У потерпілої в результаті стресової ситуації був знижений поріг уважності, коли деталі об’єкта не сприймаються через розсіяність уваги, а в пам’яті зберігаються лише узагальнені ознаки сприйнятого об’єкта. В цьому випадку потерпіла сприйняла тільки загальний тип машини – легковий автомобіль, а деталі (марку автомобіля) назвала довільно.

Потерпіла неправильно назвала службу-власника автомобіля: замість спеціальної медичної служби вона назвала службу швидкої допомоги. Людина похилого віку живе уявленнями про дійсність, які зафіксовані пам’яттю як стереотипи. Тривалий час машини швидкої допомоги були єдиними знаками медичної допомоги, і в пам’яті людини похилого віку сформувався стійкий зв’язок між виїзною медичною службою та машиною, створивши стереотип. Зараз функції медичної допомоги на дому виконують декілька служб, в тому числі й різні спеціальні медичні служби. Потерпіла назвала службу-власника машини за відомою їй асоціацією – медична служба на дому, яка в її пам’яті відклалася як поняття „швидка допомога”;

Що стосується свідчень потерпілої про колір автомобіля, який її збив, то за відсутністю відомостей про час, коли відбулася аварія, про освітленість місця події та ін., а також відомостей про те, як саме постраждала потерпіла) можна побачити наступне.

Адекватність кольорового сприйняття людини залежить від:

наявності або відсутності кольорового порушення при сприйнятті людини;

ступеню освітленості об’єкту, який сприймається.

Кольоровий зір здійснюється слабочуттєвими до світла колбочками, тому, наприклад, у сутінках людина перестає розрізняти кольори. В сутінках змінюється навіть чутливість ока до промінів різної довжини. Максимум чуттєвості в цих умовах зсувається в бік більш коротких хвиль (500 млмікронів).

Ці промені здаються в сутінках більш світлими (явище Пуркіньє). Тому темний відтінок автомобіля міг бути сприйнятий як світлий, якщо автомобільна аварія відбулася у сутінковий час.

Крім того, потерпіла могла бути дальтоніком. У цьому випадку, якщо людина має повну кольорову сліпоту, то всі кольори здаються їй сірими. Якщо людина страждає на часткові порушення кольорового зору, то неправильне визначення кольору пов’язане із значним зниженням чуттєвості до деяких головних кольорових тонів.

Найчастіше зустрічається сліпота на відтінки червоних і зелених кольорів. Це порушення кольорового зору поділяється на два види, перший із яки характеризується скороченням червоного спектру та зниженням чуттєвості до червоного кольору. Найчастіше зустрічається саме сліпота на червоний колір.

Таким чином, можливо, що потерпіла назвала темно-вишневий колір (відтінок червоного) світло-сірим внаслідок порушення кольорового зору, а відтінок кольору (світлий замість темного) названий через слабке освітлення місця події.

Як варіант можна припустити, що зі світлим відтінком автомобіля у жінки асоціюється характер медичної служби (білі халати, як правило, білі або світлі машини швидкої допомоги та ін.).

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Алікіна Н.В. та ін. Психологічна експертиза в слідчій практиці. – К.: Книга, 1993. – 284 с.

Веселуха В. Соціальний і правовий статус неповнолітніх і його вплив на віктимну поведінку // Право України. – 1999. – № 7. – С.93-97.

Ительсон Л.Б. Лекции по общей психологии: Уч. пособие. – Минск: Харвест, 2000. – 896 с.

Моїсеєв Є.М., Джужа О.М. Проблеми кримінальної віктимології. – К., 1998. – 314 с.

Мойсеєва О. Віктимність неповнолітніх як психолого-правова проблема // Право України. – 2000. – № 7. – С.99-100, 116..Ф. Законы преступного мира молодёжи. _________________________________________________________________________________________

Пирожков В.Ф. Законы преступного мира молодёжи. – Тверь: Юркнига, 1994. – 189 с.

Рубинштейн С.Л. Проблемы общей психологии. – М.: Педагогика, 1986. – 416 с.

Юридична психологія. Альбом схем з коментарями. / За заг. ред. Я.Ю. Кондратьєва. – К., 2000.

Юридична психологія: Підручник / За заг. ред. Я.Ю. Кондратьєва.– К.: Ін Юре, 1999. – 352 с.