В початковій школі необхідно ознайомити дітей з поняттями “композиція”, “простір в малюнку”, “симетрія”, “конструктивна побудова предмета”. Це збільшить їх можливість передаванні оточуючий світ.

Добре розвиває уяву гра, конструктивно-будівельна діяльність. Тому на уроках ОМ в початковій школі необхідно використовувати ігрові моменти, будувати урок у вигляді гри, де вчитель був би не просто дорослим наставником, а учасником гри, який виконує її правила і непомітно для дітей веде гру у необхідному руслі.

Слід пам’ятати, що саме в початковій школі у дітей почуття стають більш усвідомленими, глибокими і керованими – вони переходять на більш високий рівень розвитку, з’являється відчуття відповідальності за доручену справу.

Психологічні особливості розвитку творчих здібностей з ОМ школярів підліткового віку.

В середніх і старших класах продовжують розвиватися і вдосконалюватись всі якості уваги: об’єм, концентрація, розподіл, стабільність уваги. Спостереження за різними об’єктами, явищами супроводжуються активною роботою мислення, формуванням розумових дій, емоційному відношенню до спостережуваного, що робить увагу більш стійкою і довільною.

Стабільність уваги у підлітків поєднується з умінням розподіляти свою увагу.

Тому на уроках ОМ слід давати завдання підвищеної складності, де не тільки необхідно “сліпо” скопійовувати або відображати дійсність, а і конструктивно розібрати форми предметів, їх взаємозв’язок, визначити напрям, розташування у просторі. Це в свою чергу навчить учнів проводити аналіз зображуваних предметів, розвиватиме інтерес до навчальної роботи, буде сприяти формуванню вміння долати труднощі: забезпечуватиме активність і самостійність у виконанні учнями навчального завдання.

Учням середнього і старшого віку характерні уточнення характеру сприйняття, зображення стають більш адекватними і точними. Процес малювання, ліпки і конструювання обумовлюють самостійну постановку учнями задач спостереження потребують уважного і організованого просторово мислити відстежувати зміни об’ємів форми величин, у просторі розвивають окомір і логічне мислення.

Школярі середньої і старшої ланки надійно і осмислено запам’ятовують різні закономірності, узагальнення, абстрактні поняття.

Намагаються самостійно ввести їх на практиці, розвивають самоконтроль. Мислення школярів даного віку відрізняється стремлінням до вияснення причин явищ реального світу. Учень намагається не передати свої знання на папері засобами виразності у символічних образах (як молодший школяр), а відтворити реально існуючий предмет, явище.

В них формується вміння узагальнювати свої судження. Логічно розкривати свої висновки, робити узагальнення. Продовжує розвиватися самостійність мислення, вміння самостійно вирішувати ті чи інші завдання в нових ситуаціях, використовуючи старі знання та набутий досвід. Зростає критичність розуму, учні критично підходять до доказів, явищ, своїх і чужих вчинків і на цій основі можуть знайти помилки, з’ясувати свою поведінку і поведінку товариша з морально-етичної сторони. Самостійність, критичність, активність думки ведуть до творчого прояву мислення. Саме на цьому етапі спостерігається незадоволеність творчими досягненнями в ОМ, зриви у послідовності розвитку мислення учнів, перехід від кількості до якості, неухильне підвищення рівня змісту, мислення.

На розвиток і формування творчих здібностей школярів середнього та старшого віку впливають і особливості статевого дозрівання, що супроводжується розвитком емоцій і почуттів, що в свою чергу обумовлює підвищену емоційну збудженість, емоційну нестабільність, афективність почуттів і поведінки.

У цьому віці спостерігається стремління школярів до гострих відчуттів, переживань, здійснення героїчних вчинків.

Юнацький він особливо чутливий до сприйняття творів мистецтва. Розвиток самосвідомості і збагачення емоцій того світу викликає у юнаків і дівчат багато нових естетичних переживань, як неможливо ні виразити, ні осмислити без допомоги мистецтва.

На всіх етапах розвитку творчих здібностей необхідно підтримувати стійкий інтерес.

Для формування стійкого інтересу важливо підтримувати постійну зацікавленість у навчанні, вводити нові завдання, що випливають із попередніх, показувати колективу дальшої роботи.

Не можна учневі нав’язувати своє бачення світу, форму, колір, композицію тощо. Це призводить до негативних результатів: учень втрачає інтерес до образотворчого мистецтва і перестає ним займатися.

Заохочення і підтримка займають важливе місце в педагогічній практиці. Вони активізують дітей, пробуджують інтерес і зацікавленість, народжують упевненість у своїй праці.

З особливо увагою треба ставитись до дітей, які не хочуть малювати. Небажання працювати пояснюється, як правило, тим, що їхня образотворча підготовка відстає від задуму і фантазій.

Індивідуальний підхід – це єдиний засіб, який дає можливість прилучити до мистецтва навіть тих дітей, про естетичне виховання яких у сім’ї не дбали.

В розвитку творчих здібностей учнів велике значення мають творчі гуртки, в яких потенціальні творчі можливості учнів, в звичайних умовах професійного навчання з тих чи інших причин залишаються нереалізованими, можуть розкрити і дати поштовх до гармонійного розвитку і розвитку особистості.

Активізації творчої роботи учнів, розвитку здібностей і ініціативи сприяють різноманітні конкурси.

Ефективним засобом виховання любові до творчості є виставки робіт вихованців.

Вчасне залучення школярів до образотворчого мистецтва не лише збільшує діапазон їхніх візуальних вражень та творчих можливостей, а й якісно ускладнює структуру зорового та естетичного сприймання і уяви. Образотворче мистецтво містить у собі чудові невербальні способи вираження ставлення особистості до предметів і явищ дійсності у формі візуальних символів, асоціативних зіставлень та художніх образів.

Образотворче мистецтво в загальноосвітній школі – один із предметів, котрий звернений не тільки до розуму дитини, а й до її душі.