казок, під впливом родини, побуту, освітніх закладів і засобів масової інформації [1].
Національна культура для дитини, що тільки-но народилася, є її емоційним тлом, яке становить основу зародження індивідуальної свідомості. Національна свідомість є обов’язковим наявним засобом становлення неповторного, унікального – свідомості людини або, ширше, людськості людини. Вона є необхідною формою, завдяки якій відбувається перетворення загального в одиничне, тобто формою розв’язання суперечності суспільного буття в індивідуальності людського “Я” – виховання. Ніяке “Я” не може дійти справжньої самосвідомості і відчувати себе “громадянином світу” в умовах відсутності громади тих, хто усвідомлює себе людьми, гідними поваги і свободи. Національне виховання є національним у вихованні, абсолютним чинником виховання людського “я”.
Отже, кровний обов’язок науковців і вчителів – забезпечити дальший теоретичний і практичний розвиток теорії національного виховання, що репрезентує автентичну педагогічну думку України й виражає святу місію благородства й любові до українського народу й українства, пошанного ставлення до культур та людей інших національностей, консолідує здорові суспільні сили в розбудовів самостійної Української Держави, визначить прекрасні наукові перспективи.
Список використаної літератури
Дорогань С. Національне виховання як світоглядне завдання: філософський і педагогічний аспект//Вища освіта України. – 2004. - №2. – С.105-112.
Гнатюк В. Особливості національного виховання школярів // Трибуна. – 1997. - №9-10. – С.24.
Іванченко Д. Національне виховання – це виховання українця (Про науково-практичну конференцію, система національного виховання...) // Галичина. – 1995. – С.4.
Ращенко А. Особливості формування національної самосвідомості підлітків у позашкільних закладах // Рідка школа. – 2003. - №7. – С.18.
Стельмахович М.Г. Теорія і практика українського національного виховання. – Івано-Франківськ. – 1996 р. – С.28-91.
Стельмахович М.Г. Загальні методи національного виховання // Стельмахович. Теорія і практика українського національного виховання. – Івано-Франківськ. – 1996. – С.61-85.
Стельмахович М.Г. Формування ідейних переконань і національної свідомості учнів // Стельмахович М. Теорія і практика українського національного виховання. – Івано-Франківськ. – 1996. – С.88-90.
Ступа рик Б. Про мету національного виховання в Україні // Педагогіка і психолога. – 1996. - №2. - С.87-94.
Трусова А. Формування національної самосвідомості // Освіта України. – 1996. - №25. – С.4-5.
Чорна К.Г. Основні пріоритети у вихованні національної самосвідомості і громадської культури старшокласників / Педагогіка і психологія. – 1994. - №1. – С.125-131.
Чернишов О.Національне виховання: науково-методичне забезпечення // Рідна школа. – 1997. - №12. – С.17-18.