часу, легкість актуалізації образів минулого і майбутнього, а також адекватність психічного стану і соціальну адаптованість. Особливо важлива ознака наявність відповідей про майбутні події та сумні. Чим менше таких відповідей, тим більше хвилювання за майбутнє, витіснення хвилюючих подій і психотравмуючих подій минулого.
В таблиці наведені дані, які свідчать про наявність достатньої кількості подій у відповідях досліджуваних – 25,08 %.
Таблиця 1.
Кількість подій
Загальна кількість подій | Кількість минулих подій | Кількість майбутніх подій | Кількість радісних подій | Кількість сумних подій
25,08 % | 14,12 % | 11,12 % | 21,59 % | 3,48 %
Даний показник загальної кількості подій збігається з нормативними даними.
Як ми вже зазначали, це свідчить про високу продуктивність та насиченість психологічного часу індивіда. Проте, врахування тільки кількісного показника не достатнє. Для виявлення особливостей життєвого шляху, перспектив особистості не менш важливим є якісний показник. Мається на увазі зміст подій. Часто відмічаються несерйозні та легковажні відповіді ( наприклад, вперше спробував алкогольні напої; люди і покемони ( популярні герої з мультфільму ) будуть жити на Марсі тощо ).
Якшо повернутися до кількості подій, то, як ми бачимо з таблиці 1, переважають радісні події – 21,59 %. Це означає, приблизно 21,59 % досліджуваних надали перевагу радісним подіям.
При порівнянні з кількістю сумних подій ми бачимо значне переваження радісних подій. Показник сумних подій становить 3,48 %. Можливо, така тенденція пов’язана з юнацьким максималізмом, коли людина ніби дивиться на світ через рожеві окуляри, звертаючи увагу на приємні, веселі сторони події, не враховуючи при цьому наслідків чи труднощів, які можуть виникати на шляху до досягнення цілі.
Також, як ми бачимо, переважає кількість минулих подій ( 14,12 % ) порівняно з майбутніми ( 11,12 % ). Звичайно, майбутнє є більш невизначеним і непередбачуваним, тому і події майбутнього називається менш впевнено. Майбутнє пов’язане з прогнозуванням, плануванням подальшого життя і, переважно, називаються події найближчого часу.
2. Оцінка подій.
А. Значущість життєвих подій.
Чим більша “ вага “ життєвих подій, тим вища значущість тих чи інших подій ( бажаних, майбутніх чи минулих, а також подій, які належать до різних типів і видів).
Таблиця 2. “Вага подій”.
Таблиця 2.
“ Вага подій “
Загальна “вага“
подій | “Вага“ минулих подій | “Вага” майбутніх подій | “Вага” радісних подій | “Вага” сумних подій
81,44 % | 37,25 % | 48,70 % | 98,59 % | 8,59 %
Отже найбільш значущими є події майбутнього ( 48,70 % ) і радісні події ( 98,59 % ).
Тобто 48,70 % відповідей досліджуваних вказують на значущість майбутніх подій і 37,25 % - минулих.
Відмінність між показниками значущості радісних і сумних подій більш різка : радісні події – 98,59; сумні – 8,59 %.
Такі результати можна пояснити специфікою юнацького віку. Як відомо, для цього віку характерно прагнення визначити власні цілі, перспективи, знайти себе і своє місце у житті. Проте досягнення поставлених цілей вимагає відповідальності, наполегливості і терпіння, що не завжди враховується у юності. Молодь вступає у доросле життя з великими планами, задумами і одночасно, не маючи достатнього досвіду, не будучи готовими долати перешкоди на шляху до реалізації власних цілей.
Як ми бачимо, низьким є показник значущості сумних подій. Для людини характерна опора на позитивні переживання. Але значне переваження радісних подій може бути пов’язане із бажанням знецінити події, які були травмуючими ( чи є ) для індивіда, з прагненням забути їх.
Б. Степінь впливу подій.
Таблиця 3.
Кількість подій
Кількість значних подій | Кількість подій помірного значення | Кількість менш значних подій
21,27 % | 2,08 % | 1,57 %
Перевага надається більш високим оцінкам подій. Називаються головні події життя і зрозуміло, що вони здійснюють значний вплив.
3. Середній час ретроспекції і антиципації подій.
Найбільш важливий діагностичний показник – віддаленість названих подій в минуле. Чим вона менша, тим більше людина відкрита досвіду теперішнього. Чим більша віддаленість подій в минуле (середній час ретроспекції), тим більша степінь їх реалізованості. Чим більша віддаленість подій в майбутнє ( середній час антиципондії ), тим більша степінь їх потенційності.
Таблиця 1.
Середній час антиципації і ретроспекції подій
Середній час антиципації | Середній час ретроспекції
Радісні події | Сумні події | Події в цілому | Радісні події | Сумні події | Події в цілому
3,25% | 0,19% | 3,44% | 4,19% | 0,70% | 4,89%
У відповідях спостерігається схильність називати більш віддалені події минулого і більш близькі майбутнього. Легше пригадати минулі події ніж передбачити майбутні, які характеризуються невизначеністю, особливо в наш час.
В цьому аспекті нас найбільше цікавить середній час антиципації подій, оскільки він визначає цілі особистості, перспективи її розвитку. Як ми вже зазначали, чим більша віддаленість подій у майбутнє, тим більша степінь їх потенційності, тобто можливості реалізувати їх. Для цього необхідні знання своїх здібностей, інтересів, що приходять в процесі самопізнання.
Якщо цього немає, то індивід не може визначити свої цілі, тобто переживає певні труднощі в особистому самовизначенні.
За результатами нашого дослідження переважає показник середнього часу ретроспекції : 4,89%, а показник середнього часу антиципондії становить 3,44 %. Середній час ретроспекції вказує на міру реалізованості минулих подій, тобто, на основі цього можна робити висновки наскільки повноцінним є життя людини. Це може бути показником рівня задоволеності життям.
Переважання середнього часу ретроспекції може вказувати на те, що у цьому віці є тенденція “ жити сьогоднішнім днем” не задумуючись, особливо, над майбутнім.
Зміст подій.
Тип і вид значущих