Для дослідження якостей уваги використовується досить багато різних методик: коректурні проби Анфімова та кільця Ландольта, переплутані лінії, відшукування чисел з переключенням, розташу-вання чисел, шкали приладів. Ми розглядаємо дві з них - корек-турну пробу з кільцями Ландольта та розташування чисел, як най-більш показові та як такі, що використовуються в дослідженнях працездатності.

Коректурна проба з кільцями Ландольта

Методика використовується для дослідження інтенсивності, стійкості уваги та швидкості переробки інформації в зоровому ана-лізаторі. Вона виконується за допомогою спеціального коректурного бланку, на якому зображено 1024 кільця по 32 кільця в кожному з

32 рядків з визначеним напрямком розриву. Орієнтуючись на ци-ферблат годинника, положення розриву може бути на 1, 3, 5, 7, 9, 11 та 12 год. Суть завдання полягає в тому, що обстежуваному про-понується, дивлячись на таблицю зліва направо, зверху вниз (як при читанні) закреслити кільця з визначеним положенням розриву в одному або двох напрямках. Через кожну хвилину за командою експериментатора: "Риска" - ставиться вертикальна риска в місці читання, після чого робота зразу ж продовжується. Кожне пропу-щене або неправильно закреслене кільце, а також пропущений рядок розцінюється як помилка. Після закінчення роботи фіксується час, витрачений на перегляд таблиці.

Головні показники, які характеризують ефективність виконання завдання — це час виконання завдання, кількість помилок й швид-кість переробки інформації.

Швидкість переробки інформації (А) розраховується за фор-мулою:

А 0,5436 N -2,807 п _ , А = ——————————— біт/сек,

де N - загальна кількість оброблених кілець;

п - кількість помилок;

Т - час виконання завдання, с;

біт (біміт) - одиниця виміру інформації, що є в повідомленні про

результати події, для котрої можливі два однакових вірогідних

виходи;

біт/сек - швидкість переробки інформації.

Якщо обстежуваний закреслює кільця з розривом тільки в од-ному напрямку (на 9 год), то швидкість переробки інформації коливається від 1,0 ± 0,12 біт/сек. Якщо ж закреслюються кільця з розривом в двох напрямках (на 3 і 11 год), то швидкість переробки інформації - 0,64 ± 0,06.

Розташування чисел

Методика використовується для дослідження функції розподі-лу та переключення уваги. Дослідження проводиться за допомогою бланка, на якому зображені два квадрати на 25 клітин. В клітинах одного квадрату розміщені в випадковому порядку вибіркові числа від 1 до 99. Обстежуваний повинен переписати числа в вільний квад-рат і розташувати їх в зростаючому порядку зліва направо за 2 хв.

74 |

47 |

95 |

32 |

89

68 |

49 |

511 |

25 |

71

19 |

62 |

80 |

86 |

42

34 |

60 |

79 |

58 |

ЗО

5 |

84 |

93 |

26 |

10

Оцінка результатів проводиться за кількістю чисел, розташо-ваних у вільному квадраті (продуктивність) й кількістю помилок -пропущених чисел або проставлених не в зростаючому порядку (вони обводяться колом). Визначається й відносна частота помилок (відношення кількості помилок до загальної кількості проставлених чисел).

Оцінка отриманих результатів дослідження виноситься на ос-нові врахування двох перших показників, середня продуктивність досягає при цьому 17 ± 3 при 1-2 помилках. Операційними компо-нентами мислення є елементи системи мисленнєвих операцій: аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, класифікація, систематизація.

Для оцінки мислення можуть бути використані методики: "Усне складання", "Складання чисел з переключенням", "Встановлення закономірностей", "Кількісні відношення", "Числові ряди".

Розглянемо більш детально деякі з них.

Усне складання

За допомогою цієї методики досліджується здібність до вико-нання рахункових операцій, активність процесу мислення. Обсте-жуваному пропонується за хвилину швидко й правильно (усно) до-дати до одержаних сум одне й те саме число - 18. Перша ж сума одержується при складанні числа 18 з одним із однозначних чисел (Згг 5, 7, 9), наприклад 23, 41, 59,—77 і т.д. Для оцінки результатів дослідження враховується кількість сум за 1 хв, кількість помилок та відносна частота помилок (частка від ділення кількості помилок на загальну кількість сум). Отримані суми записуються в рядок.

При обстеженні рядових виявлено, що середня кількість сум дорівнює 16 ± 2 за хв при 1-2 помилках, а відносна величина по-милкових відповідей коливається від 4 до 10%. Для керівників-опе-раторів відповідно ці показники складають 26±3 за хв при одній помилці з відносною величиною помилкових відповідей 2-3%.

Числові ряди

Методика застосовується для оцінки продуктивного мислення. Завдання передбачає встановлення логічних зв'язків між числами за визначений час.

На спеціальному бланкові запропоновано виконати за 5 хв. ЗО завдань: виявивши закономірність, продовжити ряд чисел. Напри-клад: 2, 4, 6, 8, 10..? В одному рядку кожне наступне число на дві одиниці більше попереднього, тому число в ряду повинно бути 12, його й записуємо в бланк. Обробка результатів проводиться за допомогою ключа, за яким підраховується загальна кількість пра-вильних відповідей. Середні показники правильних відповідей за методикою числових рядів у спеціалістів-операторів рядового складу дорівнює 14 ± 2,3.

ЧИСЛОВІ РЯДИ

12345 6.............................

12 10 8 6 4.............................

6 9 12 15 18 21......................

45 39 33 27............................

248 16 32.............................

1 2,5 4 5,5..............................

1 4 16.....................................

54 18 6...................................

41526 3.............................

112 56 28 14...........................

82838 4.............................

16 17 19 20 22 23..................

19 16 22 19 25 22...................

1 4 9 16 25 36........................

93 90 ЗО 27 9 6.....................

О 3 8 15 24.............................

25 5 49 7 81...........................

12223 2.::.........................

6 3 18 7 3 21 8......................

6 7 9 13 21.............................

18 13 31 19 14........................

1 8 27.....................................

4 12