64 48 40 36 38........................

20 21 19 32 15........................

4 7 9 11 14 15......................

2 4 9 18 23...........................

0,5 2 4,5 8 12,5.....................

8 4 12 20 10 ЗО.....................

1 8 9 64 25...........................

Складання чисел з переключенням

Методика спрямована на визначення особливостей вироблення й перебудови розумових навичок, пов'язаних з обчислювальною роботою, функції переключення уваги й елементи оперативної пам'яті.

Зміст цієї методики полягає в тому, що обстежуваному пропо-нується швидко й точно проводити двома способами, які чергуються, додавання та розташування двох однозначних чисел. Додавання кожним способом проводиться одну хвилину, тривалість роботи 10 хв. Перші 2 числа даються експериментатором і записуються як проста дріб, наприклад 1/5. За першим способом необхідно додати їх усно та записати суму в чисельник, а чисельник першої — в зна-менник: 1/5; 6/1; 7/6; 7/6. Коли суму одержали двозначну (13), тоді записуємо тільки одиниці, а десятки відкидаємо. При додаванні за другим способом необхідно записувати суму двох чисел в знамен-нику, а в чисельник переносити нижнє число дробу, наприклад 3/4; 4/7; 7/1; 1/8 і т.д. Через хвилину кожний спосіб розділяється рис-кою за командою експериментатора. Для аналізу результатів дослі-дження використовують такі показники: продуктивність — кіль-кість додавань двома способами за 10 хв; загальна кількість помилок й відносна частота помилок - частка від ділення кількості помилок на продуктивність.

За даними досліджень операторів рядового складу середні показ-ники такі: продуктивність - 121 ± 15; кількість помилок - 1,8 ± 0,3%.

Кількісні відношення .... _,.,.....

Методика спрямована на визначення здатності людини до ло-гічного мислення. Зміст її полягає в тому, що із даних кількісних взаємовідносин виводяться нові за допомогою логічного мислення. Під час дослідження необхідно визначити: більшим чи меншим буде одне число (А чи Б) по відношенню до другого (В чи А) й записати результати під рискою. Наприклад:

А > Б в 3 рази

Б < В в 4 рази

А < В

Для оцінки результатів обстеження враховується час вико-нання завдання в секундах, кількість помилок й відносна часто-та помилкових відповідей шляхом ділення помилок на кількість зроблених завдань, а також визначається швидкість виконання завдання (інтегральний показник): як частка від ділення кількості правильних відповідей на час рішення завдань в секундах. Середні . показники у спеціалістів такі: 280 ± 22 - час виконання завдань; 0,34 ± 0,2 - відносна частота помилок; 0,068 ± 0,004 - швидкість виконання завдання.

Бланк до методики "Кількісні відношення"

А менше Б в 3 рази Б більше В в 2 рази А В |

А більше Б в 4 рази Б менше В в 7 разів Б А |

А більше Б в 3 рази Б менше В в 5 разів А В

А менше Б в 8 разів Б більше В в 9 разів В А |

А менше Б в 5 разів Б більше В в 2 рази А В |

А більше Б в 4 рази Б менше В в 3 рази В А

А більше Б в 6 разів Б менше В в 7 разів А В |

А менше Б в 2 рази Б більше В в 5 разів В А |

А менше Б в 10 раз Б більше В в 3 рази В А

А більше Б в 4 рази В менше В у 2 рази В А |

А менше Б в 3 рази Б більше В в 5 разів А В |

А більше Б в 9 раз Б менше В в 12 раз В А

А менше Б в 2 рази _ Б більше В в 7 разів А В |

А менше Б в 3 рази Б більше В в- 4 рази В А |

А більше Б в 2 рази Б менше В в 5 разів А В

А більше Б в 7 раз Б менше В в 4 рази В А |

А менше Б в 10 разів Б більше В в 3 рази А В |

А більше Б в 3 рази Б менше В в 6 раз В А

Оцінка та характеристика психофізіологічних якостей

При розумовій праці головними характеристиками вищої нер-вової діяльності постають психофізіологічні якості та психічні процеси. Психофізіологічними якостями вважаються властивості нервової системи й функціональні можливості аналізаторів.

Всі форми проявів вищої нервової діяльності реалізуються внаслідок взаємодії в корі головного мозку двох нервових про-цесів — збудження та гальмування. Основні нервові процеси мають специфічні властивості: силу, рухомість, рівновагу й оцінити їх можливо за допомогою прикладних методик - простої та складної сенсомоторних реакцій, реакцій на рухомий об'єкт, рефлексу на час, критичної частоти світлових миготінь і звукових коливань, тремометрії, теппінг-тесту та гідродинамометрії.

Специфіка діяльності спеціалістів проявляється в тому, що в процесі її виконання головне навантаження припадає на вищі відділи ЦНС. В практиці психофізіології праці для характеристики функціонального стану ЦНС використовуються такі методики: проста сенсомоторна реакція, складна сенсомоторна реакція з вибором, реакція на руховий об'єкт, критична частота зливання світлових миготінь (А.М. Зотов та ін., 1963; В.А. Бодров, 1969; К.С. Точилов, 1970; І.А. Сапов з співавт., 1976; Ю.М. Бобров, 1985; М.С. Корольчук, 1991, 1993).

На думку М.Ф. Пономарьова (1958), ЛППСМР (латентний пе.-ріод простої сенсомоторної реакції) дозволяє судити про рівень збудливості ЦНС, а ЛП складної сенсомоторної реакції (ЛПССМР) з вибором в динаміці спостереження свідчить про силу процесу збудження, внутрішнього гальмування та рухомість основних не-рвових процесів. (Є.І. Бойко, 1964; В.А. Бодров, 1969