Порівнюючи злочинність молоді в сільських районах і містах, можна констатувати, що та й інша з кожним роком має все більш схожі параметри. Запровадження міського способу життя в селах, утворення промислових зон в сільськогосподарських районах, інтенсивне переростання сіл у селища міського типу зближують міську та сільську злочинність.

Молодь все частіше скоює злочини, які раніше вчиняли тільки дорослі (торгівля зброєю і наркотиками; утримання притонів, сутенерство; розбійні напади на підприємців та іноземців; викрадення заручників; вимагательство; замахи на життя та здоров'я громадян; незаконні операції з валютою і цінними паперами; комп'ютерні злочини; торгівля краденим тощо).

Все це дозволяє зробити висновок щодо зростання злочинності молоді в Україні Більше того, є дані, які дозволяють стверджувати, що показники офіційної статистики не відтворюють справжнього її зростання.

Наведене пов'язано з неповною поінформованістю правоохоронних органів про вчинені злочини, правопорушення в зв'язку з їх обмеженою реєстрацією.

Характерною ознакою злочинності молоді є те, що вона набуває все більш організованого, групового характеру. Активно відбувається процес підпорядкування молодіжних груп організованій злочинності.

Розширюється соціальна база для їх поповнення за рахунок молодих безробітних, підлітків, які займаються дрібним бізнесом, неповнолітніх, що звільнилися з місць позбавлення волі, юнаків, які демобілізувалися з армії та не знайшли роботи, молоді з малозабезпечених сімей.

Молоді люди масово втягуються до структур тіньової економіки та організованої злочинності як низові виконавці.

Сьогодні лідери названої злочинності – дорослі особи, світогляд яких формувався, починаючи з неповнолітнього віку в кримінальному середовищі. Це надає організованій злочинності нової якості – тісніше та скоординованіше стає злочинна діяльність молоді й дорослих, суттєво розширюються п можливості і сфери впливу.

Криміногенні молодіжні угруповання з різним ступенем організованості виявлені у кожному обласному центрі країни.

Останнім часом виникають тенденції до автономізації злочинності молоді як наслідок прагнення до незалежного способу життя (особливо в матеріальному плані) Дане явище, в свою чергу, створює різноманітні асоціальні об'єднання молоді.

Все частіше відбувається зіткнення інтересів злочинних груп молоді та неповнолітніх з інтересами дорослих щодо контролю за виробництвом і збутом наркотичних засобів, заняттям проституцією.

Особливу небезпеку викликають так звані неформальні молодіжні групи і антигромадською поведінкою. Це об'єднання юнаків і дівчат, які в минулому переважно були позбавлені нагляду сім'ї. їх зближення в рамках такої групи відбувається швидко. вони становлять один для одного соціальну та психологічну цінність.

Згуртованість і постійне спілкування дозволяють їм вистояти перед суспільством, котре вони сприймають як вороже та чуже. Під впливом групи в її учасників формуються установки та ціннісні орієнтації, що включають способи розв'язання життєвих ситуацій і проблем.

Вплив групи значний: її члени спілкуються повсякденно, між ними виникають стосунки, які ґрунтуються здебільшого на почуттях, а їх ставлення один до одного та оцінка різноманітних соціальних фактів, подій, інших людей неминуче виявляється в емоційній формі. Настрої та погляди, які панують у групі, передаються її однодумцям. Тому зрозумілими є інтенсивність, тривалість негативного впливу на особистість з боку мікросередовища, яке охоплює не тільки розум і вольову сферу молодої людини, а и її почуття та емоції [6, с.91].

Злочинність молоді завжди мала переважно груповий характер. Це пов'язано з віковими, психологічними та іншими особливостями особистості, коли групова поведінка як позитивного, так негативного характеру є більш нормою для молоді, ніж відхиленням від неї.

Підвищена імпульсивність, жорстокість, інтенсивність і ситуативність групових злочинів, які вчинюються молоддю, обтяжують їх наслідки.

Легкість швидкого неформального об'єднання, звичка до групового спілкування, схильність до конфліктних ситуацій, потреба самореалізації, прагнення оригінальності й унікальності, нестійкість ідейних, моральних та правових переконань (особливо в критичних ситуаціях) здатні збільшити небезпечність вміло спровокованих дорослими антигромадських дій молоді. Групова злочинність молоді в 1,5–4 рази вище, ніж аналогічні показники злочинності дорослих і складає 20–80 відсотків всієї злочинності молоді. У груповій злочинності переважають крадіжки, грабежі, розбійні напади, зґвалтування, менше вчинюється навмисних вбивств та тяжких тілесних ушкоджень. Серед злочинних угруповань молоді переважають нестійкі, короткочасні об'єднання. Але за підрахунками майже половину з них можна оцінити як такі, що були орієнтовані на тривалу діяльність, яку припинили правоохоронні органи.

Останнім часом відбувається зміцнення груп молоді з протиправною поведінкою.

Приблизно 40 відсотків таких груп мають різновіковий, змішаний склад учасників, що посилює орієнтацію на довгострокову злочинну діяльність.

Більше половини злочинів вчинюються молоддю, яка вже мала досвід злочинної діяльності.

До середини 90-х років найбільш характерним місцем вчинення злочинів були райони проживання, навчання, праці. Але ситуація змінилася. Сьогодні кожен третій злочин вчинюється в місцях дозвілля, які знаходяться здебільшого в інших районах або в сусідніх населених пунктах. Зростає кількість злочинів, що скоюються у приватних квартирах та будинках, помешканнях, що належать іншим особам, у гуртожитках та інших будівлях, за місцем навчання, праці, у транспорті.

У зв'язку з викладеним необхідно приділити особливу увагу профілактиці злочинності серед молоді: від заходів адміністративно-правового впливу до надання комплексної соціально-педагогічної допомоги, яка повинна здійснюватися державою, всіма її виховно-профілактичними інститутами у роботі з підлітками-правопорушниками та функціонально-неспроможними сім'ями. Головним змістом організації названої роботи повинне стати залучення молоді до безпосередньої участі в житті суспільства з тим, щоб вона набувала соціального досвіду, засвоювала моральні норми, загальнолюдські цінності.

Тому в