Психологія спілкування

Ідеальна розмова — це обмін думками, а не однобічна демонстрація дотепності чи ораторських здібностей. На щастя, більшості з нас не доконче мати великий хист, аби бути людиною, з якою іншим було б приємно поговорити. Для звичайної розмови між добрими знайомими досить уміння висловлювати свої думки та почуття ясно і просто. Під час розмови всі її учасники мають порівну давати й брати. Але, на жаль, часто-густо трапляється так, що люди тільки «беруть». Говіркий співрозмовник, простіше, базіка, кидається вперед, не залишаючи співрозмовникам нічого іншого, як чекати своєї черги, що ніколи не настане. Дуже рідко трапляється така розумна особа, чий безперервний монолог дає втіху слухачам.

Як правило, людина, котра уявила себе блискучим співрозмовником, доходить до того, що перетворюється на ду-же осоружну особу. Вона вважає себе за авторитет з усіх питань. Якщо поруч з нею опиняється ще хтось, нормальна розмова між ними стає неможлива. Існує просте правило: той, хто дуже любить балакати, повинен принаймні стримувати себе від того, щоб не стати надокучливим руйнівником роз-мови. Зупиніться й подумайте над цим.

Будьте спокійні! Боятися нема чого

Якщо ви уникаєте знайомитися з людьми, боячись, що не зможете зав'язати з ними розмову, запам'ятайте: найбільше помилок у розмові припускається не той, хто мало говорить, а той, хто розмовляє занадто багато. Набридливий співроз-мовник — це той, який ніколи не вмовкає, а нетактовна особа ще й встряє в розмову з чимось таким, чого взагалі ніколи не слід говорити.

Давній знак на залізничному перехресті: «Зупинись, подивись, послухай», — стане в пригоді й за багатьох інших обставин, а не тільки тоді, коли маєш перейти колію. У розмові «зупинись» означає те, що не треба мчати вперед, нехтуючи всі правила; «подивись» означає, що треба стежити за виразом обличчя людини, з якою розмовляєш; а «послухай» — це най-краща з можливих порад, бо ідеальний співрозмовник — це уважний слухач. Одначе пам'ятайте, що уважний слухач справді слухає. Не можна зберігати на обличчі застиглий вираз порозуміння, а думками ширяти серед хмар.

Перш ніж говорити, подумайте.

Майже всі помилки в розмові спричиняються непроду-маністю, тобто браком поміркованості. Одне з головних правил поведінки в товаристві особливо стосується розмови: «Нама-гайтеся робити й казати тільки те, що буде прийнятним для інших». Багато людей, яким було б добре це затямити, цілком здатні підтримувати інтелігентну розмову, але дозволяють своєму розумові дрімати; вони надто ледачі, щоб трохи поміркувати. Вечір за вечором вони відвідують звані банкети, день за днем — інші громадські заходи і скрізь неуважливе базікають, навіть не завдаючи собі клопоту замислитися над тим, що вони кажуть і кому.

Уникайте болючих тем.

Навіть якщо ви дуже впевнені у своїй позиції, деяких тем слід уникати: наприклад, утримуйтесь від критики релігійних пере-конань або політичних поглядів співрозмовників.!, оскільки не багато людей можуть відбити випад опонента, не порушуючи доброго настрою, дбайте про те, щоб дружня дискусія не перетворилась на суперечку. Тактовна людина тримає свої уперед-ження при собі і, навіть коли її втягують у дискусію, каже: «Мені здається». Ніколи не припускайтесь категоричного «Та ні, це не так!» — це все одно, що назвати вашого співрозмовника бреху-ном. Якщо ви вважаєте його думку помилковою, спробуйте одразу ж перевести розмову на іншу, приємнішу тему.

Окремі зауваження.

Схвальне зауваження, хай навіть не дуже вдало сформу-льоване, завжди приємно чути: «Ваша промова була чудова!», «Ви пригостили нас таким смачним обідом!», «Яка у вас гарна сукня!». Але ніколи не цікавтеся витратами або іншими ма-теріальними аспектами. Запитання «Яка прекрасна лампа! Скільки вона коштує?» є кричущим проявом нечемності. Коли хочете уникнути відповіді на таке нетактовне запитання, найпростіше сказати: «Та навіть і не пам'ятаю».

ОСНОВНІ ПРАВИЛА, ЯКІ ТРЕБА ЗАПАМ'ЯТАТИ

Люди, які говорять надто легко, дуже часто говорять надміру багато, а часом і необачно. Балакуни, що мають надто живу уяву, нерідко не викликають довіри у слухачів. Тим часом мовчун, який озивається тільки в тих випадках, коли справді має щось сказати, непогано почуває себе в колі зна-йомих, дарма що небагато додає до веселощів дружньої вечірки. У спілкуванні, як і в більшості інших випадків, най-кращою є золота середина. Не будьте ні надто мовчазними, ні надміру балакучими. Знайте, коли треба вислухали інших, але знайте також, коли слід самому підтримати розмову.

Намагайтеся не повторюватись — ні переказуючи одну історію кілька разів, ні смакуючи подробиці своєї розповіді, які, на вашу думку, справили найбільше враження чи сподо-бались слухачам. Більшість речей цікаві лише тоді, коли про них розповідають стисло і один раз; мало хто полюбляє повторення.

Пам'ятайте, що уважний, співчутливий слухач — це благо з усіх благ. Людина, ладна залюбки вислухати вашу новину, захопитися розмовою з вами, яка невимушено й щедро дарує вам свою увагу, — це саме той співрозмовник, якого вам слід обирати з-поміж усіх інших.