Цілісність сприймання полягає в тому, що людина, сприймаючи якийсь об'єкт або явище, бачить не суму відчуттів, а їх взаємодію. Наприклад, при зоровій фіксації пістолета актуалізуються його небезпечні властивості, звук, що супроводжує постріл, тощо.

Структурність сприймання полягає у взаємозв'язку та складній організації всіх елементів відчуттів від об'єкта. Зокрема, почувши частину знайомої пісні, ми звичайно прогнозуємо її продовження. Візуальна фіксація злочинця актуалізує у сприйманні перелік його небезпечних якостей.

Константність сприймання – це постійність головних параметрів об'єкта незалежно від його положення у просторі, рухів, інших змін у відчуттях. Наприклад, ми сприймаємо цеглину як завершену геометричну фігуру, незалежно від того, під яким ракурсом ми її бачимо. Обличчя людини, яка знаходиться на віддалі, сприймається як природне, незважаючи на зменшене зорове відчуття. Початки константності знаходяться в життєвому досвіді та умовах розвитку. Зокрема, люди, що постійно живуть у лісовій місцевості або обмеженому просторі, дуже погано оцінюють предмети, які знаходяться на віддалі. Звичайні люди з великої висоти сприймають об'єкти зменшеними, будівники-висотники оцінюють усі розміри та відстані адекватно.

Осмисленість сприймання – це віднесеність сприйнятого об'єкта або явища до певної категорії, класу, типу за допомогою їх узагальнення. Навіть при сприйманні нового предмета людина намагається віднести його до певних знайомих уже типів, відомості про які зберігаються в її свідомості.

Існує така класифікація сприймань:

1. Залежно від аналізатора, який найбільше важить у сприйманні, розрізнюють зорові, слухові, тактильні, температурні та інші сприймання. Проте, враховуючи зазначені характеристики сприймання, його різновиди, залежно від провідного аналізатора, умовні, оскільки ми сприймаємо предмети у взаємодії відчуттів.

2. Залежно від форми руху матерії розрізнюють сприймання часу, простору та руху.

3. Залежно від осмислення, структурування сприйнятого як діяльності розрізнюють цілісне (симультанне) та детальне (сукцесивне) сприймання. За цілісного сприймання формування образу відбувається начебто миттєво, в єдиний момент синтезу відчуттів. За детального ж сприймання структурування образу в цілісний об'єкт відбувається шляхом послідовного підсумовування окремих відчуттів [9, с.78].

Відчуття та сприймання мають важливе значення в реалізації працівником правоохоронних органів професійної пізнавальної діяльності. Вирішення практично будь-якого професійного завдання починається та супроводжується сприйманням дійсності. Розвинене відчуття забезпечує ефективне надходження інформації та перехід до формування образів сприйнятого. Практика доводить, що більшість експертів-криміналістів мають високу чутливість зору, слуху, тактильних відчуттів. Оперативний працівник в екстремальних ситуаціях протиборства зі злочинцем повинен усвідомлювати, структурувати, цілісно охоплювати всю динамічно змінювану ситуацію, на цій основі приймати миттєві рішення. На всіх етапах розслідування сприймання відіграє найактивнішу роль. Деякі слідчі дії (огляд місця події, упізнання) – це практично перцептивна діяльність у чистому вигляді. Разом з тим, необхідно враховувати і певні негативні явища, пов'язані з функціонуванням розглянутих пізнавальних процесів. Це, насамперед, такі.

Адаптація відчуттів та верхній абсолютний поріг чутливості. Так, швидке проникнення з темряви в яскраво освітлене приміщення може порушити сприймання небезпечних дій злочинця або оцінку динаміки розвитку події, сильний вплив звукового подразника викликає не тільки утруднення слуху, а й погіршення зору та нюху за законом взаємодії аналізаторів; довготривале сприймання яскравого кольорового предмета призводить до втоми нервової системи, виникнення сильних послідовних образів, здатних частково засліпити; підвищена чутливість до певних запахів може спричинити сильну алергічну реакцію, пов'язану з утратою свідомості у критичній ситуації.

Динамічні стереотипи сприймання. Ці явища формуються у процесі життєвого та професійного досвіду людини, виникають унаслідок нестійкого сприймання певного кола предметів та явищ, що може викликати появу відповідних стандартних форм реагування на ситуацію. Загалом стереотип сприймання скерований на прискорену оцінку ситуації та дій. Однак можливі і негативні впливи стереотипів сприймання. Стереотип сприймання може формуватись як узагальнений образ певного типу зовнішності злочинця. При контакті (затриманні, допиті, упізнанні) з людиною подібного типу зовнішності працівник підсвідомо може вибрати негативно-агресивну чи звинувачувальну лінію поведінки, обмежуючись лише негативним стереотипом сприймання.

Ілюзії сприймання. Вони виникають при неадекватному сприйманні простору, часу, руху та можуть мати індивідуальні чи ситуативні відмінності. Зокрема, сприймання незнайомого об'єкта в умовах особливого освітлення може породжувати ілюзію злиття з тлом, за якої тло ідентифікується як об'єкт, а об'єкт – як тло. Вертикальні напрями погляду, вертикальні лінії предметів можуть створювати ілюзію більшої довжини, ніж горизонтальні лінії та напрями. Обмежені контуром простори (стіл, коло) суб'єктивно сприймаються у зменшених розмірах, аніж є насправді [9, с.79].

Кожна особистість має індивідуальну метрику простору, часу, руху, згідно з якою ці параметри переоцінюються або недооцінюються. Внаслідок формування ілюзії можна одержати неадекватні свідчення учасників кримінальної справи щодо терміну події, швидкості руху транспорту тощо. У зв'язку з цим рекомендується, щоб кожний працівник передбачав індивідуальний масштаб співвідношення своєї індивідуальної метрики вказаних чинників з реальністю. Це може сприяти, з одного боку, запобіганню можливих помилок щодо особистих ілюзій, з другого – більш критичному ставленню до свідчень інших осіб у кримінальних справах.

У вирішенні цього завдання слід виділити наступні складові: потерпіла неправильно назвала службу, яка є власником автомобіля, марку та колір автомобіля.

Для пояснення психологічної природи помилок потерпілої при всіх названих даних (і можливих, але неназваних) можна виявити наступне.

Виходячи з того, що потерпіла літня жінка опинилася у стресовій ситуації (а реакція на стрес у жінок більш виражена, ніж у чоловіків), можна бачити наступне.

Жінка взагалі не розбирається в марках автомобілів, тобто вона