Саме емоційна насиченість визначає високу духовність людини як найвитонченішу, найпрекраснішу частку мікрокосмосу.

Про багатогранність духовності та її зв'язок зі світобаченням, картиною світу і релігійністю говорять українські філософи. У найзагальнішому розумінні духовність розглядають як діалектичний синтез світоглядної, теологічної, естетичної і моральної культури, який реалізується у процесі практичної життєдіяльності як особистості, так і суспільства в цілому. Постійна трансформація духовності, як зазначає Ю.Білодід, «є причиною того, що дана сторона людської сутності завжди формує свій специфічний відгук на нові ситуації суспільного життя. На кожному повороті людської історії і особистого життя духовність розкривається новими гранями, які могли «спати» тисячоліттями, та в нових ситуаціях «просипаються» і розпочинають важку працю особистості по з’єднанню минулого з сучасним, сучасного з майбутнім, людини з соціумом, соціуму з природою» [11].

Глибинну сутність духовної музики можливо осягнути лише за умови вивчення канонічних церковних текстів. Осягнення духовної музики неможливо без слова. В.О. Сухомлинський мав рацію, коли говорив, що «сенс нашого життя – щастя людського спілкування. Не в тому щастя, щоб замкнутися від людей, а в тому, щоб вищою нашою потребою…була потреба в людині» [66, c.47].

Невичерпним джерелом для виховання духовно і морально освіченої людини є властивий кожному народові виховний ідеал. Український народ завжди був насієм високих моральних і культурних традицій. Ще за часів Богдана Хмельницького, арабський церковний діяч, мандрівник і письменник Повло Алепський, відвідавши Україну, захоплено відгукувався про українців. Зауважував також їхню побожність, захоплювався чудовим українським співом, особливо, церковним. Алепський вирізняє характерну українську рису, своєрідний духовний аристократизм: високі внутрішні чесноти, поєднані з зовнішньою простотою [2, c.19-23].

Український народ, вірний своїм традиціям, завжди відзначався високою релігійністю. Вона виявлялася найперше у ставленні до церкви. І це було не лише зовнішнім виявом релігійності: вона неодмінно визначалась глибоким релігійним почуттям. Християнська віра глибоко увійшла у побут і психіку українців. Характерною особливістю світогляду нашого народу є високий ідеалізм на релігійній основі. В ідеальному образі людини підкреслюються високі властивості душі. Ідеальна людина передусім глибоко релігійна.

Цілеспрямоване використання на практиці духовної музики доводить, що це змінює відношення людини як особистості до життя, веде до «відновлення духу і очищення серця», до розуміння своїх потенційних можливостей.

Отже, з погляду зміцнення духовного здоров’я молодого покоління слід пам’ятати про особливе значення духовної музики, християнських обрядів і традицій. Адже, Церква – запорука зміцнення духовного життя. Передовсім, йдеться про великий педагогічний вплив християнського виховного ідеалу. Духовна музика – це своєрідна терапія для психологічного стану людини, яка дає відчуття гармонії та чистоти.

2.4. Сучасна рок-музика як негативний фактор впливу на психічне здоров'я молодого покоління.

Педагогічні та психологічні наукові дослідження стверджують, що гармонійне виховання молодої людини формується через естетичне світосприймання. Особливо важливим тут є вироблення здорового художнього смаку і розуміння свого національного мистецтва. У мистецтві молодь віддає перевагу музиці. Якщо малярство, скульптура та література діють на почуття через інтелект, то музика – безпосередньо, часто не викликаючи якихось думок чи уявлень. Слухаючи її, велика група людей піддається спільному переживанню. У цьому її велика виховна та об’єднуюча роль [67, c.52].

В умовах духовної кризи, яка склалася на сьогодні, не всі світські музичні твори виховують і є етично повноцінними. Багато з них негативно впливають на почуття, після їх прослуховування нерідко залишається порожнеча, пригніченість, навіть агресивність, що останнім часом спостерігається в молоді після спілкування з музичними творами невисокого ґатунку. Тому зростає інтерес до духовного музичного мистецтва, яке починає усвідомлюватися як невід'ємна складова виховання молоді.

Загальновідомо, що з давніх-давен музика, як правило, втілювала найвеличніші і найблагородніші почуття композиторів. Вона умиротворяла, приносила радість, сприяла молитовному настроєві слухачів. У книзі Одкровення сказано, що ангели і святі на небі своїм співом прославляють Бога. Але якщо існує музика в пеклі, то вона, мабуть, нагадує сучасний рок і «важкий метал». Вона піднімає із душ слухачів усі найтемніші та найгріховніші якості. «Горе землі та морю. До вас-бо диявол зійшов, маючи лютість велику, знаючи, що короткий час має!» (Одкр. 12,12) [29, c.76].

Молодь, діти і підлітки – основні «споживачі» сучасної «агресивної музики». Звісно, більшість з них не заглиблюється у значення слів та натяків у музиці, якою вони захоплюються. Їхній розум ще не розвинений достатньо, щоб зрозуміти сексуальні символи, різні терміни збочень та окультні премудрощі. Також ще не усвідомлена ними і сатанинська символіка цієї музики. Вони лише жадають сильних стимулів, чогось нового і захопливого, а збуджувальні ритми рок-музики співзвучні інстинктам їхнього єства.

Згідно з висновком Amerikan Akademi of Pediatriers, більшість творів сучасної рок-музики загрожує психічному здоров’ю дітей та підлітків, тривале слухання «важкого металу» духовно спотворює молоду людину і залишає шрами в її психіці. Але найгірше те, що ця музика стала послідовним провідником антихристиянських ідей.

В наші дні захоплення рок-музикою переросло у всесвітній рух, що налічує сотні мільйонів послідовників. Для багатьох молодих людей ця музика та її більш експресивний варіант – «важкий метал» стали стилем життя, що схвалює розпусту, вживання наркотиків та нігілізм. Деякі її форми мають антихристиянські, окультні і навіть сатанинські елементи.

Сучасна молодіжна рок-музика яскраво відображає моральні хвороби нашого часу: матеріалізація життя, відмова від високих ідеалів, гонитва за тілесними втіхами. Психологи та фахові мистецтвознавці не раз висловлювали занепокоєння з приводу рок-музики. Спостереження відомого психолога Попп