щенят тримали від самого народження в клітці, а друга група розвивалась на волі. Коли ті й другі підросли, то виявилось, що тварини, які знаходились в клітці, боягузливі, гальмуються при зовсім незначних змінах оточення, а ті, що роз-вивались на волі, тримають себе нормально (Виржиківський, Майоров). Пояснюється це тим, що «рефлекс природної обережності», який має тимча-совий характер, в сприятливих умовах зникає, замінюється «дослідницьким рефлексом», в інших же, несприятливих умовах він залишається і заважає тварині правильно орієнтуватися в середовищі. Це і трапилось з першою групою щенят, які виховувались в клітці.
Експериментально доведена також можливість змінювати поведінку при слабому типі нервової системи шляхом тривалого тренування і особливого підходу до тварини, у якої він вияв-ляється.
Зміна проявів темпераменту під впливом життєвих умов і ви-ховання особливо виразно виступає у людини. Відомі життєві випадки, які свідчать про те, що діти слабкого типу, які виявля-ють боязкість, соромливість, розгублюються в новому оточенні, проявляють мовчазність, загальмованість, внаслідок правиль-ної організації їх життя і виховання стають сміливішими, ді-яльними, ініціативними, товариськими і т. д. Навпаки, неправильно організоване життя дитини, надмірна її опіка, обмежен-ня і пригнічення її самостійності ведуть до формування нега-тивних рис її поведінки. Тепличне оточення при вихованні може привести до того, що людина з сильною нервовою системою на все життя залишається жалюгідним боягузом (Павлов).
Отже, завдяки пластичності нервової системи створюються величезні можливості для виховання і формування потрібного типу поведінки. Тут ніщо не залишається нерухомим, неподат-ливим, а все завжди може бути досягнуто, змінюватися в кра-щий бік, були б лише здійснені відповідні умови (Павлов).
Особливості темпераментів у школярів і їх врахування в навчально-виховній роботі з ними.
Особливості різних темпераментів у дітей проявляються, починаючи з раннього віку. В ході індивідуального розвитку прояви їх ускладнюються залежно від того, як відбувається в процесі виховання утворення тимчасових нервових, зв'язків, їх систем, вироблення гальмівних меха-нізмів. Процес їх утворення залежить від природжених особли-востей нервової системи кожної дитини. Разом з тим він посту-пово приводить і до певної зміни цих особливостей.*
Індивідуальні особливості динаміки вищої нервової діяль-ності виявляються і в школярів кожного віку. Завдання вчителя полягає в тому, щоб враховувати ці особливості і виховувати темперамент школярів, допомагати їм переборювати негативні його сторони, вироблювати вміння володіти своїм темпераментом.
У школярів з яскраво виявленими рисами холеричного і сан-гвінічного темпераменту тимчасові зв'язки утворюються легко і залишаються стійкими. Повільніше вони утворюються у флегматиків, внаслідок недостатньої рухливості коркових процесів, та у меланхоліків. На це треба зважати в індивідуальному підході до учнів, у визначенні часу на засвоєння того чи іншого навчаль-ного матеріалу.
Тип нервової системи учнів проявляється також і в особливо-стях їх уваги. Діти з переважанням холеричного темпераменту легко концентрують свою увагу на тому чи іншому навчальному об'єкті: і недостатньо можуть переключати її внаслідок слабкості гальмівного процесу. Враховуючи цю особливість, учитель пови-нен організовувати діяльність учнів цього типу таким чином, щоб полегшити їм успішне переключення уваги і виховати вмін-ня її переключати. На це треба зважати і в підході до учнів з
переважанням рис флегматичного темпераменту, що характери-зується деякою інертністю нервових процесів. Учні з яскраво ви-явленими рисами холеричного темпераменту бувають підвищено збудливими, «запальними», схильними до афективних реакцій. Дисциплінована їх поведінка іноді порушується підвищеними реакціями підкіркового походження. У таких учнів треба вихо-вувати гальмівні механізми.
До дітей сангвінічного темпераменту слід застосовувати за-ходи, які б виховували у них посидющість і зосередженість ува-ги. Ці діти надто рухливі, що інколи спричиняється до легкого відвернення уваги від основної праці. Школярі-сангвініки харак-теризуються підвищеною емоціональною збудливістю, експресив-ністю, швидкістю мовних і інших реакцій. Для них характерною є також діловитість, що виявляється тоді, коли вони зайняті ці-кавою для них справою; коли ж такої справи немає, вони почи-нають нудьгувати, стають млявими або, навпаки, починають шу-кати нових збудників, розважатися. Цю особливість дітей, у яких переважають риси сангвінічного темпераменту, треба врахову-вати, дбаючи про те, щоб вони не сиділи на уроці без діла.
Діти-флегматики відзначаються недостатньою рухливістю, уповільненістю реакцій. Зважаючи на це, потрібно включати їх у виконання таких завдань, які сприяють виробленню у них біль-шої швидкості реагування і моторної рухливості. Особливої уваги до себе вимагають діти з меланхолічним темпераментом, які відзначаються вразливістю, швидко втомлюються, переходять у застійні гальмівні стани.
Індивідуальні особливості поведінки, зумовлені типом нерво-вої системи, виявляються у школярів також у швидкості ство-рення динамічних стереотипів і легкості або трудності їх пере-робки. Вчителеві треба зважати на те, що у дітей з холеричними рисами темпераменту навички і звички утворюються легко, але зміна їх відбувається нелегко, становлячи для них значний нер-вовий труд. Тому перехід у них від одних звичних дій (негатив-них) до інших (позитивних) повинен здійснюватися поступово. Всяка нова функція, вступаючи в роботу, зрівноважується з усією іншою діяльністю організму. Якщо що-небудь нове вводи-ти різко, то це може спричинитися до порушення всієї діяльності. Отже, до всього нового і трудного слід підходити поступово (Павлов). Особливо важливою є ця вимога щодо холериків. Неврівноважені діти потребують більше часу для того, щоб уста-новилась нова рівновага між збудливими і гальмівними проце-сами, новий динамічний стереотип. Груба, категорична заборона займатися якою-небудь улюбленою справою може взагалі пору-шити їх діяльність і спричинитись до зриву нервової діяльності.
Ще більш спокійної й повільної переробки динамічних стерео-типів вимагають діти, які належать до меланхолічного типу тем-пераменту, бо вони важко переносять тяжкі