ПРИРОДНИЙ ЛЮДСЬКИЙ ІНТЕЛЕКТ І ШТУЧНИЙ МАШИННИЙ ІНТЕЛЕКТ (ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ)

Ми живемо в техногенну епоху, яка характеризується швидким розвитком науки, техніки, технології. Дуже багато створено нових штучних речей, світ оштучнюється, природне звужується. Штучний інтелект як і все штучне повинен полегшити життя людини, посилити її природні мозкові властивості, наприклад, швидше і більше сприймати інформації, її накопичувати, зберігати, передавати. Тобто штучний інтелект імітує механічні процеси розумової діяльності людини.

Але щоб здійснити новий якісний прорив у створенні штучного інтелекту треба глибше вивчити, пізнати людський природний інтелект. Обчислення, вираховування, оперування інформацією є лише окремі прояви людського інтелекту. Інтелект людини оперує словами (вербальний інтелект), образами (візуальний), поняттями і судженнями (логічний), оригінальними ідеями (творчий), рухами, діями свого власного тіла (фізичний), чуттями, емоціями (емоційний), знаннями здобутими суспільством (соціальний). Всі ці види інтелекту притаманні людям і вони взаємопов’язані, взаємо обумовлюють один одного, взаємодоповнюють. В одній людині не втілюються одночасно всі інтелекти.

Одним із інтригуючих питань стосовно штучного інтелекту є таке: що може а що не може штучний інтелект? Відповідь на нього може дати порівняння проявів, результатів, функцій, продуктів, властивостей людського природного інтелекту і штучного машинного.

Природний інтелект є властивістю, атрибутом людини як живої біопсихосоціокультурної та одухотвореної істоти, штучний інтелект є функцією неживої машинної конструкції. Інтелект людини створений природою і суспільством, інтелект машини створений людиною. Природний інтелект здатний до самоусвідомлення, тобто мисляча людина знає, що вона мислить. Штучний інтелект не здатний до само осмислювання своїх операцій. Людина само розумна. Штучний інтелект користується розумом іншого, людини.

Природний людський інтелект є єдністю раціонального і чуттєвого, істинного і ціннісного, теоретичного і практичного, знання і віри. Людський інтелект підвладний як законам матеріального світу, так і вимогам духовного (свободи, надії, віри, любові, краси). Штучний інтелект підпорядковується тільки законам і принципам матеріального технічного світу. Людина у своїй інтелектуальній діяльності бере до уваги і моральні правила, норми. Штучний інтелект не знає моралі. Людській інтелектуальній діяльності притаманна воля, як автономна, свободна і спрямована до дії. У штучному інтелекту відсутня воля. В процесах людської інтелектуальної діяльності суб’єктивне переходить в об’єктивне. У штучному інтелекту програмне (об’єктивне переходить у функціональне (теж об’єктивне). Суб’єктивність відсутня.

Для глибшого розуміння штучного інтелекту необхідно його порівняти інтелектуальне з духовним в людині. Духовне орієнтується на суб’єкт, суб’єкт-суб’єктні відносини, тобто між людські. Інтелект орієнтується на об’єкт, об’єктивні знання. Результатом духовного є мораль, релігія, мистецтво, філософія. Результатом інтелектуального є знання, наука, техніка, технологія. Духовне допомагає правильно (гуманно) жити, створюючи світ духовної культури. Інтелект допомагає людині легше жити, створюючи світ технічної культури.

Духовне формує правила, принципи співжиття людей, шукає смисл життя. Інтелектуальне шукає і відкриває закони матеріального природного світу і матеріального технічного світу. В духовному превалює суб’єктивне начало, людське в людині, знання про внутрішній світ людини.