Реферат на тему:

“Психологічні особливості розвитку

і формування творчих здібностей школярів

до образотворчого мистецтва.”

Заснований на гуманістичних принципах, процес формування особистості зумовлює необхідність вивчення творчого потенціалу дитини і знаходження шляхів його оптимізації, тому актуальним завданням образотворчого навчання і виховання є врахування педагогічних аспектів розвитку творчих здібностей школярів.

У результаті аналізу педагогічної, мистецтвознавчої літератури було визначено, що для розвитку творчого потенціалу школярів необхідно розвивати такі творчі здібності:

пізнавальний інтерес до образотворчого мистецтва;

творчу уяву, образно-асоціативне, просторове мислення;

хист до інтерпретації та імпровізації;

хист до відтворення навколишньої дійсності, самовираження через власні твори образотворчого мистецтва.

Практика показала, що всі без винятку діти можуть оволодіти образотворчою грамотою і при індивідуальному підході виявити себе хоча б в одному з видів образотворчого мистецтва. Справді талановитих дітей не так уже й багато – можна сказати, одиниці, але навчити малювати можна всіх дітей.

І. Ю. Репін говорив, що талант – це 99 процентів праці. Уся складність роботи педагогів полягає в тому, щоб знайти методи і прийоми, які допомагають розкривати індивідуальні здібності учнів.

Творчість потрібна не тільки майбутньому художнику, а й майбутньому інженеру, педагогу, військовому спеціалістові, лікареві, громадському діячеві або вченому. І якщо до недавнього часу більшість педагогів теоретиків і практиків – вважаючи, що перш ніж учити дітей розуміти мистецтво, треба навчити їх елементів малювання з натури. Тепер це питання вирішується значно ширше, основний акцент робиться на розвитку творчих здібностей учнів.

Але розвиток творчих здібностей школярів ускладнюється об’єктивними чинниками: у молодших школярів дуже малий життєвий, художній досвід, вони не володіють запасом знань та мисленевими операціями, необхідними для їх пошуку. Отже, необхідним є засіб стимулювання, до якого можна було б показати весь шлях пошуку нового: створення проблемної ситуації, її усвідомлення, поетапне розв’язання і постійне підтримування інтересу дітей, враховуючи індивідуальні можливості кожного. Таким засобом стимулювання пізнавально-пошукової діяльності учнів є евристична бесіда – форма навчання, побудована на запитаннях і відповідях, коли вчитель не повідомляє учням знання, а логічно побудованою системою запитань спонукає їх на основі вже здобутих знань, спостережень, досвіду підходити до нових висновків.

У школярів середнього шкільного віку вже є певний життєвий і художній досвід, який іноді сковує його уяву, заважає продуктивній діяльності, творчій роботі. Учень перестає займатись моделюванням і технічним конструюванням, якщо він не отримав вчасно необхідних технічних знань та вмінь. Зростаючі вимоги до своєї роботи не можуть бути задоволеними через недостатність знань та вмінь в галузі образотворчого мистецтва, через невміння володіти технічними прийомами малювання. Тому в середньому і старшому шкільному віці необхідний подальший творчий розвиток уяви, який повинен здійснюватись не тільки на уроках образотворчого мистецтва, але і в процесі творчих занять в шкільних гуртках, на факультативах, в студіях дитячої творчості тощо.

На уроках необхідно використовувати різні методи і засоби навчання, які б взаємодоповнювали один одного. Такими факторами стати міжпредметні зв’язки, які:

полегшать і активізують сприйняття, оскільки матеріал, який вивчається знаходить опору у вже відомому суміжному матеріалі інших дисциплін;

створять передумови для утворення у свідомості учнів змістовних і чітких уявлень – вихідної опори для процесів мислення;

стимулюватимуть цілеспрямованість, стійкість і активність у запам’ятовування того, що вивчається;

зміцнять знання внутрішнього логічного взаємозв’язку як в межах одного предмету, так і в межах циклів дисциплін;

забезпечать усвідомлення вихованцями набутих знань, як елементів єдиної цілістної системи.

Тому для повного розкриття творчих можливостей дитини, необхідно враховувати її психологічні і вікові особливості розвитку та вміти оперувати ними під час занять, використовувати завдання та характер діяльності, який би був типовим для конкретного віку.

Психологічні особливості розвитку творчих здібностей молодших школярів з образотворчого мистецтва:

Вступ до школи дитини обумовлює початок інтенсивного формування у дитини мимовільної уваги. Однак це для першокласника є важким завданням, він швидко стомлюється. Тому слід урізноманітнити навчальну діяльність першокласників. В таких випадках корисною є фізкультхвилинка на уроці.

Особливо втомлює їх тривала одноманітна робота. Так, діти 1-го класу можуть напружено малювати з натури на протязі 20-25 хв., після чого їх увага різко послаблюється, вони починають пасивно працювати, відволікатися. Тому слід чергувати різні види діяльності на одному уроці. Але поряд з широким використанням в початкових класах різноманітних прийомів роботи важливе значення має чіткість, організованість, доступність навчальної роботи, зацікавленість навчальними завданнями. Важливим фактором розвитку творчих здібностей молодших школярів є формування вміння ціленаправлено сприймати, бачити, виділяти головне, зв’язувати предмети, явища за змістом.

Оскільки діти молодшого шкільного віку в своїх роботах скоріше описують, а не художньо зображують людей і навколишній світ. Дитина розповідає про предметний світ символами, а не словами.

Найчастіше в роботах дітей даного віку можна простежити, що добро перемагає зло, хоча це простежується не завжди чітко; дівчатка малюють переважно улюблених ляльок, казкових царівен, квіти; хлопчики – залюбки малюють машини, баталії, фантастичних героїв.

Діти часто відмовляються малювати те, чого вони не бачили. Наприклад, тварин.

Систематичне і ціленаправлене навчання значно прискорить і підвищить рівень розвитку пам’яті і сприйняття дитини. Одночасно саме навчання висовує нові вимоги до пам’яті – необхідно запам’ятати і відтворити на вимогу вчителя. Інтенсивний розвиток в молодшому шкільному віці отримує мимовільне запам’ятовування. Тому, на уроках ОМ необхідно подавати історію мистецтв у невеликому обсязі, навіть якщо матеріал не зовсім цікавий для них. В результаті навчання в початкових класах, у зв’язку з поступовим ускладненням учбового матеріалу і певними змінами змісту в середній школі у учнів інтенсивно