Щоб правильно користуватися цими матеріалами та інструментами, треба затратити певні фізичні сили, докласти трудових зусиль, набути навичок.

Щоб освоїти техніку кожного з видів образотворчої діяльності, треба розвинути спеціальні рухи, щодо їх сили, точності, темпу, спрямованості, плавності, ритмічності. Розвиток у до шкільні роки цих якостей полегшує в майбутньому оволодіння різними видами навчальної трудової діяльності.

В образотворчій діяльності поєднуються як розумова, так і фізична активність. Ця діяльність є засобом розвитку цінних якостей дитячої особистості; свідомості, цілеспрямованості і самостійності у виконанні роботи, наполегливості, уміння довести справу до кінця, акуратності, уміння зайнятися корисною справою.

Фізичний розвиток

Малювання, ліплення, аплікація можуть сприяти і фізичному розвиткові, при умові додержання потрібних гігієнічних вимог.

Ліпленням, малюванням, аплікацією з паперу діти займаються сидячи за столом; при цьому діють в основному руки дитини — передпліччя, кисті рук, пальці.

У дитячому садку діти щодня займаються то малюванням, то ліпленням, то конструюванням. Треба додержувати гігієнічних умов і вимог до цих занять, інакше вони можуть привести до неправильного розвитку грудної клітки, до сутулості, до викривлення хребта.

Вихователь повинен повсякденно дбати про правильну осанку дітей, про розміщення столів щодо джерела світла, про правильне положення корпусу і використання обох рук під час заняття.І Дуже важливо, наприклад, щоб ліва рука не висіла пасивно під столом у той час, коли дитина малює правою рукою.

При активній роботі лівої руки корпус тримають прямо, лівеплече не опускається.

Ліплення, вирізування, складання з паперу, конструювання з дрібних будівельних наборів потребують дій обома руками, а також певних зусиль, напруження, що сприяє розвиткові м'язів рук.

Образотворчі заняття, особливо малювання, потребують посиленої діяльності зорового апарата. З метою охорони зору дітей ,такі заняття потрібно проводити в добре освітленій кімнаті, оберігати дітей від сліпучого сонячного світла або світла неправильно розміщених і неприкритих ламп.

Все, що діти мають розглянути, треба показувати їм на досить близькій відстані; слід уникати на заняттях надто дрібних зображень, зайвої строкатості кольорового матеріалу.

Розкриваючи перед дітьми зміст занять, даючи їм вказівки щодо виконання роботи, вихователь дбає про те, щоб усе було зрозуміло дітям, щоб вони сприймали його вказівки свідомо, а не додержувалися їх механічно. Він виховує самостійність дітей, заохочує їх ініціативу. Поступово у дітей розвиваються художньо-творчі здібності. Рівень цих здібностей у різних діїей неоднаковий, проте у всіх дітей можна досягти їх значного розвитку при правильному вихованні і навчанні.

ЗАВДАННЯ І ЗМІСТ НАВЧАННЯ МАЛЮВАННЯ,

ЛІПЛЕННЯ. АПЛІКАЦІЇ І КОНСТРУЮВАННЯ.

Малювання, ліплення і аплікація можуть бути засобом всебічного розвитку дітей при умові, що в процесі навчання вони оволодівають потрібними вміннями й навичками.

У дитячому садку на заняттях, що проводяться регулярно, здійснюються такі завдання навчання образотворчої діяльності:

1. Навчити прийомів зображення предметів та явищ дійсності з урахуванням вікового розвитку і своєрідності кожного виду діяльності.

2. Навчити прийомів складання узорів (малюнок і аплікація).

3. Навчити виражати зв'язний зміст засобами малюнка, ліплення і аплікації.

4. Дати початкові навички користування конструктором, олівцем, пензлем, ножицями правильного використання фарб, глини, паперу, клею. Прищепити міцні навички з техніки малюнка, ліплення, аплікації і конструювання.

5. Дати елементарні відомості про колір, величину, геометричні форми і просторові відношення. Навчити правильно називати кольори й форми, визначати відносну величину, положення в просторі.

Виконання завдань навчання образотворчої діяльності, поставлених перед дитячим садком, можливе лише при визначенні обсягу знань, умінь і навичок, доступних для дітей дошкільного віку, і послідовності їх засвоєння, тобто визначення програми.

Зображення предметів

Основним завданням навчання образотворчої діяльності є виховання у дітей уміння зображати предмети навколишньої дійсності.

Діти дошкільного віку не можуть у повній мірі оволодіти способами реалістичного зображення дійсності. Ие можна не враховувати тих труднощів, що постають перед ними щодо розв'язання образотворчих завдань, зокрема передачі забарвлення предмета, додержування правильних пропорцій та ін. Проте ми не вважаємо, що можна відмовитись від поступового підведення

дітей до правильного розв'язання цих завдань. Здійснити це можна при провідній, активній ролі вихователя в розвитку образотворчих здібностей дітей.

Дитина безперервно росте і розвивається, її здібності формуються під впливом виховання і навчання.

Завдання педагога - не оберігати і культивувати риси, властиві роботам дітей того чи іншого віку, а, враховуючи їх, дбати про розвиток образотворчих здібностей дітей у напрямі дедалі більш правдивого і повного відображення дійсності.

Природно, що навчання дітей дошкільного віку повинно обмежуватися розв'язанням лише найпростіших зображальних завдань.

В процесі навчання дітей зображення навколишніх предметів здійснюються завдання ознайомлення їх з різноманітністю форм, забарвлення, будови цих предметів, відносної їх величини, положення у просторі. Не всі ці завдання розв'язуються відразу, спочатку діти вчаться передавати форму предмета, забарвлення лише деяких, небагатьох предметів, пізніше вони знайомляться з будовою предметів, передають пропорції. Поступово вчаться передавати відносну величину предметів, починаючи з найбільш узагальнених і контрастних зіставлень: великий — малий. Не відразу діти засвоюють передавання положення предметів у просторі. Кожне з намічених у програмі завдань розв'язується спочатку на простішому, а потім на більш складному матеріалі, вимоги до його розв'язання поступово підвищуються.

Рухи в образотворчій діяльності розвиваються одночасно і у взаємозв'язку з зоровим сприйманням. Чим краще навчаються

діти контролювати свої рухи поглядом, тим чіткіше й точніше передають вони форму предметів.

Перші зображення такі спрощені, узагальнені, що до їх оцінки можна застосовувати лише початковий критерій — пізнавання предмета. Для цього повинні