Важливою деталлю в одязі є прикраси.

До засобів прикрасити самого себе відносяться наступні: одяг, шрами, наколки, розфарбування і татуювання, зачіска, парфумерія, манікюр, припудрювання і прикраса обличчя, підгострювання зубів.

За допомогою прикрас напоказ виставляються соціальний статус, агресивність, авантюрність натури, особистісні особливості. Прикраси у виді косметики, перук і парфумерних засобів служать у більшості випадків як додаткові убрання.

Престижні прикраси. Подібні прикраси нерідко є свідченням претензій на володіння визначеним престижем. У такий спосіб можна продемонструвати своєму оточенню, що ви із себе представляєте

Членський значок тієї чи іншої організації. Той, хто не ховає своєї приналежності до тієї чи іншої групи людей, носить членський значок. Для такої людини членський значок являє собою деяке свідчення престижу, за допомогою якого він виражає свою приналежність до визначеної групи. У той же час членські значки з різних металів дають представлення про соціальну шкалу рангів всередині об'єднання.

Хрест. Завдяки своїй конструкції (горизонтально – висота, вертикально – стабільність, а прямої кут – фіксованість) хрест і виражає саме ці властивості. У силу релігійного почуття захищеності він додає відчуття деякої безпеки.

Шматочки хутра й інші трофеї. Якщо їх носять на чи зап'ястя на шиї, то тоді вони сигналізують про витримку, і судячи з них, можна визначити переможця.

Хутро і мішура. Роблять жіночо-м'яке враження. Безпосередній контакт хутра зі шкірою свідчить про бажання випробувати ніжне звертання.

Дрібні і витончені прикраси. Вони виражають те, що їхній власник відчуває себе маленькою і слабкою людиною, що бідує в участі і дбайливому звертанні. Той, хто носить маленькі і витончені прикраси, хотів би здаватися люб'язною і щиросердечною людиною.

Великі прикраси. Вони звичайно упадають в око і виражають прагнення одержати визнання свого соціального статусу. “Я являю собою більше, ніж ти, у мене усього більше, ніж у тебе, я перевершую тебе” – такий зміст подібних прикрас.

Висновок

В процесі спілкування та взаємодії люди обмінюються між собою інформацією. Як вже було сказано вище, через невербальні канали передається більша її частина.

Для ефективної роботи керівник повинен використовувати всі канали передачі інформації, які існують у природі, для досягнення найбільш продуктивного спілкування та взаємодії з підлеглими, партнерами та начальством.

Вивчення та ефективне використання невербальних каналів передачі інформації, як доповнення до мовлення дасть змогу вивести рівень взаємодії з людьми на більш високі позиції.

Позитивне та коректне використання новітніх методик передачі інформації через всі органи сприйняття для досягнення поставленої мети у роботі не повинно приносити негативних наслідків тим, на кого вони направлені та допомагати нейтралізувати тих, хто використовує невербальні канали передачі інформації для негативного впливу в особистих цілях.

Список використаної літератури

Герет Т.М. Етика бізнесу / пер. з англ. О. Ватаманюк. – К..: Основи, 1999.-214 с.;

Лабунская В.А. Невербальное поведение – Ростов-на-Дону, 1986. – 135с.

Пиз Аллан. Мова жестів: захоплюючий посібник для ділових людей. – М., 1992. – 112с.

Пиз Аллан. Мова тіла: як читати думки інших людей по їх жестах. – М., 1995. – 257с.

Психология и этика делового общения. Учебник для вузов / В.Ю. Дорошенко, Л.И. Зотова, В.Н. Лавриненко. – М., 1997.- 279 с.;

Рюкле Хорст. Ваша таємна зброя в спілкуванні: міміка, жести, рухи. – М., 1996. – 277с.