Проста сенсомоторна реакція (ПСМР)

Проста сенсомоторна реакція (ПСМР) є однією з інформативних методик для характеристики сили нервових процесів. Для реєст-

рації швидкості простої сенсомоторної реакції застосовуються ре-флектометри. Обстежуваному пред'являється світловий сигнал, який він повинен тумблером виключити з максимальною швидкістю. Електросекундомір включається в момент подачі сигналу і виклю-чається тумблером обстежування. У такий спосіб вимірюється латентний період ПСМР. Включати сигнал потрібно через рівні інтер-вали часу, але не перевищуючи 3-5 сек. Після 4-6 тренувальних замірів записуємо результати серії з 10 сигналів і розраховуємо середній арифметичний показник ЛППСМР.

Середні показники ЛППСМР у спеціалістів рядового складу ста-новлять 160 ± 20 мс; у керівників операторського профілю - 144 ± ± 12 мс.

Складна сенсомоторна реакція (ССМР)

Складна сенсомоторна реакція (ССМР) на світлові подразники дозволяє досліджувати силу процесів збудження й внутрішнього гальмування, а також рухомість головних нервових процесів. Для проведення досліджень використовується такий самий прилад, як і для дослідження ЛППСМР. Прилад складається з двох блоків, за допомогою яких дослідник передає різні, але у визначеній послідовності сигнали (червоні та зелені лампочки, що спалахують). Виключення кожного сигналу проводить обстежуваний за допомо-гою тумблера. Електросекундомір реєструє час відповідної реакції з точністю до 0,01 сек. В процесі дослідження визначають ССМР з вибором, або з диференціюванням. Обстежуваному дається 25 світ-лових сигналів, з яких 15 червоних і 10 зелених. Табличка з варіан-тами сигналів знаходиться перед дослідником. Приклади варіантів сигналів:

1. ЧЧЗЗЧЧЧЗЧЧЗЧЗЗЧЗЧЗЧЗЧЧЗЧЧ

2. ЗЧЧЗЧЗЗЧЧЧЗЧЗЗЧЧЧЗЧЧЗЧЗЧЧ

3. ЧЗЧЧЗЗЧЧЧЗЧЗЧЗЧЧЗЧЗЧЧЗЗЧЧ

4. ЧЗЧЧЧЗЧЧЗЧЗЗЧЗЧЗЧЗЧЧЗЗЧЧЧ

Черговий подразник слід пред'являти через 2-3 сек після від-повідної реакції. Коли визначається ЛПССМР з вибором, обстежу-ваний при спалаху червоної лампочки повинен її виключити тум-блером вверх, а при спалаху зеленої - виключити тумблером вниз. Якщо обстежуваний зробить навпаки, то лампочка не згасне, і це свідчить про допущену помилку.

При визначенні ССМР з диференціюванням обстежуваний при спалаху червоної лампочки повинен скоріше виключити її, а при спалаху зеленої — не реагувати. При подачі гальмівного сигналу

(зелена лампочка) експериментатор чекає відповідну реакцію 2 сек, після чого відповідь вважається правильною й проводиться запис ЛПССМР.

Оцінка якостей головних нервових процесів за допомогою складних сенсомоторних реакцій проводиться таким чином. Сила процесу збудження оцінюється за величиною часу латентного періоду ПСМР: його зменшення вказує на зростання сили процесу збудження. Оцінка внутрішнього гальмування проводиться на ос-нові врахування відносної частоти помилок на гальмівний сигнал; зростання цього показника свідчить про послаблення сили внут-рішнього гальмування. Для оцінки рухомості нервових процесів порівнюються показники ЛПССМР з вибором до і після переробки сигнального значення подразників. Переробка сигналу полягає в тому, що на червону лампочку тумблер виключається вниз, а на зелену — вверх. Збільшення ЛПССМР з вибором або зростанням відносної частоти помилок після переробки сигнального значення подразника свідчить про зниження рухомості нервових процесів.

Середні показники ЛПССМР з вибором у спеціалістів рядового складу становить 312 ± 12 мс, а у керівників операторського про-філю - 280 ± 11 мс.

Реакція на рухомий об'єкт

Реакція на рухомий об'єкт дозволяє визначити точність реагу-вання на подразник та зробити висновки про врівноваженість про-цесів збудження та гальмування в корі головного мозку (А.І. Зотов та ін., 1963; А.В. Бодров, 1969; К.С. Точилов, 1970; В.П. Загрядський, З.К. Сулимо-Самуйлло, 1976).

Незважаючи на відносну стійкість даної реакції, вона є чутли-вою до різних несприятливих факторів, що діють на людину та змінюють кількісну й якісну характеристики реакції.

Методика полягає в тому, щоб своєчасно зупинити стрілку, електросекундоміра точно на відмітці "О". Прилад використовується такий само, що і для визначення ССМР. Після 4-6 тренувань обсте-жуваний виконує завдання: 25 разів зупиняє стрілку електросе-кундоміру на позначці "О". Відповідна реакція може бути передчас-на (стрілка не дійшла до відмітки "О"), запізнена (стрілка перейшла за відмітку "О") і точна (зупинка на "О"). Записуються всі показни-ки в мілісекундах для передчасних із знаком "-", запізнених - "+", точні - "О".

Для оцінки результатів необхідно розрахувати відносну точ-ність відповідей (в % від загальної кількості реакцій):

а х 100 А ~ 25

де а - кількість точних реакцій.

Крім цього розраховується сумарна величина відхилень стріл-ки від "О" і усіх 25 реакціях, кількість передчасних, запізнених й точних реакцій, а також розраховується середня арифметична та алгебраїчна величина відхилень з 25 реакцій. Наприклад, при до-слідженні були отримані такі результати:

+ 2, - 4, - 3, + 3, - 6, - 2, + 4, - 5, - 3, + 5, - 2, - 4, 0, - 6, 0.

+ 3, 0, - 7, + 6, - 8, 0, + 3, + 4, + 3, 0.

1. Кількість передчасних реакцій - 12.

2. Кількість запізнених реакцій - 9.

3. Кількість точних реакцій - 4.

4. Відносна частота точних реакцій:

_ а х 100 _ 4 х 100 _ А - 25 - 25 - 16%.

5. Сумарна величина відхилень стрілки від "О".

6. Середня арифметична 87/25 = 3,48.

7. Середня алгебраїчна

(+33) + (-54) = -21 25 25

Позитивне значення алгебраїчної величини й відносно велика кількість запізнених реакцій вказують на перевагу гальмівного про-цесу, негативне значення середньої алгебраїчної величини й пере-вага передчасних реакцій свідчить про збудження. Нульовий знак середньої алгебраїчної величини й відносно