Міністерство освіти та науки України
Психологічні особливості стихійних груп.
План.
Психологічні особливості стихійних груп с.3
Список використаної літератури с.9
Психологічні особливості стихійних груп.
Людина живе, розвивається і діє в групі. Під впливом оточуючих відбувається становлення особистості – складається її спрямованість, формується суспільна активність, воля, створюються умови для саморегуляції та розвитку здібностей.
Групою можна назвати будь-яке об’єднання людей, незалежно від того, якого характеру зв’язки виявляються між її членами.
Групи поділяються на великі й малі; реальні та умовні; офіційні та неофіційні, референтні. Великі та маля групи можуть бути реальними або умовними.
Реальні групи – це об’єднання людей на грунті реальних стосунків – ділових чи особистих. Так, реальною групою є учнівський клас, сім’я товариство друзів.
Умовна група об’єднує людей лише за певною ознакою – віком, статтю, національністю і т.д. Члени умовної групи не підтримують між собою реальних контактів і навіть можуть не знати одне одного.
Офіційна група створюється як структурна одиниця на підставі інструкцій, статутів, інших документів. Формальною групою є студентська група, військовий підрозділ.
Неофіційна група – це спільність людей, що виникла нерегульованим шляхом, стихійно на підставі спільності інтересів її членів, симпатій, єдності поглядів і переконань, інших мотивів. Прикладом таких груп є шанувальники туризму, рибалки.
Референтна група – це реальна існуюча чи уявна група, погляди, норми та цінності якої постають як взірець для особистості, і за ними вона формує свої життєві ідеали, звіряє дії та вчинки (це “зірки” кіно, спорту, видатні політики чи герої).
Об’єднання людей у реальних групах може грунтуватися на спільності їхньої діяльності, зумовленої єдністю потреб, інтересів, прагненням досягти якихось значущих результатів. Вищою формою організації таких груп є колектив, а нижчою – стихійна група (натовп, пасажири автобуса чи поїзда, літака чи автомобіля тощо).
Вже сама назва “стихійна група” говорить, що це спільність людей, що виникла несподівано, під дією якихось зовнішніх обставин, є внутрішньо неструктурованою, нестійкою і має лише якусь одну мету, досягнувши якої стихійна група або розпадається на окремих індивідів, менші соціальні групи, чи перетворюється на більш стійкий соціальний організм люди стають друзями, колективом тощо).
Для стихійних груп характерним є плинність її членів пасажири транспорту), велика емоційна збудженість, дратівливість, особливо якщо це натовп, юрба. Член стихійної групи дотримується конформізму в більшій мірі ніж член колективу. Його поведінка часто лише зовнішньо відповідає цілям групи, тоді як внутрішньо з ними може розходитися. Члени стихійних груп сприймають одне одного з великим ступенем недовіри, йдуть на спілкування між собою лише у вимушеному випадку. Члени стихійних груп легко піддаються наказам і впливам інших осіб, лідерів чи вождів.
Для стихійних груп, особливо натовпу, є характерною інфантильність. Це проявляється в наступному:
очікування в скрутних ситуаціях допомоги ззовні, а не розраховування на свої сили;
пошук винних в соціальних і особистих негараздах зовні, зовнішня персоніфікація вини;
нестача відповідальності і почуття обов’язку;
наслідуваність у поведінці та свідомості.
Завдяки цим психологічним рисам стихійною групою легко керувати,
маніпулювати.
Дослідник Ортега вивів поняття “людина-маса”. Це середня людина
стихійної групи, яка відчуває себе як “всі” і не переживає через це. Її не цікавлять основні цінності, створені культурою, вона не збирається їх притримуватись чи їм служити. Появу стихійних груп він (Ортега)
пов’язував з виникненням фанатизму і називав “варварством”.
Натовп характеризується відмінними від окремої людини якостями. Він, за твердженням Г. Лебона, має свою колективну думку, духовну єдність. Це проявляється в емоційних зв’язках, інстинктах (часом руйнівних), в страху, відсутності почуття відповідальності. Для стихійних груп характерним є групове божевілля, масовий психоз, що сприяє розв’язанню війн та революцій. Перебуваючи в стихійній групі людина відмовляється від власних бажань, амбіцій. Для неї головне бути з усіма. Людина замикається в собі, звертається до одних і тих же ідей, перестає відчувати необхідність пізнання нового. В думках і мисленні стихійних груп панують стереотипні асоціації, штампи. Людина таких групах мислить не поняттями, а образами, шукає простих відповідей на складні соціальні проблеми. Члени стихійної групи нездатні критично мислити, вони не бачать різниці між реальним та надуманим. Виникає своєрідна, схожа на релігійний фанатизм віра. Незважаючи на це стихійні групи мають і позитивні риси. Вони проявляються в масовому героїзмі, жертовності, самозреченості. Натовп можна принадити самими високими цілями. Він здатний на безкорисність, на вірність ідеалу. Саме в стихійних групах виникає фольклор, мова, пісні. Якщо маси проникнулись якоюсь ідеєю, повірили в її справедливість, то вони здатні на чудеса героїзму, самозреченості в ім’я втілення цієї ідеї в життя.
Стихійною групою керують не традиції чи загальноприйняті звичаї, а емоції. Вона пропонує щось уніфіковане. Стихійні групи (масу, натовп) намагаються використовувати в своїх цілях тоталітарні режими, через те що ними (групами) легко маніпулювати, керувати, перетворити в юрбу фанатиків.
Часом стан людини, що перебуває в стихійній групі (в натовпі, серед учасників мітингу чи демонстрації), порівнюють з станом помутніння свідомості. В цьому стані втрачається активність, людина піддається містичному екстазу, видінням чи панічному страху. Ідеї, щоб стати доступними натовпу, спрощуються до максимуму, перетворюються на лозунги, а думка про можливість швидкого вирішення соціальних проблем приносить полегшення. Серед стихійних груп утверджується віра в чудодійну силу вождя, лідера, існує страх перед відповідальністю за власні вчинки, страх перед свободою.
Важелі управління в суспільстві, де панують стихійні групи, опиняються найчастішу в людей, які незнайомі з принципами розвитку цивілізації. Хоча такі люди вважають себе компетентними для вирішення будь-яких проблем. Вони “все знають” і не потребують