фактори: низька психологічно-педагогічна культура; створення для дітей парникових умов для розвитку, що веде до ослаблення особистості ; матеріальне перенасичення; вседозволеність, відсутність системи вимог і контролю; прояви елементів фальшивого авторитету.
Діяльність загальноосвітніх навчально-виховних закладів не завжди створює оптимальні умови для розвитку особистості. І тут можуть бути негативні фактори впливу на вихованців, які ускладнюють взаємини між дитиною і батьками, товаришами, інколи разом з іншими чинниками (негативний вплив сім’ї, засобів масової інформації, стихійної вулиці) руйнують особистість.
До педагогічно занедбаних вихованців має бути особлива увага з боку педагогів, психологів, батьків всіх, хто постійно спілкується з такими дітьми.
„Перевиховання, - як наголошує дослідник М. М. Фіцула, - це спеціальний вид педагогічної діяльності, спрямований на подолання недоліків їх особистості, розвиток наявних у неї позитивних якостей і формування на цій основі нових, суспільно-значимих корисних рис і властивостей” [6, с. 19].
Перевиховання – процес дуже складний, тривалий, багатогранний. Воно має виконувати певні функції: відновлюючу, компенсаційну, виправну, стимулюючу.
Перевиховання ґрунтується на загальних принципах виховання. Але в роботі з педагогічно занедбаними дітьми, варто акцентувати увагу на тих, які випливають із соціально-психологічних особливостей цих дітей. Це такі принципи:
Зв’язок перевиховання з цікавою продуктивною працею;
Організація дитячого колективу, який здійснював би позитивний вплав на вихованця.
Опора на позитивні якості й позитивний соціальний досвід важковиховуваних дітей.
Органічне поєднання поваги до дитини з прийнятою системою вимог.
Єдність і систематичність впливів на дитину.
Індивідуальний підхід.
Гуманне ставлення до важковиховуваних у процесі перевиховання , виходячи з педагогічного постулату: ці діти „важкі”, бо їм важко подолати ті чи інші соціальні труднощі; з другого боку, значні відхилення важковиховуваних від моральних норм поведінки – своєрідне моральне захворювання, а тому і ставлення до таких дітей повинно бути адекватне.
Об’єктивне ставлення до важковиховуваних дітей.
Педагогічний вплив на важковиховуваних дітей здійснювати в не афективному стані.
Випереджаюче виховання позитивних якостей у важковиховуваних дітей [4, с. 335].
Якщо дотримуватись цих принципів перевиховання, можливо вдасться зменшити відсоток бродяжництва дітей на Україні.
Література.
Гадасина А. Д. Плоды запретов. – М.: Просвещение, 1991 – 160 с.
Гребенников И. В. Основы семейной жизни. М.: Просвещение, 1991 – 158 с.
Ковалек. Плихология современной семьи. – М.: 1990.
Кузьменский, Омеляненко. Педагогіка. – К.: 2003. – 408 с.
Справочник. Семья. – К.: Издат. политической литературы Укр., 1990 – 256 с.
Фіцула М. М. Педагогічні проблеми перевиховання учнів. – Т.: 1993. – 111 с.