновити до них доступ.

Так, у Позитивній психотерапії психотерапевт дотримується погляду на природу людини як на цілісну триєдність тілесного, душевного та духовного (східне бачення). При цьому науково розглядаються питання про взаємовплив соматичних, психічних та духовних феноменів (західне бачення). Загалом, крос-культурний підхід є наскрізною лінією всієї Позитивної психотерапії.
Основні цілі-підходи позитивної психотерапії:

1. Розглядання людини у комплексі: тіло, душа і дух, а отже і фокусування на індивідуально-біологічних, психосоціальних і духовних аспектах.

2. Інтегративний підхід. Позитивна психотерапія не обмежується пропозицією нового методу: вона намагається запропонувати модель, у якій співпрацюють різні психотерапевтичні напрямки, використовуються елементи багатьох психологічних шкіл і течій.

3. Модель конфлікту для будь-якого захворювання чи порушення. Позитивна психотерапія не проводить чітких меж між функціональними, психосоматичними чи соматичними порушеннями, а пропонує єдину концепцію, яка може застосовуватися при лікування будь-якого захворювання, при вирішенні будь-якого конфлікту[11].

Базові положення, покладені в основу позитивної психотерапії:

І. Positum-підхід, що базується на принципі надії по відношенню до конструктивної природи людини, її здібностей та можливостей вирішувати власні проблеми;

ІІ. Психодинамічний диференційний аналіз змісту конфліктів, що базується на принципі гармонізації актуальних та базових здібностей “Знати” та “Любити”;

ІІІ. 5-крокова стратегія психотерапевтичної допомоги на основі принципу консультування, у процесі якого клієнти вчаться самі допомагати собі. Розглянемо їх детальніше.

І. У цьому контексті термін «позитив» потребує уточнення: «позитив» походить від латинського «positium», що означає «дійсне, реальне, те, що є в наявності». Дійсними і реальними є не тільки порушення і конфлікти, наявні в особистості чи родині, але і можливості подолати ці проблеми.

Визначальним фактором у вирішенні того чи іншого конфлікту є здатність самої особистості, її можливості щодо виходу з проблемної ситуації. Згідно концепції позитивниї психотерапії, здоровою і щасливою є не та особистість, у якої немає проблем, а