Практика терапії ТА базується на послідовному теоретичному підході, основними будівельними блоками якого є модель станів “Я” і концепція сценарію життя.

Іншими ознаками терапії ТА є її орієнтування на зміну, а не просто на досягнення інсайта або прояснення.

Звичайно, ТА викликає стрес при розумінні природи і джерел проблем, проте це розуміння ніколи не розглядається як кінцева мета. Навпаки, усвідомлення є інструментом зміни особистості, а зміна саме по собі складається з ухвалення рішення на зміну, а потім активний процес по його втіленню в життя.

Цю думку Берн особливо підкреслював в своїй знаменитій пораді клієнтам: "Спочатку відчуйте себе краще, а вже потім подивимося, чи хочете ви, як і раніше, змінитися чи ні."

У той же самий час короткочасна терапія не є єдиним підходом в ТА. Для вирішення цілого ряду проблем клієнт і терапевт можуть іноді працювати в перебігу тривалого проміжку часу, що також можливо в рамках теорії ТА.

РОЗДІЛ III.

ПРАКТИКА ТРАНЗАКТНОГО АНАЛІЗУ.

3.1. Практичні вправи для груп транзактного аналізу.

Укладення контракту в ТА

Мета:

Ця вправа готує до висновку контракти і спонукає до змін, направлених на подальше особове зростання і досягнення самостійності.

Необхідний час:

1 година і більш.

Підготовка:

Керівник повинен бути знайомий з процесом укладення контракту.

Процедура:

Напишіть на папері ваші власні відповіді на наступні питання:

Що б ви хотіли саме для себе такого, що зробило б ваше життя більш повної? Що треба зробити, щоб так і вийшло? Що ви готові зробити? Як ви самі і інші зрозумієте, що ця мета досягнута? Які у вас є способи саботувати роботу над собою?

Відповіді на ці питання є етапами висновку хорошого ТА-контракта по досягненню змін в своїй особі. Коли всі в групі кінчать на них відповідати, решту часу заняття можна витратити на обмін думками про контракти і на їх з'ясування.

Ідентифікація сценаріїв

Мета:

Ця вправа є ввідною в задачу розуміння життєвих сценаріїв і дозволяє учасникам визначити, які форми поведінки вони хотіли б у себе змінити.

Необхідний час:

1 година.

Матеріали:

Не потрібні.

Підготовка:

Керівник повинен бути досвідченим, тому що ця вправа може викликати сильні емоції.

Процедура:

Розбийтеся на підгрупи по чотири-п'ять чоловік. В кожній підгрупі подумайте над відповідями на такі питання:

Що трапляється з людьми на зразок мене? Якщо я і далі буду таким, як є, чим це по логіці повинне кінчитися? Що при цьому скажуть про мене інші?

У межах підгрупи поділитеся відповідями на питання на питання, наскільки визнаєте потрібним. Ці відповіді можуть мати походженням ті рішення, які ви прийняли колись в дитинстві. Тепер у вас може з'явитися бажання переглянути ці рішення.

Наступні питання також можуть бути корисні в ідентифікації життєвих сценаріїв і додані до вправи.

Яка у вас в дитинстві була улюблена історія або чарівна казка?

Що розказували в сім'ї про ваше народження?

Як було вибрано ваше ім'я?

Який напис на вашому надгробку підвів би підсумок вашого життя?

Характер сімейних дій

Мета:

Ця вправа розроблена на основі роботи Гулдінга і Гулдінга (1979). Воно застосовується, щоб усилити усвідомлення того, як сімейні дії підкріплюють відчуття щастя і нещастя.

Необхідний час:

45 хвилин.

Матеріали:

Не потрібні.

Підготовка:

Керівник повинен бути досвідченим, оскільки ця вправа може викликати сильні емоції.

Процедура:

Прийміть зручне положення і закрийте очі. Представте, як ви стоїте біля будинку, де жили, коли були маленькими. Тепер уявіть, що ви впали і роздерли коліно. Ви з риданнями біжите в будинок, а по ногах у вас стікає маленька крапля крові. Подивіться на вирази осіб членів вашої сім'ї. Що вони говорять вам? Які почуття вони переживають? Що вони роблять?

Повторіть цю вправу в наступних уявних ситуаціях:

Ви вбігаєте в будинок злим і плаче, тому що хтось з дітей старше відібрав у вас іграшку.

Ви вбігаєте в будинок в сильному переляку, тому що побачили великого собаку.

Ви вбігаєте в будинок, сміючись і радіючи тому, що одержали в школі приз.

Після закінчення цієї вправи розплющте очі і розбийтеся на пари. Поділіться враженнями. Траплялося вам переживати почуття, яке у вашій сім'ї вважалося неприйнятним і яке ви тепер відмовляєтеся у себе визнавати? Чи були у вас відчуття, які заохочувалися і за допомогою яких ви тепер маніпулюєте іншими, щоб добиватися того, що вам потрібно?

3.2 Гра у груповій психотерапії.

Найбільш добре ігри розпізнаються в психотерапевтичних ситуаціях, при індивідуальній і особливо груповій психотерапії. Керівник групи допомагає розпізнати гру і припинити її, наголошуючи при цьому на психологічній або соціальній користі даної гри для всіх членів групи.

Розглянемо одну з відомих ігор, розіграних в терапевтичній групі під назвою "Чом би вам не?" - "Так, але."

Іван: Не знаю, як мені закінчити вчасно контрольну за цей семестр?

Маша: Чом би тобі не почати її сьогодні ж увечері?

Іван: Так, але я не спав вчора всю ніч.

Маша: Чом би тобі не почати тоді завтра?

Іван: Так, але мені треба йти в хімічну лабораторію.

Маша: Чом би тобі не виконати її в кінці тижня?

Іван: Так, але я повинен відвідати сім'ю.

Маша: Чом би тобі не попросити у викладача відстрочення?

Іван: Так, але він сказав вже: "Виключень не буде."

Звичайно гра завершується мовчанням, коли всі учасники здаються Іван виграє.

Він робить запит як Дорослий, але відкидає всі пропозиції, подібно маленькому хлопчику.

Його Дитина вводила в оману Батьків, інших членів групи, вимушуючи їх на прихованому психологічному рівні надавати йому увагу. В цьому і полягав його виграш. Терапевт показав, як припинити гру і нейтралізувати його Дитину. Для цього