Коло зображуваних дітьми предметів спочатку обмежене. Потрібно багато разів спрямувати увагу дітей на одні й ті ж предмети, поступово створюючи нові враження.

Рік у рік уявлення дітей стають точнішими, правильнішими, багатшими.

Розширюється і коло предметів, які вони спроможні намалювати, виліпити.

Поступово слід вводити в зміст занять нові предмети, переходити до зображення предметів більш складної форми, забарвлення, будови. Не слід поспішати з зображенням у малюнку і аплікації предметів у різних положеннях, даючи дітям можливість добре засвоїти прийоми зображення предмета в якомусь одному найпростішому положенні.

При зображенні предметів, що складаються з кількох частин, потрібна аналітична робота думки — порівняння, зіставлення, врахування відносної величини частин, відмінності їх форми, забарвлення. Це вміння розвивається у дітей дошкільного віку поступово і потребує суворої послідовності в розв'язаннг спочатку простіших, потім складніших завдань.

Щодо форми й будови предметів ми ведемо дітей від передавання основного, визначального, до передавання деталей; від узагальненого зображення до більш розчленованого, до передавання ознак, що характеризують видові та індивідуальні властивості предметів.

Вираження зв'язного змісту

Оволодівши найпростішою формою зображення деяких предметів, діти охоче

зіставляють їх між собою, починають гратися ними як іграшками, передаючи в словах зміст зображуваної події. Найпростіше гра здійснюється в процесі конструювання, особливо з будівельних наборів; в процесі ліплення, коли в руках дітей опиняються виліплені ними об'ємні фігурки. Інтерес до передавання зв'язного змісту у грі діти переносять і на малювання, аплікацію.

Якщо в ліпленні чи констуюванні діти передають зміст якоїсь події розміщенням і перестановкою зображення на столі або на підлозі, то

в малюванні та аплікації для цього потрібно розв'язати такі завдання:

1. Досягти такого розміщення зображень на аркуші паперу, щоб був зрозумілий зв'язок їх за змістом: який предмет знаходиться поруч з іншим, який віддалік (дерево росте біля будинку; у саду виросли квіти; автомобіль привіз у магазин борошно і т. д.).

2. Передати відносну величину предметів (дерево виросло вище за будинок; мама йде з дочкою; мама вища за дочку та ін.).

3. Зобразити предмети в різних положеннях,— спереду, позаду, збоку, стоячи, сидячи, в русі.

Найпростішим для дітей на перший час є розміщення зображень у ряд на лінії і смужці, проведеній біля нижнього краю аркуша паперу. Малюнок зображає предмети, які знаходяться на передньому плані без глибини. Далі лінія, яка відокремлює межу землі (або підлоги від стіни в кімнаті), проводиться на аркуші паперу вище, і малюються предмети не тільки переднього плану, а й ті, що перебувають далі від того, хто малює, на другому і третьому плані. Така форма зображення наближає дітей до передавання глибини в малюнку.

Діти поступово оволодівають умінням розв'язувати і два інших завдання: передавати відносну величину предметів і зображувати їх у різних положеннях. Але обидва ці завдання діти дошкільного віку розв'язують лише обмежено. Це надає дитячим малюнкам певної умовності, яка, проте, не суперечить правдивості зображення, а лише обмежує її.

Уміння самостійно задумувати зміст роботи і виконувати задумане діти набувають далеко не зразу. Цьому також слід навчити дітей. Для цього використовується обмеження тієї галузі, в межах якої діти вишукують зміст для своїх робіт. Іноді дітям пропонують самостійно придумати і виконати узор (декоративне малювання за задумом); на іншому занятті виліпити персонаж якоїсь казки за їх вибором, виконати аплікацію на будьяку тему, зв'язану з пересуванням людей, і т. д. Може бути обмеження і іншого роду; дітям пропонується намалювати або вирізати один предмет у досить великому розмірі і красиво розмістити його на аркуші паперу; придумати, що вони малюватимуть, ліпитимуть наступного дня.

Складання узорів

В навчанні декоративного малювання і аплікації основне завдання полягає в тому, щеб навчити дітей прикрашати узором аркуш паперу або предмет нескладної форми.

На перший план виступають естетичні властивості предметів: сполучення кольорів, симетрія і ритм в їх будові.

При навчанні дітей складати узори беруть до уваги закономірності композиції, поєднання фарб і форм, які застосовуються в декоративному мистецтві, в орнаменті. Основу орнаменту становлять геометричні та образотворчі форми. Характер їх виконання і розміщення підпорядковують завданню прикрашати речі.

Навчаючи дітей декоративного малювання, ми здійснюємо такі завдання: 1) навчаємо дітей малювати різні лінії, форми і рослинні елементи і по-різному розміщувати їх в узорі;

2) навчаємо дітей включати в узор різні кольори і ритмічно, красиво поєднувати;

3) навчаємо симетрично розміщувати узор на папері у формі круга, квадрата, смужки та ін., узгоджуючи узор з цією формою.

Завдання навчити зображати предмети і складати узори тісно зв'язані між собою і їх треба здійснювати разом. Змістом узорів є не тільки лінії і геометричні форми, а й форми предметного світу — рослини та їх елементи, комахи, птахи і т. д.

Технічні навички

Оволодіти технічними навичками в кожному виді і образотворчої діяльності — дуже важливо і на це слід звернути увагу вихователю з перших занять з дітьми.

Оволодіння технікою малювання, ліплення, вирізування залежить від поступового розвитку рухів, здатності спрямовувати, регулювати їх відповідно до завдання зображення. Образотворчі заняття сприяють розвиткові цих рухів, вправляючи руки дитини.

Технічні навички міцні тоді, коли дитина володіє ними вільно, коли вони не забирають її уваги. Тоді вона може думати про зміст своєї роботи і розв'язання зображального або декоративного завдання.

Оволодіння технікою у дітей нерідко відстає від оволодіння образотворчими вміннями. Незважаючи на те, що технічне виконання роботи не найголовніше, а