Говорячи про первинність когнітивного фактора у формуванні депресивного синдрому, A. Beck розуміє первинність не з погляду ведучого етиологічного фактору, а чи готовності схильності до депресивної поведінки. Схильність до депресій виникає в ситуації раннього травмуючого досвіду, що породжує визначені негативні схеми, що по дозволі ситуації переходять у латентний стан для того, щоб пізніше, в аналогічній ситуації актуалізуватися. Строго говорячи, A. Beck описує скоріше особливий тип “депресивної особистості” чи “депресивного реагування”, ніж дійсну ендогенну депресію. Але задача психолога полягає в тому, щоб попередити виникнення депресії, сформувати дитині, яка не може вести повноцінний спосіб життя позитивний образ свого Я та сформувати позитивне відношення до свого образу через “зріле” мислення.

Звичайно, єдино правильного методу психотерапії особистісної дезадаптованості дітей-інвалідів у всіх випадках не існує. Через це психологічна робота має бути комплексною і послідовною.

ВИСНОВКИ

Отже проведене в роботі дослідження проблем дітей-інвалідів у спілкуванні з ровесниками та дорослими дозволяє зробити ряд висновків.

В силу того, що інвалідність накладає певні обмеження на життєдіяльність дитини, спілкування з ровесниками і дорослими є неповноцінним, що призводить до значної дезадаптованості особистості такої дитини.

Аналізуючи причини, що викликають утруднення в спілкуванні дітей інвалідів з ровесниками і дорослими, можна зробити висновок, що частими причинами утруднень спілкування можуть бути: обмеженість досвіду спілкування, об’єктивне обмеження сфери спілкування (дитина інвалід не може повноцінно приймати участь у іграх в дитинстві та колективній діяльності в підлітковому віці, а також індивідуально-психологічні особливості спілкування, що включають інтелектуальні, вольові, особистісні прояви.

Очікування дитини-інваліда негативного результату, до якого приводить спроба контролювати (безнадійність, безпорадність, безсилля), призводить до пасивності і придушення відповідей (клінічно виявляються як пасивність, моторна, вербальна й інтелектуальна загальмованість) таких дітей.

Проведене дослідження виявило значну дезадаптованість у сфері “власного Я” в дітей-інвалідів та значну дезадаптованість особистості в цілому. Таким чином, гіпотезу, щодо того, що значні труднощі дітей- інвалідів зумовлені їх особистісною дезаптованістю, насамперед у сфері власного я можна вважати підтвердженою.

Задача корекційної роботи полягає в тому, щоб попередити виникнення депресії, сформувати в дитині, яка не може вести повноцінний спосіб життя позитивний образ свого Я та сформувати позитивне відношення до свого образу через “зріле” мислення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Андреева Г.М. Социальная психология. – М., Аспект Пресс, 1996. – 248 с.

Байярд Р.Т. Байярд Д. "Ваш беспокойный подросток". Практическое руководство для отчаявшихся родителей- М.Просвещение,1991. – 327 с.

Блум Ф., Лейзерсон А., Хофстедтер Я. Мозг, разум, поведение. М., 1988. – 248 с.

Бодалёв А.А. "Личность и общение": Избранные труды. М, 1983. – 458 с.

Божович Л. И. Личность и её формирование в детском возрасте. - М. Просвещение, 1968. – 244 с.

Болотова А.К., Макарова И.В. Прикладная психология. – М., 2001.- 296 с.

Боринштейн Е. Р., Кавалеров А. А. Личность – её языковые ценностные ориентации. – Одесса, 2001.- 184 с.

Вилюнас В. К. Психология эмоциональных явлений. М. , 1976. – 242 c.

Возрастные и индивидуальные особенности младших подростков / под редакцией Эльконина Д. Б., Драгуновой Т.В.-М. Просвещение, 1967. –222 с.

Добрович А.Б. Воспитателю о психологии и психогигиене общения, М. Просвещение ,1967.- 186 с.

Зиглер Д., Хьелл Л. Теории личности. – Питер, 2000.- 672 с.

Зимняя И.А. Педагогическая психология / Учебное пособие. Ростов на Дону: Издательство "Феникс ",1997. – 448 с.

Казнова Г.В. Взаимосвязь общественно-полезной деятельности и общения подростков // Вопросы психологии. –1983. - №3. - С. 40-45

Клюева Н.В., Касаткина Ю.В. Учим детей общению. Характер, коммуникабелъность. Популярное пособие для родителей и педагогов - Ярославль, Академия развития, 1996.- 204 с.

Козлов Н. И. Формула личности. – Питер, 2000.- 236 с.

Кон И. С. Психология старшеклассника : Пособие для учителя - М. Просвещение. 1980. – 144 с.

Кон И.С. Психология ранней юности. - М. Просвещеиие, 1980. –342 с.

Куликов Л. В. Психология личности в трудах отечественных психологов. – Питер, 2002.- 328 с.

Лабунская В.А. Невербальное поведение. – Ростов-на-Дону, 1979 – 324 с.

Ломов Б.Ф. Общение и социальная регуляция поведения индивида // Психологические проблемы социальной регуляции поведения, - М., 1976. – С.86-104.

Мазур Е. Гештальт-подход при оказании психотерапевтической помощи постра-давшим при землетрясении.-

Миславский Ю. А. Саморегуляция и активность личности в юношеском возрасте. - М., Педагогика, 1991. –138 с.

Мудрик А.В. Общение как фактор воспитания школьников. - М. Педагогика, 1984.- 208 с.

Поварницына Л.А. Психологический анализ трудностей общения. - М. 1987. – 308 с.

Приснякова Л.М. Нестационарная психология / АПН Украины. Ин-т психологии. - К.: Дніпро, 2001. - 256 с.

Психология современного подростка. / Ред. Д.И.Фельдштейна. - М. Педагогика, 1987. –356 с.

Рейковский Я. Экспериментальная психология эмоций. М., 1979. – 392 с.

Тарабрина Н.В., Лазебная Е.О. Синдром посттравматических стрессовых нарушений: современное состояние и проблемы // Психологический журнал.- 1992. - Т. 13. N 2. – С.28-36.

Учителям и родителям о психологии подростка. / Ред. Араканова Т.Г. - М. Высшая школа, 1990. –246 с.

Фельдштейн Д.И. Психологические аспекты изучения современного подростка.// Вопросы психологии. – 1985. - №1. –С.22-34.

Фельдштейн Д.И. Психологические проблемы общественно-полезной деятельности как условие формирования личности подростка // Вопросы психологии. – 1980. -№4.-С.32-38.

Формирование личности в переходный период от подросткового к юношескому возрасту. / Ред. Дубровиной И.В., М. Педагогика,1987. –126 с.

Фрейд З. Печаль и меланхолия // Психология эмоций. М., 1982. - С. 205.

Фрейд З. Психология бессознательного. – СПб.: Питер, 2003. – 400 с.

Фурман А. Психодіагностика особистісної адаптованості. — Т.: Екон. думка, 2000. — 198 с.

Цимбалюк І.М. Психологія: Навч. посібн. – К.: Професіонал, 2004. – 243