Інформативність психофізіологічних, клініко-фізіологічних ме-тодик встановлюється шляхом виявлення корелятивних зв'язків між ними та прямими показниками працездатності. Визначення надійності та валідності здійснюється шляхом вивчення великої кількості різних психофізіологічних констант (І.А. Сапов з співавт., 1972; В.С. Щеголєв, 1973). Встановлено, що для оцінки зміни ефек-тивності праці моряків високою інформативністю володіють лише деякі показники функцій організму (латентний період складної сенсомоторної реакції з вибором, критична частота зливання світлових миготінь, витривалість до статичного зусилля, частота серцевих скорочень, пульсовий артеріальний тиск та індекс 2-хви-линного степ-тесту). Саме цей комплекс побічних показників пра-цездатності показав в 80% обстежень високу ступінь кореляції з прямими її критеріями і був рекомендований для оцінки стану пра-цездатності корабельних спеціалістів. Аналогічна робота в 1980-1985 рр. проведена автором підручника й визначені інформативні методики, крім описаних, для дослідження рівня працездатності керівників-операторів, а саме: оперативна пам'ять з дефіцитом ча-су, реакція на рухомий об'єкт, час прийняття рішення (різниця між складною та простою сенсомоторною реакцією) та 6-хвшшнна методика кільця Ландольта з форсажем на 5 хвилині. Крім того, була підтверджена необхідність врахування суб'єктивного стану для оцінки працездатності керівників, а також встановлено інфор-мативність оцінки суб'єктивного стану по методиці САН.

Для характеристики функціонального стану організму та пра-цездатності спеціалістів в період виконання професійної діяльності велике значення мають не абсолютні показники методик, а зміни в порівнянні з фізіологічною нормою. Під фізіологічною нормою ро-зуміється зона функціональних змін досліджуваних показників, в межах котрих зберігається оптимальна в даних конкретних умо-вах життєдіяльність людини й в заданих параметрах її працездат-ності (Загрядський В.П., 1967).

В психофізіології праці в якості психофізіологічних норм мож-ливо використовувати доробочі (фонові) результати побічних та прямих показників працездатності.

Таким чином, для оцінки працездатності спеціалістів викорис-товуються методики: інформативні (надійні та валідні), адекватні, короткочасні, з кількісними показниками й можливістю проведення в умовах професійної діяльності в комплексі відтворюючих основну функціональну систему, прямі та побічні показники працездатності в їх корелятивних взаємозв'язках та в порівнянні з доробочими (фоновими) показниками в динаміці з урахуванням суб'єктивного стану особистості, умов, характеру та особливостей праці.

Оцінка працездатності спеціалістів включає в себе оцінку су-б'єктивного стану, оцінку розумової праці, оцінку фізичної праце-здатності, оцінку професійної працездатності, діагностику стомлення та перевтомлення та висновки про зміну працездатності.

Методики оцінки побічних показників працездатності спеціалістів

Методики оцінки розумової працездатності

Розумова праця пов'язана з прийомом й переробкою інфор-мації і переважно потребує напруження вищої нервової (психічної) діяльності (ВНД). Головними характеристиками ВНД при розумовій праці є психофізіологічні якості й психічні пізнавальні процеси. Психофізіологічними якостями вважаються властивості нервової системи й функціональні можливості аналізаторів. До професійно важливих психічних пізнавальних процесів розумової праці відно-сяться сприйняття, пам'ять, увага, мислення та емоції.

Таким чином, для оцінки розумової праці необхідно дослідити психічні пізнавальні процеси та психофізіологічні-якості, а для оцінки всіх побічних показників — додатково ще й фізичну працез-датність та суб'єктивний стан людини.

Для оцінки безпосередньої та довгочасної пам'яті використову-ються такі методики: слухова та зорова пам'ять на числа, опера-тивна пам'ять, запам'ятовування елементів та характеристик про-фесійної діяльності.

При дослідженні якостей уваги найшли застосування корек-турна проба з кільцями Ландольта, коректурна проба Анфімова,

переплутані лінії, відшукування чисел з переключенням, розташу-вання чисел й шкали приладів.

Оцінка мислення проводиться за допомогою таких методик, як інформаційний пошук в умовах дефіциту часу, додавання й від-німання, додавання й віднімання з переключенням, перемноження, числові ряди Рождественської, кількісні відношення, встановлення закономірностей та ін.

Ми розглянемо лише ті методики, котрі частіше всього засто-совуються в обстеженнях спеціалістів та мають високий ступінь кореляції з прямими показниками працездатності. Докладний зміст та засоби застосування методичних прийомів, а також організацію обстеження ми не проводимо, тому що вони описані у відповідних методичних керівництвах (Точилов К.С., 1970; Леонтьєв О.М., Гіпен-рейтер Ю.Б., 1972; Загрядський В.П., Сулимо-Самуйлло З.К., 1976; Сапов І.А. з співавт. Корольчук М.С., 1991, 1993).

Процеси пам'яті займають важливе місце в психофізіологічній структурі діяльності спеціаліста. Для характеристики безпосередньої (короткочасної) й довгочасної (відстроченої) пам'яті застосовується методика В.Н. Смирнова (1966) в зоровому та слуховому варіанті. Продуктивність оперативної пам'яті визначається за методикою Т.Х. Джангарова в модифікації Ю.М. Боброва і В.С. Щоголєва (1973).

Якості уваги відповідальні за успішність професійної діяль-ності будь-якого спеціаліста. Застосування коректурної проби з кільцями Ландольта дозволяє характеризувати швидкість перероб-ки інформації в зоровому аналізаторі (Генкін А.А., Медведєв В.І., Шек М.П., 1963), стійкість уваги та працездатність; за допомогою методик "Числові ряди", "Аналогії", "Додавання в умі" оцінюються особливості логічного (понятійного) мислення, здібність до аналогії, до вичислювання як елементарних форм мислення.

Безпосередня (короткочасна) зорова пам'ять на числа

Методика призначена для дослідження й оцінки об'єму й ус-пішності короткочасної зорової пам'яті на числа. За допомогою цієї методики можливо визначити також здібності-утримання матеріалу в пам'яті (відстрочена пам'ять). Для дослідження об'єму безпосе-редньої пам'яті використовуються два варіанти таблиць розміром 600 х 400 см з 12 двозначними числами. Дослідження полягає в тому, що обстежуваним показують таблицю протягом ЗО сек. Вони повинні запам'ятати числа, а потім по команді (за 40-60 сек) запи-сати їх. Таблицю показують 5 разів, кожен раз записані числа за-гортають (закривають). Загальний час обстеження - 6-7 хв. Середні показники та оцінки будуть дані на наступних сторінках.

Безпосередня (короткочасна) слухова пам'ять

Короткочасна слухова пам'ять характеризується об'ємом пра-вильно відтворених чисел. Числа читаються голосно, чітко, не дуже швидко. По команді записуються числа, які запам'ятали в будь-якому порядку в рядах. Повторюємо пред'явлені числа на слух 5 разів, з