Термін АПЛІКАЦІЯ з лат. означає накладання. Це один з видів який використовується для художнього оформлення різних предметів: одягу, посуду за допомогою прикріплення до основного фону вирізаних декоративних або тематичних форм. Аплікація найбільш простий і доступний спосіб створення художніх робіт при якому зберігається реалістична основа самого зображення. Це дає можливість використати аплікацію не тільки для оформлення, а й для створення картин, панно, орнаментів.

Основними ознаками аплікації є силуетність, тобто площинне узагальнення, трактова образу.

Процес виконання аплікації включає два етапи це:

1)вирізання окремих форм;

2)прикріплення форм до фону.

Аплікаційні вирізки з тканин, хутра, шкіри використовуються при оформленні одягу, при виконанні панно. Інколи вирізані частини прикріплюються до фону не повністю і аплікація виходить частково об’ємною. Простота і легкість виконання аплікації робить її доступною для дитячої творчості.

Аплікація може бути ПРЕДМЕТНОЮ, тобто складатися з окремих зображень.

СЮЖЕТНОЮ, в якій відображається певний сюжет.

СИЛУЕТНОЮ - зображення певних силуетів людей, тварин, птахів.

Також вирізняється такий вид аплікації як декоративна.ДЕКОРАТИВНА АПЛІКАЦІЯ – це створення композиції шляхом наклеювання різаних елементів з кольорового паперу. Декоративну аплікацію можна складати з геометричних та рослинних елементів та візерунків народного орнаменту. Цей вид аплікації виконується з дітьми починаючи з мол. групи. В дошкільному закладі використовують такі види аплікацій як наклеювання форм так і вирізання й оформлення.

Питання аплікації широко розвинуте в працях З.М.Багатеєвої

Завдання які ставляться для дітей щодо аплікації:

1)Розрізняти геометричні форми знати їх назви.

2)Вчити композиції візерунків на папері різної форми, на обємних та площинних предметах.

3)Створити зображення предмету з окремих частин, розміщувати предмети в сюжетній аплікації.

4)Оволодіти технічними прийомами: вирізувати по прямій, в різних напрямках, із

зоокругленням. Вирізувати із паперу складеного вдвоє, декілька раз та силуетні.

Навики набуті на заняттях з аплікації використовуються в інших видах діяльності особливо в конструюванні.

КОНСТРУЮВАННЯ – це назва конструктивної діяльності, походить з лат. і означає побудова.

Під дитячим конструюванням розуміють діяльність в якій діти створюють із різних матеріалів різноманітні ігрові коробки.

Конструювання є досить складний вид діяльності для дітей. В ньому можна знайти зв’язок з художньою конструктивно-технічною діяльністю дорослих. Всі елементи, які є в конструктивно-технічній діяльності дорослого присутні і в дитячому конструюванні. Дитяче конструювання може бути зображувальним і технічним.

Конструктивна діяльність носить характер рольової гри: в процесі побудови діти вступають в ігрові відносини тому її по іншому називають будівельною грою.

Завдання які вирішує педагог під час конструювання:

1)Дати дітям знання про предмети, їх зовнішній вигляд, структуру, основні частини матеріалу з якими вони працюють.

2)Діти повинні вміти ґрунтувати предмети за їх загальними ознаками, розуміти залежність між їх особливостями і тими функціями, які вони виконують.

3)Навчити дітей працювати цілеспрямовано, попередньо планувати свою діяльність, що є необхідною умовою для успішного виконання конструктивних завдань.

4)Виховувати у дітей самостійність у роботі і творчу ініціативу.

В залежності від того з якого матеріалу створюють свої коробки і конструкції розрізняють конструювання з паперу, картону, тобто покидькового, конструювання з природного матеріалу, художнє конструювання- дизайн.

Конструювання з будівельного матеріалу є найбільш доступним і легким видом.

Конструювання для дошкільнят є досить простим в порівнянні з іншими, тому знайомство з ним розпочинається з раннього віку.

Проблемами конструювання займалася З.В. Ліштван.

В дошкільному закладі конструювання проводиться в другій половині дня, як індивідуальні, індивідуально-групові. Використовують будівельний матеріал -Агапової (мол.,сер.дош.вік); Могелевського (стар.дош.вік)

Різні пластмасові конструкції, конструкції з паперу, коробок, катушок та інших матеріалів є найбільш складним видом конструювання в дитячому садку. Вперше з цим видом знайомляться з середньої групи.

Конструювання з природного матеріалу – природний матеріал в якості будівельного можна використати для ігор дітей, починаючи з другої молодшої групи (пісок, вода, сніг).

Діти уже з середньої групи роблять іграшки з природного матеріалу.

Дизайн або художнє конструювання – практична діяльність спрямована на формування предметного світу, що найбільш точно відповідає матеріальним та духовним потребам суспільства в цілому і окремої людини. Використовується як гурткова робота.

Всі перераховані види конструювання мають свою специфіку проте осноиа діяльності в них єдині: в кожному дитина відображає предмет оточуючого світу, створює матеріальний продукт, результат діяльності використовує в іграх

ПРИЙОМИ НАВЧАННЯ

Методичні прийоми, які застосовують в дитячому садку, спрямовані на навчання колективу дітей. Це не виключає, а, навпаки, передбачає увагу вихователя до процесу виконання робіт окремими дітьми, до засвоєння кожним з них умінь і навичок, розвитку їх здібностей. Тільки нормальний розвиток,ди тини, засвоєння кожною наміченої програми навчання можуть бути показником правильності, ефективності прийомів навчання, що застосовуються на заняттях з образотворчої діяльності.

Спостереження предметів у натурі

Малювання, ліплення, аплікація вимагають ясних зорових уявлень у дітей про предмети і явища що зображаються. Утворення або уточнення цих уявлень забезпечуються розгляданням самого предмета в натурі або його зображенням на картинці, в іграшці.

Заняття з малювання, ліплення^і аплікації нерідко організовуються зразу ж після того, як діти дістануть певні враження під час прогулянок та інших занять, в іграх, на святах. Перед виконанням малюнка, ліплення на тему, зв'язану з раніше одержаними враженнями, вихователь нагадує про бачене, розмовляє про це з дітьми.

У всіх випадках, коли це можливо, діти під час занять малюванням, ліпленням, аплікацією або безпосередньо перед ними ознайомлюються з предметом, який вони зображатимуть. На заняття можна принести окремі листки з дерев, гілки з хвоєю, листям, ягодами, квіти, гриби, овочі, фрукти, розглянути рибок в акваріумі, білку в клітці, їжака та інших тварин, що живуть

у дитячому садку.

Коли вихователь розглядає щось з дітьми, він насамперед звертає їх увагу на загальний вигляд