та, яка знає, як правильно подолати проблеми, що виникають. З іншого боку, потенційними джерелами конфліктів та порушень позитивісти вважають подавлені або однобічно розвинені здібності. Ці обидва положення цілком вкладаються у загальну систему самовиховання: людина, що саморозвивається, повинна знати і вміти застосовувати коректні шляхи подолання проблем для власного здоров`я та ефективної самореалізації, а також здійснювати самоконтроль за всебічним розвитком власних здібностей, що призводить до зменшення кількості порушень і конфліктів.
ІІ. Для правильного розуміння сутності людських конфліктів позитивна психотерапія намагається не зупинятися на симптомах того чи іншого порушення або захворювання, а виявити його зміст. У психосоціальній сфері зміст конфлікту не є статичним, а розвивається згідно власній динаміці. Позитивісти стверджують, що, за їхніми спостереженнями, попри все розмаїття культурних і соціальних розбіжностей та індивідуальних особливостей кожної людини, усі люди мають одні і ті самі типові реакції на конфлікт. Якщо у людини є проблеми (вона роздратована, агресивна або відчуває себе подавленою, живе у постійній напрузі чи не бачить сенсу життя), то усі ці проблеми вона виражає у чотирьох сферах. Вони дають уявлення про те, як людина сприймає себе та світ, що її оточує, і яким шляхом іде самовизнання і контроль реальності. [11]
Дослідження Н.Пезешкіана та його співробітників і більш ніж 20 культурах призвели до формулювання таких «чотирьох сфер вирішення конфлікту»:
1. Тіло (за допомогою відчуттів). Ця сфера стосується перш за все фізичних потреб.
2. Діяльність (за допомогою свідомості). Цій сфері належить будь-який вид діяльності – робота, навчання, кар’єра, домашнє господарство.
3. Контакти (за допомогою традицій). До цієї сфери відносяться всі міжособистісні контакти людини – родина, діти, батьки, інші родичі, друзі, колеги тощо.
4. Фантазія (за допомогою інтуїції). У цю сферу вкладаються роздуми про майбутнє, про сенс життя, релігійно-духовні питання.
Ці форми реакції на конфлікти є широкими категоріями, які кожен розуміє в залежності від своїх уявлень, бажань і конфліктів. Кожна людина розвиває власні, найбільш для неї притаманні, зручні шляхи вирішення конфлікту. Ідеальною є ситуація, коли особистість намагається рівномірно розподілити свою енергію між цими сферами. У такому разі людина є психічно та фізично здоровою. Але часто це розглядається як мета, якої треба постійно прагнути. Досвід Н.Пезешкіана та його колег доводить, що кращих результатів, наприклад, у роботі досягає той, хто підтримує фізичну форму, має сім`ю, яка його підтримує, хто може ідентифікувати себе з підприємством і знає заради чого він працює, тобто має відносно рівномірну реалізацію у всіх чотирьох сферах.
ІІІ. П’ять рівнів у позитивній психотерапії є стратегією, у рамках якої співвідносяться основні положення сімейної терапії та самодопомоги.
1. Рівень спостереження та дистанціювання.
2. Рівень інвентаризації.
3. Рівень ситуативного схвалювання.
4. Рівень вербалізації.
5. Рівень розширення цілей.
Слід зазначити, що однією з особливостей стратегії Н.Пезешкіана є притча – мудра історія, використання якої є обов`язковою на кожному рівні.
Дев’ять тезисів позитивної психотерапії:
1. Позитивна психотерапія враховує позитивні аспекти кожного захворювання;
2. Теорія мікротравм враховує зміст конфлікту і його динаміку;
3. Крос культурне мислення є основою позитивної психотерапії;
4. Концепції, міфологія і східні притчі ціленаправленно включаються в психотерапевтичний процес;
5. Кожна людина неповторна;
6. Члени сім’ї, як особистості і соціальні фактори, як визначаючі умови включаються в терапевтичний процес;
7. Поняття позитивної психотерапії зрозумілі всім;
8. Позитивна психотерапія пропонує базову концепцію для роботи із любими захворюваннями та розладами;
9. Позитивна психотерапія пропонує своїм змістовним процесом таку концепцію, в рамках якої можуть раціонально застосовуватися і доповнювати один одного різні методи та спеціальні напрями[2].
2.2. Позитивна психотерапія. Особистості та організації.
Основною особистістю є засновник методу Носрат Пезешкіан – президент Німецької спільноти Позитивних психотерапевтів та директор Міжнародного центру Позитивної Психотерапії, транс культурної психотерапії та психосоматичної медицини. Заслужений професор НІІ ім.. В.М.Бехтерева (Росія), заслужений член Російської МОО «Асоціація Позитивної психотерапії». Завідуючий психіатричним відділенням Американського медичного центру. Доктор медицини, лікар-психіатр і невропатолог.
Міжнародний Центр Позитивної Психотерапії, Транскультурної сімейної терапії і психосоматичної медицини (ICPP) є головною організацією і координаційним штабом для всіх центрів Позитивної Психотерапії по всьому світу. На даний час він виконує основні задачі міжнародної асоціації по питаннях Позитивної Психотерапії та представляє інтереси методу на міжнародному рівні.
На цей час існує близько 40 регіональних центрів (в Європі, Азії, Африці, Південній та Північній Америці) та ряд національних спільнот (в Німеччині, Росії, Болгарії, Болівії, Австрії), що розвивають та адаптують метод Позитивної психотерапії.
У Вісбадені (Німеччина) діє Міжнародний Центр Позитивної Психотерапії (ICPP), який є членом Всесвітньої Ради психотерапії (WCP) та Європейської Асоціації Психотерапії (EAP).
З 2006 року методичним правонаступником Україно-Німецького Центру Позитивної психотерапії (УНЦПП) став Український Інститут Позитивної крос-культурної психотерапії і менеджменту, офіційно зареєстрований державою як неурядова організація. На сьогодні цей Інститут є офіційним провайдером методу Позитивної психотерапії в Україні і має колективне членство в ICPP.
Викладання методу позитивної психотерапії по Н.Пезешкіану дозволяється тільки спеціально підготовленим спеціалістам, які пройшли тренерські програми згідно європейським вимогам і були сертифікованими Міжнародним центром Позитивної Психотерапії ICPP (Вісбаден, Німеччина).
Існує дві категорії тренерів: 1) базові тренери – спеціалісти, які мають право на викладання базового курсу по позитивній психотерапії об’ємом 120 годин;
2) Майстер тренери – це спеціалісти, які мають право на викладання майстер курсу по позитивній психотерапії.
На сьогоднішній день це наступні спеціалісти:
Україна: Володимир Карікаш,
Тетяна Калашник,
Наталія Босовська,
Олена Орловецька,
Юрій Кравченко.
Росія:
Гончаров Максим,
Кирилов Іван,
Слабинский Володимир,
Фролов Павло.
Німеччина:
Носсрат Пезешкіан,
Маніже Пезешкіан,
Хамід Пезешкіан,
Навид Пезешкіан,
Крістіан Хенрікс,
Арно Реммерс,
Гюнтер Хобнер,
Шейда Рафат,
Ріхард Верінглоер.
Латвія
Макаренко Алла,
Руминія
Габріелла Хум,
Ліана Дон.
Косово
Енвер Ческо.
Ці люди пройшли відповідну навчальну підготовку в Європі і мають практичний досвід застосування і прикладання методу Позитивної