Наявність несуперечностей у показаннях свідка, потерпілого, обвинувачуваного засвідчує недоброякісність цих показань, і тому такі показання не можуть бути взяті за основу обвинувачування.

У відповідності до закону несуперечності у судовій справі за одним і тим же фактом не може бути двох протилежних висновків експертизи. Наявність несуперечностей у висновках експертів виключає можливість визнати їх достовірними доказами. У кримінальних справах із використанням побіжних доказів версія у справі може бути визнана обґрунтованою лише за тієї умови, коли буде доведена хибність усіх інших можливих версій, які її заперечують.

3. Задачі.

1. Визначте тип відношення між поняттями і зобразіть його за допомогою колових схем: водій автомобіля, свідок події, винуватець події.

Перше поняття – “водій автомобіля” може бути непорівняним з іншими двома, але може бути з ними у відношенні перехрещування чи тотожності, якщо саме “водій автомобіля” є свідком чи винуватцем.

Поняття “свідок події” і “винуватець події” є підпорядкованими до поняття “подія”, а між собою в них немає загальних елементів, хоча винуватця події можна деякою мірою вважати її свідком.

2. Дати аналіз дефініції (визначити чи правильна вона, коли ні, то яке правило порушено): логіка – наука про закони правильного мислення.

Логіка (від греч. logos - слово, поняття, міркування, розум), або: формальна логіка, - наука про закони й операції правильного мислення. Ця дефініція розкриває сутність поняття – логіка і відмежує його від інших понять.

Суб’єктом в цьому судженні є поняття “логіка”, предикатом – “наука про закони правильного мислення”. Зв’язка виражена тире, що замінює слово “визнається”.

Таким чином, ця дефініція є правильною.

3. Дати аналіз поділу (визначити чи є він правильним, коли ні – то яке правило порушено): складні судження поділяються на судження кон’юнкції, диз’юнкції, імплікації, еквіваленції та заперечення.

Як відомо, щоб не припускатися логічних помилок при здійсненні поділу, треба керуватися відповідними правилами.

1. Поділ понять повинен здійснюватися за однією основою.

2. Поділ повинен бути співмірним, тобто сума обсягів членів поділу має дорівнювати обсягові поділюваного поняття.

3. Члени поділу повинні виключати один одного, тобто не мати спільних елементів.

4. Поділ повинен бути безперервним (поступовим), тобто члени поділу мають бути поняттями одного порядку загальності.

Так як жодне з цих правил поділу при висловлюванні цього судження не було порушено, поділ є правильним.

4. Проаналізувати судження (визначити його вид та структуру): церковні шлюби укладаються в церкві за релігійними обрядами. Записати судження, яке суперечить даному.

Шлюб укладений в церкві

Шлюб укладений за релігійними обрядами.

Шлюб є церковним, коли він: 1) укладений в церкві і 2) за релігійними обрядами. Це безумовне судження єднального виду. Кон’юктивне судження, яке суперечить даному тоді буде мати вигляд: Нецерковні шлюби укладаються або не в церкві, або не за релігійними обрядами.

Тобто для того, щоб перше кон’юктивне судження стало суперечним собі, необхідно, щоб або одна, або всі частини судження були хибними.

5. Формалізувати судження: “Або М. і П. обидва брали участь у вчиненні цього злочину, або обидва непричетні до нього”.

Формула судження буде мати вигляд: А V В, тобто це диз’юнктивне судження: М. і П. скоїли злочин або М. і П. – не скоювали злочин.

6. Встановити дотримання основних принципів правильного мислення у міркуванні:

якщо суддя потерпілий, то він не має права вести справу.

В цьому судженні не деталізовано, в першому висловлюванні, яку саме справу має вести суддя – будь-яку, або саме ту, де він – потерпілий.

Тому виходячи з цих двох висловлювань не можна правильно побудувати умовивід. Щоб це зробити, міркування повинно прийняти вигляд:

Якщо суддя потерпілий, то він не має права вести справу, де він потерпілий.

Цей умовивід дає право вести судді Ф. будь-які справи, крім тієї, де він потерпілий.

7. За допомогою таблиць істинності визначити, чи є логічним законом така формула: А V В = ((А V В) Л ()).

Побудуємо таблицю істинності: |

А | В | А V В | (А V В) Л ()

1 | І | І | І | Х | Х | Х | Х

2 | І | Х | І | Х | І | І | І

3 | Х | І | І | І | Х | І | І

4 | Х | Х | Х | І | І | І | Х

Порівнюючи ліву і праву частині виразу, можна побачити їх нерівність. Тобто за допомогою таблиці істинності можна стверджувати, що формула А V В = ((А V В) Л ()) не є логічним законом.

8. Наведіть приклад ІІ фігури простого категоричного силогізму. Вкажіть його терміни і модус.

Залежно від місця середнього терміна розрізняють чотири фігури силогізму.

Другою називають таку фігуру силогізму, в якій середній термін займає місце предиката і в більшому, і в меншому засновках.

Схема другої фігури:

Р | М

S | М

Правила другої фігури

1. Один із засновків має бути заперечним.

2. Більший засновок має бути загальним.

Перше правило другої фігури є наслідком вимоги правила щодо середнього терміна, згідно з яким середній термін повинен бути розподіленим принаймні в одному із засновків.

У силогізмі другої фігури середній термін, як зазначалося, займає місце предиката в обох засновках, а отже, може бути розподіленим лише за умови, що засновки в цьому силогізмі будуть заперечними. Оскільки ж з двох заперечних суджень