Головна мета контролю як дидактичного засобу управління навчанням — забезпечення його ефективності приведенням до системи знань, умінь, навичок учнів, самостійного застосування здобутих знань на практиці, стимулювання навчальної діяльності учнів, формування у них прагнення до самоосвіти.

Контроль знань складається з: перевірки — ви явлення рівня знань, умінь та навичок; оцінки — вимірювання рівня знань, умінь і навичок; обліку — фіксування результатів у вигляді оцінок у класному журналі щоденнику учня, відомостях. За допомогою контролю ї процесі навчання розв'язують низку завдань: виявленню готовності учнів до сприйняття, усвідомлення і засвоєння нових знань; отримання інформації про характер самостійної роботи у процесі навчання; визначення ефективності організаційних форм, методів і засобів навчання; виявлення ступеня правильності, обсягу і глибини засвоєних учнями знань, умінь та навичок. Ці та інші зав дання визначають зміст контролю, який змінюється із зміною дидактичних завдань.

Контроль виконує такі функції:

а) освітню

б) виховну, яка виходить з того, що очікування перевірки спонукає учня регулярно готувати уроки.

в) роз-виваючу — в процесі навчання в учнів розвивається ло-гічне мислення, зокрема вміння аналізу і синтезу, порів-няння і узагальнення, абстрагування і конкретизації, класифікації та систематизації, мислительна діяльність, мовлення, пам'ять, уява, увага; г) діагностичну — у про-цесі контролю виявляють успіхи та недоліки в знаннях, уміннях і навичках учнів, встановлюють причини і шляхи їх усунення, визначають заходи, спрямовані на поліпшен-ня успішності;

ґ) стимулюючу — схвалення успіхів учня сприяє розвитку в нього спонукальних мотивів до нав-чання;

д) оцінювальну — об'єктивна оцінка знань, умінь і навичок учнів сприяє кращому навчанню;

е) управлінсь-ку — на основі контролю визначається стан успішності учнів, що дає змогу запобігти неуспішності або подола-ти її.

За місцем у навчальному процесі розрізняють попе-редній, поточний, періодичний, підсумковий види кон-тролю.

Попередній контроль здійснюють переважно з діаг-ностичною метою перед вивченням нової теми або на по-чатку уроку, чверті для з'ясування загального рівня під-готовки учнів з предмета, щоб намітити організацію їх навчально-пізнавальної діяльності,

Поточний контроль використовують у повсякденній навчальній роботі. Він полягає в систематичному спо-стереженні вчителя за навчальною діяльністю учнів на уроці. Мета такого контролю — отримання оперативних даних про рівень знань учнів і якість навчальної робо-ти на уроці та вирішення завдань управління навчальним процесом.

Періодичний (тематичний) контроль передбачає ви-явлення й оцінку знань та умінь учнів, засвоєних на кіль-кох попередніх уроках, з метою визначення, наскільки успішно вони володіють системою знань, чи відповіда-ють ці знання програмі. Різновидом періодичного е те-матичний контроль, що полягає у перевірці та оціню-ванні знань учнів з кожної теми і спрямований на те, щоб кожен учень належно засвоїв кожну тему. Така сис-тема дає змогу усунути елементи випадковості при ви-веденні підсумкових оцінок, що трапляється, коли вчи-тель орієнтується лише на поточний контроль.

Підсумковий контроль має на меті перевірку рівня засвоєння знань і вмінь учнів за триваліший період нав-чання: чверть, півріччя, рік або завершення курсу нав-чання (заключний контроль). Він спрямований на ви-явлення системи і структури знань учнів. Основна форма підсумкового контролю — заліки та іспити.

Ефективність контролю залежить від його організації: часу проведення контрольних занять, їх частоти й по-слідовності; характеру й форм самостійної роботи учнів (індивідуальна, групова, фронтальна); використання ди-дактичних і технічних засобів навчання; поєднання ме-тодів контролю і самоконтролю (усна, письмова, графіч-на, практична, тестова, програмована перевірка); фіксу-вання й оформлення даних контролю процесу навчання.

Ефективність контролю забезпечується дотриманням певних вимог, серед яких:

-Індивідуальний характер контролю успішності

-Систематичність контролю:

-Достатня кількість даних для оцінки:

-Дотримання об'єктивності під час оцінювання знань:

-Єдність вимог до оцінювання знань

-Оптимізація контролю успішності

-Гласність контролю

-.Всебічність контролю

-Тематична спрямованість контролю

-Дотримання етичних норм.

Використана література

-.МясоїдП.А “Загальна психологія” – К.,2001

-Основи педагогіки та психології - К., 1999

-Вилонос В.К. Психология эмоциональных явлений – М.,1976

-Никифоров А. Эмоции в нашей жизни – М., 1981

-Фіцула М. Педагогіка.-К., 2000