громадськості на найбільш одіозні сторони їхньої діяльності. Найчастіше вони ласі на сенсації, прагнуть "підірвати бомбу", розкриваючи одночасно корупцію, посадові зловживання, обман виборців і падіння політичної моралі в коридорах влади.
Багато хто з цих видань задають тон у публічних дискусіях і суперечках, доводять найбільш актуальні проблеми і теми, скандали й афери до громадськості.
Необхідно відзначити і те, що, апелюючи до таких почуттєвих, ірраціональних, емоційно-вольових компонентів суспільної свідомості, як почуття любові до батьківщини, націоналістичні і патріотичні настрої і т.д., ЗМІ здатні мобілізувати підтримку значних шарів населення тих чи інших акцій правлячих чи кіл окремих зацікавлених груп. Як правило, у подібних випадках зміни в масовій свідомості носять короткочасний характер і по завершенні пропагандистської кампанії по даному конкретному приводі всі, як говориться, повертається на кола своя. Ця особливість функціонування ЗМІ особливо чітко виявляється у виборчому процесі, під час виборчих кампаній.
Як показують результати багатьох соціологічних і соціально-психологічних досліджень, постійні повідомлення ЗМІ про явища і події, що відхиляються від загальноприйнятих у суспільстві норм, подавані, як правило, сенсаційно, породжують у читачів, слухачів, глядачів занепокоєння і страх перед порушенням звичного світобудови, звичного плину життя, страх за своє місце в суспільстві, за своє майбутнє і т.д. У той же час факти свідчать про те, що в людей, що занадто часто прибігають до послуг ЗМІ, більш легко виробляються негативні установки про навколишній світ.
Про це ж свідчить безпрецедентне розширення масштабів так званих "електронних церков", де різні церкви використовують радіо і телебачення як своєрідний амвон для проповіді своїх поглядів. Використовуючи новітні досягнення науково-технічного прогресу, залучаючи першокласних фахівців з аудіовізуальної, електронної і комп'ютерної техніки, консультантів по створенню найбільш привабливому іміджу і аранжуванню передач, ці "електронні церкви" стали могутнім засобом впливу на суспільну свідомість. Апелюючи до багатомільйонних аудиторій і вибиваючи з них найчастіше значні кошти, вони перетворилися в звичайні ділові корпорації з оборотами в десятки і навіть сотні мільйонів доларів. Більш того, ряд найбільш відомих "електронних священиків", чи "телепроповідників", особливо в США (наприклад, Дж. Фолуелл, Б. Грехем і ін.), придбали настільки великий вплив на громадськість, що з їх думкою змушені вважатися вищі державні діячі. Показово, що телепроповідник П. Робертсон на президентських виборах 1992 р. був одним із претендентів на висування кандидатом на посаду президента США від республіканської партії.
4. ВИЗНАЧЕННЯ ПСИХОЛОГО-ПОЛІТИЧНИХ МАСОВИХ ЯВИЩ
Політичні масовидні явища звичайно зв'язуються тільки з юрбою чи мітингом. Але коли людина виходить з юрби, повертається з мітингу в родину, в аудиторію, у колектив, вона змінює властивості людини політичної: свої оцінки влади, відношення до влади, взаємодія з владою. Щораз, переміщаючись в нове суспільне середовище, вона змінює свої психолого-політичні особливості Психологія масової політичної свідомості та поведінки / В.О. Васютинський (відп.ред.). — К. : Док-К, 1997. — 163с. . Політичне поводження людини цілком визначається тим суспільним середовищем, у якому вона знаходиться в момент політичної дії (висловлень, учинків, думок і т.п.). Кожне масовидне явище розвивається на основі свого, домінуючого психологічного параметра: одне масовидне явище - юрба - визначається впливом емоцій, інше - аудиторія - поєднується процесом розуміння проблеми, третє - партія - будується на основі спрямованості її членів і т.д. Поводження кожного масовидного явища може бути як конструктивним, мирним, творчим, так і, навпроти, деструктивним, агресивним, руйнівним Назаретян А. П.. Агрессивная толпа, массовая паника, слухи. Лекции по социальной и политической психологии: Учеб. пособие для студ. вузов, обучающихся по направлению и спец. психологии. — М.... : Питер, 2003. — 190с.. Наприклад, якщо збори рада, родина чи парламент справляються зі своїми політичними функціями, то і людина - їхній член демонструє відповідні психологічні якості: дисциплінованість, розумність, доброзичливість, респектабельність. А якщо за якимись причинами це не вдається, те масовидне явище регресує до деструктивних і агресивних дій. Тоді і люди, "які наповнюють" регресуюче масовидне явище, регресують разом з ним.
Це означає, що масовидне психолого-політичне явище - будь-яка сукупність людей, якщо воно має з людиною психологічні зв'язки національного, професійного, територіального, соціального й іншого характеру, відповідно до якої вона змінює форму, стиль, експресію, зміст, характер свого політичного поводження, тобто свої психолого-політичні особливості. Для об'єднання людям не обов'язково знаходитися в одному місці, в один час, займатися однією справою і приймати усвідомлене рішення про "вступ" у масовидне явище; людей мимоволі поєднують у те чи інше масовидне явище поза територією, часу, психолого-політичні стани, викликувані діями політичної влади.
Суспільне середовище, політичне суспільство являє собою строгу цілісну систему масовидних явищ психолого-політичного характеру, що складає з 16 об'єднань людей. Класифікація цих явищ дозволяє швидко і точно ідентифікувати кожен їхній тип і прогнозувати політичне поводження його членів.
Команда (психологія політичної волі)
Уряд (психологія політичного мислення)
Армія (психологія політичного афекту)
Колектив (психологія політичних стереотипів)
Парламент (психологія політичної мови)
Рада (психологія політичних представлень)
Нація (психологія політичної пам'яті)
Збори (психологія політичного сприйняття)
Юрба (психологія політичних пристрастей)
Родина (психологія політичних переживань)
Населення (психологія політичних почуттів)
Мітинг (психологія політичного настрою)
Партія (психологія політичного виховання)
Аудиторія (психологія політичного навчання)
Мала група (психологія політичного зараження)
Публіка (психологія політичного наслідування)
Для класифікації використовується система ознак, що є присутніми в одних угрупованнях і відсутні в інші. Об'єднання мають узагальнюючі характеристики:
1, 2, 3, 4 - виконавці політики, об'єднані єдиною життєвою позицією - відношенням до праці. Їхня участь у політику в основному описується як політична праця .
5, 6, 7, 8 - творці політики, що поєднуються на основі загальної картини світу. Саме в