Інші люди при сильному психічному потрясінні на якийсь час втрачають звичайний спокій і працездатність. У третіх виникає значний розлад нервової системи.

Хронічні психічні травми викликаються тривалими внутрішніми переживаннями при особливому складі нервової системи людини. Внутрішні конфлікти можуть виникнути через протиріччя між бажаннями і здібностями, через почуття провини за допущену помилку або зроблений злочин, через невиконаний борг.

Розглядаючи аспекти психічних травм не можна не згадати про пагубний вплив на психіку людей діяльності різних псевдорелігійних сект і проповідників, парапсихологічних і відверто окультних шкіл, якими заповнені останнім часом практично всі слов'янські країни Центральної і Східної Європи.

Висновок

Матеріальне і соціальне середовище зі своєю розмаїтістю і постійними змінами відбиваються на стані нервових кліток; у свою чергу, зміст психічних процесів впливає на нервову систему в цілому, змінюючи її працездатність. Практично усі фактори соціального середовища впливають на стан людини: одні - позитивно, інші - негативно.

З одного боку, психічний стан людини залежить від багатьох біологічних факторів, що впливають на його нервову систему як на матеріальну частину організму.

З іншого боку, психічний стан людини залежить від соціального середовища і здатності мозку її відбивати.

Біологічні фактори, що визначають особливості людського життя, так тісно переплетені із соціальними, що їх часом важко розділити.

На формування організму людини впливають не тільки температура, їжа, склад повітря, мікроби, отрути, -і але і стресові ситуації, зміст і якості яких визначаються багатьма соціальними факторами. На рівень психічної діяльності і на формування психічного здоров'я впливає не тільки стан мозку як матеріального органа, але також зміст і характер самих психічних процесів. А психічні процеси тісно пов'язані із соціальним буттям особистості.

Психіка за своїм змістом є відображенням середовища, що оточує людину. Сприйняття, представлення, мислення, які супроводжують почуття відбивають відношення індивіда до об’єкта пізнання. Усі явища, які з погляду людини корисні, викликають у неї позитивні почуття: задоволення, радість, захопленість, спокій тощо. Явища, що заважають задоволенню людських потреб, викликають негативні почуття й емоції - озлоблення, сум, ненависть, страх, розпач тощо. В залежності від сили і соціальної значимості факторів, що викликають прояв цих почуттів, самі почуття по своїй інтенсивності можуть бути різними.

Література

Ананьев Б. Г. Человек как предмет познания. - Л.: ЛГУ, 1969.

Арсеньев А. С. Размышления о работе С. Л. Рубинштейна "Человек и мир". //Вопросы философии. - 1993. - №5.

Годфруа Ж. Что такое психология.: В 2 т. - Т. 1, М.: Мир, 1992.

Гордеева Н. Д., Зинченко В. П. Функциональная структура действия. - М.: МГУ, 1982.

Запорожец А. В. Избранные психологические труды. - Т. 1, М., 1989.

Котов И. Психическое здоровье народа как проблема церкви и государства. Институт современных знаний, Минск - http://www.pms.orthodoxy.ru/library/0027.htm

Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность. - М.: МГУ, 1975.

Леонтьев А. Н. Избранные психологические труды : В 2-х т. - Т. 1, М.: Периодика, 1983.

Леонтьев А. Н. Проблема деятельности в психологии. //Вопросы философии. - 1972. - Т.9, 12.

Леонтьев А. Н. Системный анализ в психологии. //Психологический журнал. - 1991. - № 4.

Смирнов С. Д. Общепсихологическая теория деятельности: перспективы и ограничения. //Вопросы психологии. - 1993. - № 4.