Курсова робота

Морально-психологічний клімат сім’ї та його вплив на формування особистості дитини

План

Вступ

Сім’я - необхідна складова соціальної структури цивілізованого суспільства, що історично змінюється явище. Вона функціонує як інститут відтворення людини і його виховань, є тим суспільним утворенням, у якому індивід одержує перший досвід організації життєдіяльності в основних її проявах - у продуктивній діяльності і побуті. У родині здобуваються навички спілкування і повсякденного поводження, уроки майбутнього сімейного життя, представлення про життєвих цілях і цінностях, прилучаються до норм і еталонів культури. У цьому і складається призначення родини.

Особливо актуальним це є для підлітків, адже саме в підлітковому віці, коли найінтенсивніше відбувається розвиток самосвідомості, батьківське ставлення набуває вирішального значення для становлення і закріплення образу “Я”. Цей образ і ставлення до себе формується під впливом того образу, що склався у батьків.

Актуальність теми. Важливість розгляду проблеми впливу сім’ї на особистість дитини зумовлена тим, від того, як батьки сприймають і розуміють дитину, її потреби, інтереси, психологічні стани та переживання, а, отже, відповідно і взаємодіють з нею, залежить сприймання і оцінка дитиною, а потім підлітком себе, формування позитивного чи негативного образу “Я”, прийняття чи неприйняття своєї особистості. Батьківські установки щодо дітей впливають на усвідомлення ними мотивів своєї поведінки і діяльності, формування цінностей і ідеалів, вироблення оцінок і самооцінок, за якими діти оцінюють себе і людей, що їх оточують. Усе це позначається на формуванні особистості дітей.

Стреси і психологічні перевантаження - найгостріші проблеми XXІ в. У таких ситуаціях саме родина - джерело психологічної підтримки. Дослідження виявляють непідготовленість зростаючої людини до вимог сучасного життя, невміння створити сприятливі умови для становлення власної особистості і власної родини. Саме цим обумовлена потреба членів суспільства в психологічному та соціально-педагогічному захисті й у фахівцях, здатних вести роботу з сім’ями з різним укладом життя. Професіонали повинні знайти шляху надавати підтримку родині, сприяти підвищенню психолого-педагогічної культури, захистити інтереси дитини, гуманізувати середовище. Вищесказане і зумовлює актуальність обраної теми.

Ступінь розробленості теми. Проблема впливу сім’ї на окремі аспекти формування особистості дитини досліджувалася в роботах закордонних і вітчизняних фахівців.

Зокрема, у роботах закордонних фахівців Д.Добсона, Р. і Дж.Байярд, Э.ЛЕ Шан, Н. Пезешкіана, В. Сатир, Б.Спока, М.Раттера, А. Фромма, Ю.Хямяляйнен знаходимо звертання до таких питань, як виховні функції батьків; вплив на розвиток дитини внутрішньої атмосфери, способу життя родини; залежність методів виховання від цілей і устремлінь батьків;форми передачі знань батькам; позитивна сімейна психотерапія.

Наприклад, у книзі "Ваш неспокійний підліток" (Р. Байярд і Дж.Байярд), яка є практичним посібником з психології сімейного виховання, міститься система практичних рекомендацій і вправ для подолання стереотипів старого мислення у відношенні виховання і твердження нового підходу, співзвучного вищевикладеному. У "Абетці для батьків" (А.Фромм) дається безліч корисних відомостей, порад і міркувань. У книзі "Коли ваша дитина зводить з розуму" (Э.ЛЕ Шан) містяться аналіз типових конфліктних ситуацій, що виникають у родині, і пошук висновків, основаной на розумінні й інтерпретації поводження маленької людини як наслідку її емоційного поводження.

Окремі аспекти цієї проблеми впливу сім’ї на формування особистості дитини розкриті в роботах В.А.Горшкова, І.І.Друкарова, Д.Г.Ельконіна, Р.М.Капралової, А.М.Сазонової, А.І.Ушатікової, А.В.Фурмана.

На думку Л.І.Анциферової сім’ї належить ціла палітра властивих їй стимуляторів психосоціального розвитку дитини, найважливіші з яких - інтенсивність та багатство спілкування з дорослими, інтимні та стійкі емоційні контакти з постійними особами (батько, мати, ін. члени сім’ї), батьківська любов і турбота. Це природні стимулятори, що найбільш повно відповідають потребам розвитку дитини, її емоційного світу і культури, багатого спектру вищих людських почуттів.

Р.М.Капралова описала, зокрема, дітей , що росли при гострому дефіциті спілкування з дорослими і повній відсутності педагогічної і виховної роботи. Рівень соціального розвитку таких дітей виявився вкрай низьким, що знаходимо у вираженні відсутності уваги і інтересу до дорослих, апатичності, пасивному ставленні до оточуючих.

Про важливість материнської любові і турботи свідчать також дослідження, проведенні у Франції під керівництвом Рудинеско-Обрі (1956) і М.Майергоффом (1961) в Швейцарії і інших країнах. Відсутність материнської турботи приводить до психічної депривації, з якою пов’язане відхилення в розвитку.

Дослідження Р.М.Капралової і А.І.Ушатікова показали, що сімейні відносини мають значний вплив на вольовий розвиток у підлітковому віці. В умовах затяжних конфліктів в сім’ї морально-вольова сфера дитини травмується. В таких сім’ях було виявлено всього 13% учнів з позитивно направленою і відносно розвинутою волею. За результатами отриманими В.А.Горшковим у 89,4% підлітків в сім’ях з дезорганізованими стосунками зафіксовано почуття страху, відсутність навиків культури спілкування, спостерігається озлобленість, протиріччя інтересів, у 58,7% респондентів - сором за батьків і т.д. Аналізуючи мотивацію навчання, показники успішності, слід відмітити, що 57,6% підлітків із цих сімей систематично порушують дисципліну в школі, 63% - другорічники, 91,7% - не проявляють стійкого інтересу до навчання та суспільної діяльності.

За даними Л.М.Сазонової, неблагополучна сім’я негативно впливає не тільки на пізнавальну діяльність, але і на мовний розвиток дитини.

Встановлена також закономірність, відповідно якій діти, виховані в конфліктній сім’ї, виявляються погано підготовленими до подружнього життя. І.І.Друкаров вказує, що постійні конфлікти між батьками стають причиною дитячої злочинності, а згідно даних, до 70-75% малолітніх злочинців росли в конфліктних сім’ях.

За даними А.Ю.Тавіта, конфліктні відносини між батьками створюють умови для ранніх сексуальних стосунків. Таким чином, патологія сімейних відносин проектує надзвичайно широкий спектр аномалій.

Як бачимо, дослідження в основному торкаються впливу подружніх стосунків на окремі аспекти особистісного розвитку дитини.