9, 10, 11, 12 – масовидні явища, що підкоряються політиці, що об'єдналися на основі загального способу життя. Люди, які стали членами цих масовидних явищ, можуть виявляти тільки більшу чи меншу політичну активність;

Якщо сполучити два параметри: форми участі (прийнятні і неприйнятні) і ступінь активності (активне - пасивне) можна одержати чотири типи політичної участі, що представлені табл.4.1.

Таблиця 4.1

Форми політичної участі

Форма участі | Прийнятна | Неприйнятна

Активна участь | - передвиборна активність;

- участь у виборних органах;

- лобістська діяльність;

- організаційна діяльність;

(участь у політичних партіях і організаціях);

- участь у політичних демонстраціях і інших політичних акціях | - насильство;

- підкуп посадових осіб;

- дезорганізація

Пасивна участь | - участь у голосуванні;

- покора закону | - зневага до закону;

- порушення закону

13, 14, 15, 16 – масовидні явища, які розповсюджують політику, зв'язані єдиним світоглядом. Члени цих масовидних явищ виконують основний обсяг політичної роботи.

Залежно від того до якого масовидного явища належить індивід, буде змінюватися і його політична поведінка.

Політична поведінка (діяльність) - це сукупність реакцій соціальних суб'єктів (соціальних спільностей, груп, особистостей і т.п.) на діяльність політичної системи. Політичну поведінку можна підрозділити на політичну участь і абсентеїзм.

Політична участь - це вплив громадян на функціонування політичної системи, формування політичних інститутів і процес вироблення політичних рішень. До політичної участі можна віднести дії по делегуванню повноважень (електоральна поведінка); активістську діяльність, спрямовану на підтримку кандидатів і партій у виборчих кампаніях; відвідування мітингів і участь у демонстраціях; участь у діяльності партій і груп інтересів. Найбільш докладну класифікацію типів політичної участі запропонував англійський вчений А. Марш. Його позиція може бути представлена табл.4.1.

Таблиця 4.1

Класифікація типів політичної участі по А.Маршу Шестопал Е.Б. Очерки по политической психологии. М., 1990. - С.29

Ортодоксальна політична поведінка | Неортодоксальна політична поведінка, політична і групова непокора | Політичні злочини

Звичайна політика, голосування лобі, групи формальних інтересів | Петиції, гасла, законні демонстрації | Бойкоти | Неофіційні страйки, страйки орендарів | Незаконні демонстрації, захоплення приміщень, ушкодження власності, насильство | Захоплення заручників, саботаж, партизанські дії, убивства, революції, війни, розкрадання

Політичній участі протистоїть такий тип політичного поводження як абсентеїзм. Під абсентеїзмом розуміється відхилення від участі в політичному житті (у голосуванні, виборчих кампаніях, акціях протесту, діяльності партій, груп інтересів і т.п.), втрата інтересу до політики і політичних норм, тобто політична апатія. Абсентеїстський тип поведінки існує в будь-якім суспільстві, однак його ріст, так само як і частки апатичних людей, свідчить про серйозну кризу легітимності політичної системи, глибоку кризу її норм і цінностей.

До причин, що обумовлюють абсентеїзм, відносяться: домінування в особистості норм субкультури при майже повному витисненні загальноприйнятих норм культури. У результаті особистість сприймає світ, що знаходиться за рамками “своєї” субкультури як далекий і/чи ілюзорний. Високий ступінь задоволення особистих інтересів може також вести до втрати інтересу до політики. З погляду деяких політологів, здатність особистості самостійно справлятися зі своїми проблемами, приватно відстоювати свої інтереси може породжувати відчуття непотрібності політики, і, навпаки, погроза власним інтересам з боку більш могутніх груп, породжує прагнення звернутися до політики як кошту відстоювання і захисту своїх інтересів. На політичну апатію може впливати почуття власної безпорадності перед особою складних проблем, недовіра до політичних інститутів, відчуття неможливості хоч якось уплинути на процес вироблення і прийняття рішень. Абсентеїзм може бути обумовлений розпадом групових норм, втратою особистістю почуття приналежності до якої-небудь соціальної групи, а, отже цілей і цінностей соціального життя, а також відсутністю представлень про зв'язок політики з приватним життям. Абсентеїзм у більшому ступені спостерігається в молоді, представників різних субкультур, осіб з низьким рівнем утворення.

У сучасній Україні частка політично апатичних людей у складі населення досить велика Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина Української держави: Матер. Другої всеукраїнської наук. конф., 13-14 листопада 1997 року / Інститут соціальної та політичної психології АПН України / М.М. Слюсаревський (ред.кол.). — К. : ДОК-К, 1997. — 400с.. Це обумовлено кризою масової свідомості, конфліктом цінностей, відчуженням більшості населення від влади і недовірою до неї, політико-правовим нігілізмом і збереженням стійкої віри в чудесне пришестя великого харизматичного лідера. На абсентеїзм визначеної частини суспільства значний вплив зробила катастрофа міфу про якнайшвидше входження в коло високорозвинених країн і чекання економічного чуда.

Крім цього, кожне масовидне явище має подібні риси з деякими іншими масовидними явищами, що знаходяться в інших групах:

1, 5, 9, 13 - об'єднання людей по ознаці політичної цілеспрямованості і толерантності до негативних проксичних психічних станів; схильні до співучасті в політичних діях;

2, 6, 10, 14 - об'єднання людей, чуттєвих до цілеполягання політики, що мають розвиті гуманітарні психічні стани; прагнуть до свідомої політичної діяльності;

3, 7, 11, 15 - об'єднання людей, що наполягають на доцільності політики; володіють розвитими емоційними станами; виявляються мимоволі співпричетними до політичних дій;

4, 8, 12, 16 - об'єднання людей, що мають чітку політичну цілеспрямованість; звичайно зв'язані спільною політичною роботою.

Коротка психолого-політична характеристика кожного масовидного явища дозволяє виділяти особливості політичного поводження нього людей, що входять до нього (відомі об'єднання людей визначаються і характеризуються далі як психолого-політичні масовидні явища).

5. ХАРАКТЕРИСТИКА МАСОВИХ ЯВИЩ, ЯК ВИКОНАВЦІВ ПОЛІТИЧНИХ РІШЕНЬ

Політика не робиться однією людиною, хоча роль особистості в історії неприпустимо применшувати. Успіх політичних проектів, реформ досягається тільки в складі групи однодумців, здатних працювати на межі своїх можливостей стільки часу, скільки буде