Психологія інтер’єру на прикладі прихожої

План

Вступ

Розділ І. Прихожа – психіці

Розділ ІІ. Дзеркало і одяг в прихожій

Розділ ІІІ. Масштаб і колір

Розділ IV. Прихожа навпаки

Висновок

Вступ

Якщо нас зустрічають по одягу, то дайте відповідь, по чому “зустрічають” наш дім? – Так, по прихожій. По ній, до речі, й проводжають. Саме прихожа формує перше враження про дім, а також є його завершальним акордом. Вам же не все рівно, як вас зустрінуть? Вам не все рівно, як зустріне гостей ваш дім? Тоді, напевне, має зміст розібратись, який психологічний вплив прихожа має на людину.

Розділ 1.Психологія прихожої - малий камертон Великого Образу життя.

Прихожа - не тільки місце для збереження одягу та взуття. З точки зору психології „нової хвилі” це одночасно і вхід у світ помешкання , і вхід у світ вулиці .Тобто тут людина вже не на вулиці, але ще не дома. Або навпаки: вже не дома але ще не на вулиці. Прихожа для нашої психіки - як шлюз-камера для водолаза: проміжна зона адаптації. Ми тут перебуваємо в деякому перехідному стані – на кордоні великого „розімкнутого” простору вулиці і малого „замкнутого” простору будинку. В прихожій наше сприйняття змінюється і проходить точку так званого „трансового задіяння”.

Приблизно так само , як перемикання коробки передач дозволяє автомобілю змінювати режими руху, зміна параметрів нейронових процесів , які відбуваються в мозку, дає нашій свідомості можливість змінювати режими сприйняття реальності. Але буває і в поведінці автомобіля при перемиканні з однієї передачі на іншу секундне непорозуміння. Дещо схоже відбувається і з нами. Коли мозок переходить з одного стійкого режиму функціонування в інший, свідомість долає точку трансу(в її науковому розумінні).Це – момент деякого „зависання”, ”перемикання”. Але через секунду ми знову вмикаємось і знову стійкі в своєму мисленні. Якщо ви коли-небудь відчували розгубленість, то скоріше всього розумієте, в чому справа. На мові NLP (нейрон-лінгвістичне програмування) стан розгубленості – це конфузійний транс. І його корінна відмінність від трансу, який виникає в прихожій, лише в тривалості. В прихожій людина зазвичай призвичаюється дещо скоріше, що зовсім не зменшує значення трансу, виникаючого в прихожій. Як ви думаєте, звідки взялося розумне “давайте присядем на дорожку”? – народна інтуїція розуміла все вірно навіть те, що в стані трансу краще не проявляти особливу рухову активність.

Розділ ІІ. Дзеркало і одяг в прихожій

Кілька слів про одяг, що знаходиться в прихожій. І до речі, взуття також. В процесі життя ми вибірково комплектуємо свій гардероб відповідно до свого стилю, який вибираємо. Але не тільки ми впливаємо на власний одяг – купуємо його, носимо й перемо. Одяг також впливає на нас. Він пам’ятає, або висловлюючись мовою NLP, “якорить” свій клаптик іміджу і тому здатен визначати нашу поведінку-стан. Говорячи образно, одяг – як обгортка компакт-диску. Компакт-диск – це імідж, а музика, яку можна на нас, прослухати, запускаючи в себе той чи інший CD – це наша поведінка – стан. Зверніть увагу: при зміні одягу і взуття невимушено змінюється наша хода, постава, жести, вираз обличчя, темп і ритм мови, думки.

Тобто виходить, що просто змінюючи одяг при вході в прихожу, ми “одягаємо” на себе іншу роль: рольову, парадно-вихідну .домашню. З точки зору NLP, переодягаючись, ми переналаштовуємось, видозмінюємо “рисунок” власних мета-програм. І в кінці кінців дійсно починаємо усвідомлювати в собі чи “вечірню” м’якісь, привітливість або навпаки, “ранкову” підібраність, незалежність, категоричність. Саме ому в прихожій корисно затриматись, щоб дати можливість всьому свому в собі відбутись. Якщо ж дуже швидко пройти прихожу, не усвідомивши, куди ми прийшли або ж куди виходимо, то можна відчути сильний стрес. Скажімо, зайшли в транспорт в розслабленому, “хатньому” настрої і отримати від оточуючих сповна...

Проте повернемося до образу нас – як CD-програвача. Якщо при зміні “домашнього” одягу на “ділову”/ “величну” ми внутрішньо пере налаштовуємося, входячи в другу соціальну роль, то виникає закономірне питання: “А що тоді є для нас кнопкою “Play” – запуском нового стану?” Дуже просто: дзеркало в прихожій. Дивлячись в дещо відгороджуємося від себе, бачимо себе зі сторони очима оточуючих. І спостерігаємо в дзеркалі зовсім іншу людину. Костюм, пальто, зачіска, макіяж створюють інший, образ нас самих.

Дзеркало в прихожій, з однієї сторони, допомагає нам відгородити від “себе - домашнього”, а з другої – допомагає ввійти в роль “себе-ділових”. Тому краще мати в прихожій дзеркало в повний ріст. За таким же принципом дзеркало працює і в зворотню сторону – коли ми повертаємось додому.

Розділ ІІІ. Масштаб

Дуже часто прихожу роблять тільки фрагментом гостьової кімнати, що відповідає так званій систем і open space (відкритий простір). В ній є важливий психологічний плюс, а саме: ми зразу потрапляємо в великий простір будинку, що для нас комфортно, оскільки різниця масштабів не так відчувається. Погодьтеся, це зручно, особливо для тих, хто змучився “по життю” постійно потрапляти в маленькі прихожі, заставлені шафами темного дерева – наче знаходишся в темній пастці. В такому випадку ідея інтер’єру, де прихожа зливається з гостьовою і таким чином реалізовується великий масштаб “обобщений” (великий масштаб “обобщений” пропонує думати по-великому. Людина, що так звикла думати, скаже: “Так, це взагалі класний дизайн!” Іншими словами, для такої людини важливо загальне враження: в