Тому метою даної роботи є дослідження морально-психологічного клімату сім’ї на процес формування особистості.

Завдання, які вирішувалися в даній роботі, наступні:

Проаналізувати особливості сім’ї як об’єкта і суб’єкта соціальної психології та педагогіці;

Сформулювати поняття психолого-педагогічна культура сім’ї, як найважливішої складової морально-психологічного клімату, яка забезпечує ефективність виховної функції сім’ї;

Дослідити вплив морально-психологічного клімату сім’ї на формування особистості дитини.

Об’єктом даної роботи являється процес формування особистості.

Предметом дослідження є сукупність внутрішньосімейних зв’язків, які впливають на формування особистості дитини.

Гіпотеза, яка висувалася в процесі виконання роботи полягає в наступному: морально-психологічний клімат сім’ї, зокрема психолого-педагогічна культура впливає на розвиток особистості дитини.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВПЛИВУ СІМ’Ї НА ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ ДИТИНИ

1.1. Сім’я як об’єкт і суб’єкт в соціальній психології та педагогіці

Труднощі розгляду соціально-психологічної специфіки функціонування сім’ї обумовлені, з одного боку, "прикордонним" статусом соціальної та сімейної психології, з іншого боку - особливостями самого об'єкта аналізу. Сім’я одночасно є і соціально-психологічною спільністю - малою групою, члени якої зв'язані шлюбними чи родинними відносинами, спільністю побуту і взаємною моральною відповідальністю, і соціальним інститутом - історично конкретною системою взаємин між чоловіками, батьками і дітьми, соціальна необхідність якої обумовлена потребою суспільства у фізіологічному і духовному відтворенні населення.

Немаловажною обставиною є і міждисциплінарний характер багатьох досліджень сім’ї. Психологія сім’ї і шлюбу як міждисциплінарний напрямок психології включає дослідження в області соціології, економіки, етнографії, історії, юриспруденції, демографії й ін.

Філософія розглядає родину з погляду змісту, призначення, сутності, життєвих ідеалів, любові, щастя, радості повноцінного існування [5].

Соціологія зосереджує увагу на аналізі сім’ї як суспільному інституті, заснованому на шлюбі і виконуючому в суспільстві визначені функції, досліджує причини нестабільності шлюбів і шукає шляху зміцнення сім’ї [1, 48].

Медицина займається питаннями охорони дитинства, материнства, планування сім’ї.

Правознавство досліджує брачно-сімейні відносини як об'єкт права [4, 47].

Економіка вивчає господарську сторону життя сім’ї [13, 17].

Демографія розглядає родину з погляду відтворюваності поколінь, вивчає не окремі сім’ї, а їхню сукупність, не окремих людей, а покоління в цілому. Ця наука досліджує також демографічний розвиток сім’ї, тобто всі зміни, що мають значення для відтворення населення [13].

Психологія охоплює комплекс питань про виховання майбутніх батьків, половому дозріванні, формуванні і розвитку дітоцентричності, сімейному благополуччі, передбрачному залицянні і мотивації шлюбного вибору, любові, сумісності і взаємній адаптації, взаєминах у родині, спілкуванні, стилях сімейного виховання і їхньої корекції, конфліктах учителя з батьками [3, 7, 8, 12, 14].

Педагогіка досліджує виховний потенціал сім’ї, загальні основи і специфіку сімейного виховання, родину як виховний колектив, шляхи підвищення педагогічної культури батьків [2, 6].

Розглянемо основні характеристики сім’ї як об’єкта вивчення психології і педагогіки. Важливе значення як у психології так і в педагогіці має типологія сімей.

Говорячи про родину як малу групу, необхідно насамперед звернути увагу на питання про її кількісний склад партнерів (структуру), що лежить в основі переважної більшості типологій родин і яка схематично наведена на рис.1.1.

Рис.1.1. Типологія сім’ї по кількісному складу партнерів Адаптовано автором згідно [19]

По кількості шлюбних партнерів розрізняють моногамну родину (один чоловік і одна дружина) і полігамну. Остання має два варіанти: поліандрія (одна жінка – кілька чоловіків) і полігінія (один чоловік – кілька жінок).

Більшість дослідників сходяться в думці про те, що полігамні форми сім’ї історично передували її сучасному типу, причому існувала значна історико-культурна, етнічна, релігійна їхня специфіка. -Моногамна сім’я - утворення, що виникло порівняно недавно. Її розвиток, як переконливо було показано Ф. Енгельсом, тісно зв'язаний з встановленням інститутів приватної власності і держави [13; 8].

У зв'язку зі значним збільшенням розводів і повторних шлюбів в індустріально розвитих країнах усе частіше говорять про послідовну моногамію, що означає, що в кожен даний момент часу чоловік (жінка) є одруженим з одним партнером, однак протягом життя таких шлюбних союзів у нього (її) нараховується більш одного.

По кількості поколінь, представлених у родині, виділяють:

а) складну (розширену) родину, у якій проживають під одним дахом і господарюють представники декількох (щонайменше трьох) поколінь - прабатьки, батьки, діти. У більшості регіонів України цей тип сім’ї належить минулому, коли його існування не в останню чергу визначалося переважно сільським способом життя й економічною необхідністю; б) просту (нуклеарну) родину, члени якої є представниками тільки двох поколінь (батьки і діти). Цей тип сім’ї в даний час є переважним, хоча деякі автори говорять про "ренесанс" розширеної сім’ї в її специфічній соціально-психологічній модифікації, коли підтримуються інтенсивні міжособистісні контакти (наприклад, по чи телефоні при спільному проведенні дозвілля, святкуванні визначених сімейних дат), але проживання різних поколінь залишається роздільним.

Звичайно, говорячи про нуклеарну сім’ю, мають на увазі повну нуклеарну сім’ю, де є обоє батьків і діти. Але нуклеарною також є і неповна сім’я, у якій відсутній один з батьків, частіше батько (залишається, щоправда, неясним, чи варто вважати неповною бездітну родину). У свою чергу, неповну родину розділяють на власне неповну (виниклу внаслідок розлучення чи вдівства) і материнську, що припускає позашлюбне народження і виховання дітей [6]. Тут варто згадати і про специфічний тип сім’ї, що одержала назва бінуклеарна, коли після розводу і чоловік і жінка створюють нові сім’ї, у результаті чого в дитини виявляється як би чотири батьки (по двох рідних і нерідних), між якими підтримуються відносини, і дитина періодично живе і з тими і з