Магістерська робота

Психологічні аспекти впливу духовної музики

на свідомість людини

Зміст

Вступ………………………………………………………………………….......3

Розділ І. Феномен впливу духовної музики на свідомість людини ……..10

1.1. Характеристика наукових досліджень про вплив музики на психофізіологію людини…………………………………………..10

1.2. Глибинна спорідненість музичного мистецтва і релігії………….23

1.3. Релігійність як основа духовної творчості композиторів та головний чинник мистецького творчого процесу……………….31

1.4. Церковна музика як провідний різновид духовної музики та особливості її психологічного впливу на особистість…………..37

Розділ ІІ. Духовно-моральний аспект формування світогляду людини під впливом духовної музики……………………………………………..50

2.1. Формування суспільної свідомості під впливом релігійно-етичних та релігійно-естетичних концепцій……………………………….50

2.2. Сакральність як визначальна особливість духовної музики та її функції в процесі формування емоційно-чуттєвого стану особистості…………………………………………………………59

2.3. Виховання засобами духовної музики – фундамент для формування позитивного морально-психологічного стану……..63

2.4. Сучасна рок-музика як негативний фактор впливу на психічне здоров'я молодого покоління...........................................................68

Висновки………………………………………………………………………...72

Список використаних джерел………………………………………………...75

Вступ

Впродовж історичного розвитку людської цивілізації стійкої актуальності набуло дослідження проблем, пов’язаних із функціонуванням музичної творчості в контексті духовності соціуму.

В сучасних умовах духовного розвитку все більше загострюється увага до формування моральних цінностей, які суттєвим чином активізують процеси регуляції суспільних відносин, культурно-морального розвитку людини, прогресу суспільства в цілому.

Важливе місце в духовному житті суспільства займає релігія, а також релігійна свідомість. Протягом історії розвитку людства релігійність, релігійна свідомість людей набувала багатогранних форм, відтінків, пройшовши довгий шлях свого становлення від примітивних культів до складних релігійних систем і основних світових релігій сучасності.

Цінності духовної культури є діалектичною єдністю національного та загальнолюдського. Вона неможлива як без цінностей конкретної національної культури, так і без загальнонаціональних цінностей, вироблених людством. Ціннісний зміст духовної культури може виступати рушійною силою суспільного прогресу лише тоді, коли творчий потенціал такої культури ґрунтується на загальній системі цінностей, вироблених людством протягом своєї історії.

В України своя особлива доля, яка зумовлена усім ходом її становлення як історичної індивідуальності; ця складова процесів суспільного буття зумовлена багатогранними чинниками загальнолюдського, загальнопланетарного і національно-особливого, специфічного тільки для України, для її народу, її етнокультури, традицій, менталітету — тобто для її індивідуальності. У такій індивідуальності України втілений дух її народу, його національна самосвідомість, самобутність та неповторність власного складного, суперечливого, яскравого і трагічного соціального, духовного досвіду.

В умовах подальшого становлення демократичних засад держави з особливою гостротою постає проблема нового розуміння людиною сенсу свого буття, реабілітація з цією метою раніше заборонених національних духовних і матеріальних цінностей, опанування виховними вартостями минулого, формування гуманної особистості. Вирішальну роль у розв'язанні цієї проблеми спроможний відіграти віковічний культурно-педагогічний досвід українського народу, його релігійна традиція.

Характерною рисою розвитку культури в нашій країні за останні роки стало повернення до її традиційних стрижневих основ, у тому числі й до релігійно-духовних. Духовна музика займає одне з важливих місць у цьому процесі, бо поєднує в собі як релігію, так і мистецтво.

Ситуація, що склалася на сьогодні, лише підтверджує факт активного використання духовної тематики та духовних творів у навчально-виховній та культурно-мистецькій роботі. Усе це є свідченням переосмислення стереотипів минулого, коли проблеми “релігійного” та “церковного” вважалися ознаками відсталості й недостатньої прогресивності.

Для відродження і оживлення національної й духовної ідентичності необхідно задіяти всі ресурси для формування життя на грунті християнських цінностей.

З погляду зміцнення духовного здоровя молодого покоління слід пам’ятати про особливе значення в виховній практиці релігійних традицій, церковного обряду, християнських духовних цінностей і, зокрема, духовної музики. Адже, духовна музика є носієм сакральних смислів і являє собою специфічний феномен зі своїми особливими законами розвитку та механізмами впливу на свідомість багатьох поколінь людей.

Наявнiсть такого феномену як духовна музика (музика, пов'язана з оспiвуванням Божественного) серед числа засобiв морального виховання, у свiтлi завдань розвитку сучасного суспiльства, якi поставленi сьогоденням, вимагає спецiальних дослiдженнь, пов'язаних iз специфiкою даного виду культурної дiяльностi. Особливо значимим фактором є безумовна конкретна моральна направленiсть, що випливає з самої сутностi даного феномену i грунтується на моральних заповiдях Християнства.

За останні роки помітно збільшилася кількість наукових досліджень, безпосередньо чи опосередковано пов’язаних із використанням духовної музики. Питання історії її становлення й розвитку були розкриті в роботах Л.Корній [42], А.Бичко [10], В.Барвінського [6], Л.Кияновської [38], О.Козаренка [40]; проблеми збереження традицій національної культури висвітлені в наукових працях Б.Кудрика [46], В.Медушевського [55], К.Шамаєвої [81], Г.Ващенко [14], І.Григорчук [18],[19]; вивченню впливу духовних творів на розвиток освіти й мистецтва були присвячені статті В.Подрєзова [63], Л.О.Пархоменко [61], О.П.Рудницької [68], Ж.Й.Зваричук [26].

Музикознавство не повинно стояти осторонь від вказаної тенденції, досліджуючи музичний матеріал лише з суто теоретичної або історичної позиції, не торкаючись впливу духовної музики на психологію особистості.

Психологічний аспект музикознавства досліджується у працях Б.Асаф’єва [5], Л.Мазеля [51], В.Медушевського [56], Є.Назайкінського [59]; психофізіологічні дослідження музичного сприйняття і впливу музики на людину розглядаються в наукових роботах А.Костюка [43], В.Драганчук [24]. Б.Асаф’єв розуміє музику як процес інтонування, що тісно пов’язаний із напруженням, відтак – етосом, як впливом на психіку. Л.Мазель, В.Медушевський, Є.Назайкінський безпосередньо тлумачать музику як засіб художнього впливу і з цієї точки зору розглядають її природу та психологію сприйняття. Більше того, Є.Назайкінський визначає музичну психологію як центр теоретичного музикознавства.

Духовна музика є особливим видом мистецтва. Це велика перетворююча сила, яка служить засобом морального, інтелектуального і духовного формування особистості. Сила музики, чарівна краса симетрії звуків, здатна вирвати людину з буденного одноманіття життя, створити навколо неї атмосферу чогось значного, справжнього. Вона допомагає особистості осягнути свої можливості, актуалізувати здібності, що має певне позитивне значення не тільки для окремої особистісті,